ЄС визнав європейські прагнення України та погодився переглянути угоду про асоціацію

За підсумками саміту Україна-ЄС лідери Європейського Союзу підтвердили свої зобов’язання щодо зміцнення політичної та економічного зближення з Україною. Зокрема у заяві саміту нарешті пролунала фраза про визнання європейських прагнень України.

Про це говориться у спільній заяві за підсумками 22-го саміту Україна ЄС, оприлюдненій на сайті Європейської Ради.

«Ми підтвердили наші зобов’язання по зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема, шляхом продовження тісної співпраці у зміцненні верховенства права, у просуванні реформ, у прискоренні сталого економічного зростання, підтримуючи «зелену» та цифрову трансформації та підвищуючи її стійність… У цьому контексті ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як йдеться в Угоді про асоціацію», - наголошується в документі.

Україна та Європейський Союз досягли домовленості про оновлення Угоди про асоціацію. Саміт визначив напрямки оновлення угоди: цифровий ринок, захист довкілля, боротьба зі змінами клімату (включаючи роль України у політиці Green Deal), фінансова співпраця. Як повідомляє ЄП, суперечка між українськими та європейськими дипломатами навколо формулювань пункту про оновлення угоди тривала до останнього моменту. Але в результаті до підсумкової заяви увійшли слова про глибшу економічну інтеграцію, як і наполягала Україна.

Нагадаємо, 6 жовтня у Брюсселі відбувся 22-й саміт Україна-ЄС за участі президента України Володимира Зеленського, Президента Європейської ради Шарля Мішеля та Високого представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля.

Попередній саміт відбувся 8 липня 2019 року у Києві. ЄС на зустрічі на найвищому рівні представляли тодішні президенти Європейської ради Дональд Туск і Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, Україну – президент Володимир Зеленський.

У травні 2020 тодішній міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив про необхідність переглянути Угоду про асоціацію України з ЄС. За його словами, влада ЄС і України також працює над поглибленням співпраці в сферах цифрового ринку, взаємодії у питаннях митниці, юстиції, безпеки й оборони.

Додамо, що саміт 1 жовтня ускладнений низкою скандалів, що сталися в Україні за останні кілька місяців. 17 вересня член комітету у закордонних справах Європарламенту Віола фон Крамон заявила, що українська влада проштовхує своїх кандидатів на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вона підкреслила, що таким чином, український уряд ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС і наступний транш допомоги у розмірі 1,5 мільярди євро.

12 червня у САП повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро задокументували дачу хабара керівництву НАБУ та главі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Хабар пропонували за закриття справи проти власника компанії Burisma Миколи Злочевського. Під час дачі хабара було затримано трьох осіб. Скандал викликав стурбованість керівництва ЄС.

Водночас, голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що Захід не тисне на Україну у виборі нового глави САП. Також спікер вважає, що ухвалити проект держбюджету на 2021 рік буде нелегко.

Крім того, влітку в Україні спалахнув ще один корупційний скандал, що привернув увагу ЄС. 17 липня співробітники НАБУ провели обшуки в Окружному адмінсуді й оголосили підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, п’яти суддям, а також голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. За версією слідства, Вовк та підконтрольні йому судді ухвалювали замовні рішення у власних інтересах та в інтересах політичних еліт і бізнес-кіл.