Європейський бізнес боїться, що в Україну зайде Китай: інтерв’ю глави Мінекономіки за хвилину

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко заявив, що європейські компанії не зацікавлені у приході Китаю до України і наполягає на оновленні економічної частини угоди про асоціацію з ЄС.

Глава Мінекономіки в інтерв’ю ЕП також назвав головні фактори пожвавлення кредитування та пояснив, чому зміцнення гривні торік було спекулятивним. Усе інтерв’ю за хвилину.

Економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС потрібно переглянути, посилювати та збільшувати обсяги торгівлі. В умовах нинішньої кризи малим країнам (більшість членів ЄС) буде складно виживати індивідуально.  Європейський бізнес не зацікавлений, щоб в Україну прийшов Китай. Компанії з ЄС побоюються вкладати в будівництво підприємств в Україні, якщо потім тендер виграє фірма з Азії, яка заплатить більше. «Ми не за «купуй українське», а за «виробляй в Україні».

У 2014-2015 роках Україна помилилась, коли повністю відкрила ліберальний зовнішній ринок. «Нас витискали з ринків. Привозили гроші і казали, от ваш кредит, купуйте наші автобуси, ляльки, наші машини», тим часом вітчизняні підприємства закривались, а фахівці виїжджали з України.  Потрібно було «займаються захистом своїх територій, стимулюванням своїх виробництв, розміщенням продуктивних сил на своїй території, соціальною відповідальністю».

Дохідність українських банків «зашкалює», тоді як у ЄС і США банки «мають реальні проблеми з дохідністю» і працюють на рівні маржинальної рентабельності. Україні «слід швидше рухатися, щоб ставки за депозитами були нижчими». Західні банки уже не дають депозити у гривні під 8-10%. «Депозити не є для більшості інструментом для накопичення, але вони є супротивом для кредитування».  Банківська реформа  в Україні ще не закінчена. «Більшість банків, які були проблемними у 2014 році, такими і лишилися».

Нова команда НБУ дала ринку сигнал, що кредитування реального сектору економіки зросте. Якщо раніше на ринках «було очікування, що тебе душать, то зараз бізнес отримав надію». Фактори зростання кредитування в Україні: 1) зменшення привабливості ОВДП, 2) зниження ставок через репрофайлінг, 3) зміна часткових вимог щодо резервування (НБУ має винести рішення за напрямками) 4) через полегшення і приведення у відповідність до європейських норм операцій з виведення і введення капіталу.

Торік зміцнення гривні відбулось спекулятивно, бо що в Україну зайшло 5 млрд доларів через ОВДП, а НБУ викупив у резерви лише 2,5-3 млрд доларів. «Інвестиції можна не викуповувати, а вони маніпулюють, кажуть, що заходили інвестиції. Заходив спекулятивний капітал!». Урешті решт долар впав до 23 грн, а експортери зазнали збитків, поживились тільки банки. Петрашко вважає, що це були інсайдерські операції, якими має займатись служба фінрозслідувань.