Економіка України: ефекти рекордних урожаїв
У 2021 році в Україні очікується черговий рекорд урожаю зернових та зернобобових культур. Це третій рекорд за останні чотири роки.
Згідно з повідомленням Мінекономіки, сільське господарство виправдало очікування в умовах вищої врожайності та збільшення зібраних площ у порівнянні торішніми показниками більшості с-г культур, зокрема пшениці, врожай якої у 2021 році є рекордним за роки спостереження (станом на 01.09.2021 року – 32,2 млн т., що на 28,4% більше ніж у 2020 році).
Водночас попри значне зростання продуктивності в рослинництві за останнє десятиріччя, агросектор і надалі стикається зі значними викликами (недоінвестування, вплив кліматичних змін тощо), що стримує реалізацію його потенціалу. Ми вирішили висвітлити можливості та виклики сільськогосподарського виробництва, про що нижче в наших матеріалах.
Рослинництво посилює роль с/г в економіці України
Частка сільського господарства у ВВП України після тривалого періоду зниження в останнє десятиріччя збільшилася – з 7–8% у 2010–2012 роках до 10% у середньому за останні 5 років, йдеться в повідомленні Нацбанку.
Рисунок 1 - Прямий внесок с/г в річну зміну ВВП, в. п
Джерело: НБУ.
Сектор має один з найвищих показників створення доданої вартості серед виробничих видів діяльності (понад 40% у загальному випуску продукції). В окремі періоди лише прямий внесок с/г у ВВП забезпечував 25–30% темпів приросту реального ВВП. При цьому галузь демонструвала значну стійкість під час кількох останніх кризових періодів та виконувала роль певного буфера.
Водночас такі результати забезпечені переважно розвитком рослинництва. Нарощування інвестицій в оновлення техніки, якість посівного матеріалу та технології призвело до значного зростання врожайності основних культур. Зокрема у 2018–2019 роках зібрано рекордні врожаї, а урожайність основних культур в окремих областях (наприклад, по кукурудзи у Вінницькій, Чернігівській, Хмельницькій) практично досягла рівня країн – найбільших виробників с/г продукції. А частка продукції рослинництва у виробництві агропродукції за десять років зросла практично на 10 в.п. до майже 80%.
Черговий рекорд очікується у 2021 році – 81 млн т зернових та зернобобових культур згідно з поточним прогнозом Нацбанку. Зокрема, уже зібрано найбільший в історії врожай ранніх зернових. За оцінками аналітиків регулятора, збільшення врожаю зернових на 10% дає додаткове зростання с/г на 3.4 в. п. та прямий вплив у зростання реального ВВП – на 0.3 в. п. Відповідно, лише рекордний урожай зернових цього року забезпечить 0.8 в. п. у зростання реального ВВП у 2021 році.
Рисунок 2 - Урожайність пшениці та кукурудзи в окремих країнах, ц/га
Джерело: FAO, USDA, ДССУ, розрахунки НБУ.
Крім прямого впливу, с/г має і вторинні ефекти на економіку, зазначають в Нацбанку. До суміжних видів діяльності, які суттєво залежать від стану с/г, належать транспорт, торгівля, харчова промисловість, готельно-ресторанний бізнес і навіть державне управління й оборона та освіта.
Рисунок 3 - Структура проміжного споживання с/г та частка с/г у проміжному споживанні окремих секторів у 2019 році, %
Джерело: НБУ.
Своєю чергою, с/г створює попит на продукцію хімічної галузі, перероблювання і машинобудування. Загалом згідно з таблицею «витрати-випуск», кожна гривня, вироблена в с/г, зумовлює загальне збільшення випуску продукції в економіці на 2.5 грн.
Вплив аграрного комплексу на формування експортного виторгу
Зростання продуктивності с/г закріпило за Україною роль важливого гравця на світовому ринку. За період з 2005 року по 2020 рік обсяги експорту продовольчих товарів (разом продукція с/г та харчової промисловості) у номінальному вимірі зросли більше, ніж у п’ятеро, а їх частка в експорті товарів зросла з 13% до 49%. Попри нижчий урожай с/г культур за результатами 2020/2021 маркетингового року (МР) країна посіла перше місце у світі за експортом насіння соняшника, 4-те місце – кукурудзи та ячменю, 6-те місце за експортом пшениці тощо. З огляду на нижчу еластичність попиту за доходом ця група товарів є менш вразливою до впливу економічних криз та забезпечила певну стійкість експорту товарів, що підтвердилося торік.
Рисунок 4 - Абсолютна річна зміна експорту окремих товарів, пов'язаних з рослинництвом, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Попри збільшення ваги на зовнішніх ринках, Україна мало впливає на зовнішні ціни (залишається price-taker). Своєю чергою, рівень цін на зовнішніх ринках визначається світовим урожаєм, значні обсяги якого формуються країнами з одного кліматичного регіону (наприклад, Чорноморського регіону).
Вплив погодних умов здебільшого є спільним фактором, що впливає на врожаї усього регіону. Тож часто вплив більших урожаїв компенсується нижчими світовими цінами, і навпаки. Проте у 2021 році погода виявилася сприятливішою для України у порівнянні з іншими країнами регіону.
На тлі неврожаїв у інших країнах та, відповідно, збереження високих цін це забезпечить високі експортні надходження наприкінці поточного та протягом наступного років. Так, саме агропромисловий комплекс в останні місяці відіграє ключову роль у формуванні сприятливих умов на валютному ринку.
Рисунок 5 - Частка підприємств АПК у загальній пропозиції валюти клієнтами на міжбанківському ринку
Джерело: НБУ.
Водночас с/г генерує і попит на валюту: у структурі проміжного споживання сектору імпортні товари становлять близько 30%. Левову частку цього імпорту становить продукція хімічної промисловості (добрива, інсектициди тощо). Відповідно нарощування випуску галузі призводить до зростання та імпорту товарів, хоч і в значно менших обсягах у порівнянні з експортом. Так хоча обсяг імпорту цих товарів протягом 2005–2020 роках збільшився майже вшестеро, їх частка в неенергетичному імпорті залишається порівняно незначною (3.9%).
Розвиток та виклики АПК
Попри стрімке нарощення інвестицій у 2015–2018 роках, с/г залишається недоінвестованим. Розрахунки свідчать, що вартість основних засобів в розрахунку на 1 га с/г угідь в Україні була менша у порівнянні з аналогічним показником у сусідніх Польщі та Чехії у понад 20 разів. А для зменшення вразливості сектору до змін клімату необхідні додаткові капіталовкладення (в іригаційні системи, захист ґрунтів тощо).
Запуск ринку землі, що відбувся з липня 2021 року, має допомогти вирішити деякі з цих проблем. Зокрема, це поліпшить доступ до кредитування, оскільки землю можна буде використати як заставу та, відповідно, забезпечить подальше нарощування інвестицій. Своєю чергою, нарощування капіталовкладень у захист ґрунтів та на боротьбу з несприятливими умовами (зокрема меліорація та водовідведення) дасть змогу зменшити волатильність як урожайності, так і цін на с/г продукцію. Ефективними можуть бути й механізми державної підтримки у вигляді полегшення доступу фермерів до кредитування, страхування ризиків, пов’язаних з с/г діяльністю, до внутрішніх та зовнішніх ринків збуту. Проте важливим є визначення чітких цілей, відповідність критеріїв прозорості та ефективності з їх подальшим наближенням до практик ЄС, зазначають в Нацбанку.