Економіка та ринки сьогодні: огляд ключових подій
Війна пожирає ресурси водночас руйнуючи бізнес та логістичні ланцюжки. Збитки українських рітейлерів за перші два місяці війни становлять понад 50 млрд грн. Видатки держбюджету у травні становили 250 млрд грн, а доходи 33% від видатків.
Ердоган продовжив курс на розв’язання складних проблем шляхом простих рішень втручаючись в проведення монетарної політики. На тлі обіцянок президента Реджепа Тайіпа Ердогана знизити облікову ставку замість її підвищення, національна валюта Туреччини продовжила тривале падіння.
Експорт товарів з США в росію рекордно впав до мінімуму 2002 року. А юристи з Великобританії зібрали нові дані щодо інформації для нових санкцій проти наближених до кремля осіб.
Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), проведе позапланові перевірки двох компаній — операторів системи розподілу та одну компанію-електропостачальника.
Уряд прийняв умови ринку: ставки за військовими облігаціями вирішено підвищити.
Ось, власне, підсумки ключових подій дня, які характеризують економічні тенденції та монетарні рішення, ухвалені сьогодні, 9 червня 2022 року.
Видатки держбюджету покриті лише на 30%
Видатки держбюджету у травні становили 250 млрд грн, а доходи від податкової та митниці — лише 83 млрд грн (33% від видатків). Доходи держбюджету у травні становили від митниці та податкової 83 млрд грн, також отримали міжнародну грантову допомогу у розмірі 18,3 млрд грн. Фактичні видатки за травень становили 250 млрд грн.
За даними Мінфіну, щомісячний дефіцит державного бюджету України сягає 5 млрд доларів.
Уряд прийняв умови ринку
Кабмін вніс зміни до постанови щодо випуску ОВДП «Військові облігації». Замість фіксованої ставки в 11% річних встановлюється плаваюча ставка. Базовою величиною ставки буде облікова ставка Нацбанку, яка наразі становить 25%.
Згідно з рішенням Кабміну, за військовими облігаціями буде діяти плаваюча ставка, обраховується виходячи із середнього значення облікової ставки Нацбанку за річний період, який закінчується першого числа місяця, що передує місяцю здійснення чергових купонних виплат та починається першого числа цього ж місяця попереднього року.
Збитки українських рітейлерів за перші два місяці війни
Асоціація рітейлерів України та Українська рада торгових центрів у травні провели дослідження, яке засвідчило, що загальна цифра втрат 295 мережевих рітейлерів становить 50,7 млрд грн.
Це далеко не всі прямі збитки, яких зазнав український рітейл. Крім того, ми ще не рахували загальних втрат рітейлу, куди мають увійти недоотримані за місяці війни прибутки з урахуванням їх постійного зростання. У підсумку сума може бути в 3-4 рази більшою, – стверджують в Українській раді торгових центрів.
НКРЕКП оголосила позапланові перевірки
Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), проведе позапланові перевірки двох компаній — операторів системи розподілу та одну компанію-електропостачальника.
НКРЕКП зазначає, що «ДТЕК Київські електромережі» та електропостачальник «Київські енергетичні послуги» не дотримувалися ліцензійних умов. Крім того, споживачі скаржилися на недотримання законодавства стосовно комерційного обліку спожитої електроенергії. Повідомляється також, що «Прикарпаттяобленерго» не дотримувалось вимог законодавства при здійсненні тимчасового приєднання електроустановок споживача до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану.
Інформація для нових санкцій
Юристи з Великобританії, які працюють в компаніях Сіті і які спеціалізуються на розшуку активів, виявили за кордоном активи сотні високопоставлених росіян. Юристи переконані, цими особами можна було б поповнити міжнародні санкційні списки.
До переліку увійшли високопоставлені, але не надто публічні російські чиновники та військовослужбовці, які володіють нерухомістю та іншими активами на мільйони фунтів стерлінгів у Лондоні та на півдні Франції.
Експорт товарів США в росію рекордно впав до мінімуму 2002 року
Експорт товарів на росію із США у квітні проти березня скоротився з $101 млн до $89 млн. Це рекордний мінімум для постачання зі США з 2002 року.
Водночас в американському імпорті з росії більшість традиційних статей теж знизились, зокрема імпорт російських заліза та сталі, а також виробів з них скоротився до $53,8 млн у квітні у порівнянні з $258 млн у березні; імпорт російського нікелю у квітні скоротився до $15 млн у порівнянні з $45,6 млн у березні; скоротилося постачання у США російських набоїв — до $6,7 млн у квітні у порівнянні з $20,5 млн у березні.
ЄЦБ вперше з 2011 року підвищить відсоткову ставку
У травні в країнах Єврозони ціни зросли на рекордні 8,1% у місячному вимірі. Це не лише рекордне зростання, а й суттєве перевищення прогнозованих рівнів (7,8%). Це вчетверо перевищує цільовий інфляційний показник ЄЦБ у 2%.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) оголосив про рішення підвищити відсоткові ставки вперше з 2011 року. Таке рішення продиктоване інфляцією, й спрямоване на зменшення зростання цін у єврозоні.
Як і очікувалося більшістю аналітиків, підвищення ставок становить 0,25 відсоткового пункта (в.п.), з набуттям чинності у липні. Наступне підвищення очікується в вересні.
Ердоган в ручному режимі бажає керувати ринком
На тлі обіцянок президента Реджепа Тайіпа Ердогана знизити облікову ставку замість її підвищення, національна валюта Туреччини продовжила тривале падіння. Падіння турецької ліри прискорюється на тлі рекордної за останні 23 роки інфляції в країні — її показник склав 73,5%.
На 8 червня один долар обмінювали 17 турецьких лір, за день курс зазнав падіння приблизно на 2%. Падіння курсу валюти вже оцінюється у 22% після падіння майже на 45% торік. Слід зазначити, за один долар рік тому давали в середньому 8 турецьких лір.
Цього тижня Ердоган заявив, що країна «витратила роки даремно» через помилкову думку про те, що ціни слід контролювати, використовуючи вищі витрати на позики для придушення споживання. За його словами, така політика приносила користь лише «Тим, хто жив чарівним життям і набивав свої кишені під високі відсотки», включаючи іноземних інвесторів.
Таке зниження котирувань ліри останніми тижнями загрожує повторити ситуацію грудня минулого року, пише видання. Тоді країна опинилася у валютній кризі після того, як Ердоган доручив центральному банку знизити облікову ставку попри зростання інфляції.