Визнання Росією терористичних «ДНР» та «ЛНР» повністю скасовує Мінські домовленості, причому не лише їхню політичну, а і безпекову складову. Це дозволяє агресору розвернути масштабну війну як з території ОРДЛО, так і з інших напрямків. Головне завдання офіційного Києва – зробити усе можливе, аби не допустити цього сценарію. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
За словами експерта, визнання терористичних квазіутворень, фактично означає денонсацію Росією Мінських угод. Причому аналітик звернув увагу на той факт, що якби Кремль просто визнав «ДНР» і «ЛНР», то це скасувало б лише політичну частину угод, але президент країни-агресора цим не обмежився.
«Головна небезпека пов’язана з тим, що Путін пішов далі – він уклав т.зв. «договори про дружбу і взаємодопомогу» з псевдореспубліками, а це руйнує і безпекову частину Мінських угод. Вже є указ Путіна про введення російських військ на територію ОРДЛО. Це величезна небезпека. Тобто, негативні наслідки будуть не лише юридичні, а й військові, оскільки руйнується фундамент Мінських угод. Як би ми їх не критикували, ці угоди зберігали політико-дипломатичний шлях врегулювання конфлікту. Однак тепер Мінські угоди припинили своє існування, адже Росія фактично вводить свої війська на територію України. Не на територію «ДНР» і «ЛНР», а не територію України. По-суті, таким чином Кремль легалізує окупацію ще однієї частини української території й різко зростають ризики прямого військового зіткнення між Росією та Україною. Ось це зараз головна небезпека»
політологКрім того, політолог зазначив, що після визнання «Л/ДНР», «виникло дуже багато запитань, а ризики дуже великі й зростають». Головним, на його думку є питання, чи обмежиться Путін лише Донбасом, чи піде в наступ і на інші регіони України.
«Теоретично є сценарій, за яким російські війська можуть зупинитися на нинішній лінії розмежування і тоді є можливість «заморозити» конфлікт. Тобто, обидві сторони припиняють бойові дії і ситуація заморожується у воєнному сенсі, як свого часу було в Абхазії та Південній Осетії. Хоча політично конфлікт залишиться, адже Україна не буде визнавати ці «республіки». Якщо ж російські війська підуть далі, може виникнути величезний ризик стихійної та некерованої ескалації конфлікту, з переносом на інші регіони України»
Аналізуючи реакцію офіційного Києва, Володимир Фесенко зазначив, що в української влади дуже обмежене «вікно» реакції. На його думку, фактично зараз слід вирішити два завдання.
«Перше – стримувати можливий наступ РФ, не давати приводу для подальшої агресії та розширення масштабів конфлікту. Стримати наступ окупантів шляхом підвищення обороноздатності на Донбасі та інших потенційних напрямках удару. І друге – спробувати, все ж таки, не допустити розширення масштабів конфлікту через активні переговори і стримування Росії за допомогою міжнародної дипломатії. Плюс – не давати приводу для провокації, яку Кремль може використати для виправдання подальшої агресії та розширення її масштабу. В принципі, нинішня ситуація дуже схожа на 2014-й рік. Головне завдання України – зберегти державність та більшу частину своєї території, посилювати оборону, а якщо буде наступ, то зупинити його та організувати спротив. Але водночас, діяти слід максимально гнучко, обережно, щоб не допустити масштабізації та подальшої ескалації російської агресії»
Водночас, політолог назвав занадто м’якою і пасивною реакцію Заходу на дії Росії. На думку експерта, поки що, на превеликий жаль, США й інші країни Заходу, повторюють помилки 2014 року.
«Ймовірно, «пекельні» санкції приберегли на випадок прямого російського вторгнення. Указ Владіміра Путіна про введення російських військ на територію ОРДЛО, а фактично на територію України, - це вже ознака агресії і західні партнери України могли б уже запровадити жорсткі санкції, а потім нарощувати їх у разі більш масштабного вторгнення. Однак наразі реакція США і Заходу занадто м’яка і пасивна, що може провокувати Росію на подальшу агресію. Слабку ефективність санкцій, до речі, навіть підтвердив голова Ради безпеки РФ Дмітрій Медведєв»
Нагадаємо, 21 лютого Рада безпеки Російської Федерації провела позачергове засідання через загострення бойових дій в ОРДЛО, яке кілька днів умисно провокували самі проросійські терористи. За підсумками зустрічі, усі члени Ради одностайно підтримали визнання незалежності «Л/ДНР», про що напередодні попросили ватажки терористичних утворень.
Ввечері того ж дня, президент країни-агресора Владімір Путін підписав указ про визнання «ДНР» та «ЛНР». Відразу ж після цього, в ОРДЛО були офіційно введені російські війська під виглядом «миротворців».
Також Росія і «визнані» «Л/ДНР» оперативно підписали «договори про дружбу» терористичних утворень з РФ. Документи надають Росії право будівництва, використання військової інфраструктури та військових баз на тимчасово окупованій території ОРДЛО, а також передбачають спільні зусилля з охорони «кордонів» і подвійне громадянство. Також договорами передбачено визнання документів, виданих «державними» органами «ЛДНР».
22 лютого Рада Федерації РФ офіційно ратифікувала обидва «Договори про дружбу і співробітництво». Таким чином Кремль повноцінно визнав незалежність псевдореспублік.
Також Рада Федерації одноголосно підтримала постанову президента РФ Владіміра Путіна про використання Збройних сил за кордоном у статусі «миротворців» зокрема на території «визнаного» ОРДЛО.
Крім того, Владімір Путін висунув Україні низку вимог. Серед них відмова від вступу до НАТО, визнання незаконної російської окупації Криму й ОРДЛО, а також масштабна демілітаризація.
Тим часом президент США Джо Байден оголосив перший пакет санкцій проти Росії за визнання терористичних квазіреспублік.
Велика Британія запровадила санкції проти путінських олігархів та російських банків.
Європейський Союз затвердив санкції проти 351 депутата Держдуми РФ та 27 осіб та об’єднань. До списку потрапили високопоставлені російські чиновники, вищі військові керівники та співробітники кремлівських пропагандистських ЗМІ.
Австралія ввела санкції проти російських банків та восьми громадян. Також обмеження проти агресора запровадили Канада і Японія.
