Рішення Данії надати Росії дозвіл на спорудження газопроводу «Північний потік-2» у власних територіальних водах, не є катастрофічним для України, оскільки згідно з газовою директивою ЄС, «Газпром» зможе використовувати нову магістраль лише на 50%.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
Ще однією причиною позитивного рішення Копенгагена, експерт назвав геополітичні інтереси і впив проросійського лоббі на європейські бізнес-структури.
«Нещодавно Данія дозволила Польщі будувати у власних водах підводний газопровід Baltic Pipe. На цьому тлі Данське агентство виглядало б непереконливим або його б звинуватили у дискримінаційному підході за те, що полякам для норвезького газу дозволяється прокласти газопровід, а іншим країнам – ні. Крім того, таке рішення Данії є не просто результатом виключно жорсткої позиції її уряду, а і наслідком тиску Росії й європейських компаній, які погрожували судовими процесами за відмову данців дати «зелене світло» проекту. Ще раз кажу, не слід було перебільшувати принципову позицію Данії – заборона на будівництво все одно була б скасована якщо не сьогодні, то буквально за 1-2 місяці. Відповідні запасні маршрути були готові»
президент Центру глобалістики «Стратегія XXI»Михайло Гончар також нагадав, що «ключ» до стримування добудови «Північного потоку-2» «лежить» у Вашингтоні і додав, що у США знову заговорили про якнайшвидше ухвалення нового санкційного пакету проти компаній-підрядників, які споруджують магістраль.
«Грубо кажучи, якщо не добудують хоча б 1 кілометр труби, система не працюватиме. Водночас навіть якщо «Північний потік-2» добудують і введуть в експлуатацію, «Газпром» зможе використовувати його лише на 50%, що передбачено ухваленою навесні Єврокомісію та Європарламентом газовою директивою. Крім того, Європейський суд у Люксембурзі потужно вдарив по першому «Північному потоку», обмеживши його використання лише на 50%. Таким чином, навіть попри те, що Росія матиме пропускні потужності обох потоків у вигляді 4 трубопроводів, вона зможе використовувати їх лише на половину потужності – на 55 мільярдів м3 щороку. Якщо такий підхід ЄС збережеться, Україна втримає існуючий статус-кво і нинішні обсяги транзиту «блакитного палива»»
Водночас аналітик зазначив, що Київ не може бути на 100% впевненим у європейських партнерах, адже з часом «Газпром» зможе «переламати їхню позицію». На сьогоднішній день, запевнив експерт, позиції України в енергетичному аспекті «міцні, як ніколи».
«Корпоративний сектор «Нафтогаз України» й «Укртрансгаз» обіймають жорстку позицію, запасів у підземних сховищах газу достатньо, навчання з реверсу ГТС проведені, тож Україна може вистояти. Слабкою ланкою, як завжди, є політична позиція нашого верховного керівництва»
«Північний потік-2» – магістральний газопровід з Росії до Німеччини довжиною понад 1224 км, що споруджується дном Балтійського моря, є другою ниткою чинного «Північного потоку». Запланована пропускна здатність двох ниток становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Загальна вартість проекту – 9,5 млрд євро.
Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина надала дозвіл на будівництво магістралі, оскільки вбачає у проекті власний комерційний інтерес.
Аналогічні рішення ухвалили і низка європейських країн, через акваторію яких проляже магістраль. Так, у квітні 2018 року Фінляндія надала другий дозвіл на будівництво й експлуатацію «Північного потоку-2» у власній винятковій економічній зоні. А у червні того ж року аналогічний крок зробила Швеція, яка аргументувала своє рішення тим, що міжнародне право не дозволяє перешкоджати будівництву магістралі.
Водночас уряд Данії тривалий час не надавав Росії та Німеччині дозволу на прокладку газопроводу у власних територіальних водах. Прем’єр країни Ларс Люкке Расмуссен називав цей проект політичним і заявляв, що питання транзиту російського газу через ГТС України, має пріоритетне значення.
Позиція Копенгагена відклала завершення будівництва газопроводу і зробила проект дорожчим. Президент РФ Володимир Путін заявив, що за Данією стоять США і пригрозив пустити газопровід іншим маршрутом.
Станом на 16 серпня 2019 року, «Північний потік-2» був збудований на 73,6%.
30 жовтня Данське енергетичне агентство дозволило прокладку російського газопроводу «Північний потік-2» на континентальному шельфі на південний схід від острова Борнхольм у Балтійському морі.
У НАК «Нафтогаз України» заявили, що рішення Данії було прогнозованим і додали, що принципова позиція країни не могла протидіяти геополітичній зброї, а лише відтермінувала будівництво газопроводу.
