У третьому кварталі 2020 року профіцит поточного рахунку зберігся. Він був забезпечений меншим дефіцитом торгівлі товарами у порівнянні з торішніми показниками та високим профіцитом торгівлі послугами. Проте він зменшився у порівнянні з попередніми кварталами через відновлення імпорту, тоді як нарощування експорту стримувалося нижчим урожаєм с/г культур.
Протягом поточного року профіцит поточного рахунку й надалі забезпечуватиметься сприятливими умовами торгівлі та стійким попитом на товари українського експорту на тлі суттєвого зниження імпорту, прогнозують в Нацбанку.
Експортний виторг, імпорт послуг, інвестиції та грошові перекази
Протягом поточного року НБУ прогнозує профіцит поточного рахунку на рівні 2.9% від ВВП. Це спричинено поліпшенням умов торгівлі, стійким попитом на експорт сировини та скороченням імпорту на тлі запроваджених карантинних обмежень.
Рисунок 1 – Поточний стан та прогноз сальдо поточного рахунку, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Іншим чинником профіциту поточного рахунку є зниження виплат за реінвестованими доходами через погіршення фінансових результатів підприємств.
У 2021–2022 роках очікується повернення до дефіциту поточного рахунку на тлі відновлення економічної активності, зростання споживчого попиту, реалізації відкладеного інвестиційного попиту, а також поновлення подорожей.
Додатковими чинниками розширення дефіциту поточного рахунку стануть погіршення умов торгівлі та зниження обсягів транзиту газу.
Варто зазначити, у 2020 році стабільний попит на сировинну продукцію та зростання цін на продовольчі товари забезпечили стійкість експорту до кризових явищ. Незначне скорочення експорту товарів (на 4%) зумовлено падінням цін на метали та нижчим урожаєм зернових через менш сприятливі погодні умови.
Рисунок 2 – РЕОК гривні та торговельний баланс
Джерело: НБУ.
В Нацбанку зазначають, у 2021–2022 роках відновлення експорту (на рівні 3-4%) насамперед забезпечуватиметься зростанням попиту на металургійну продукцію та продукцію машинобудування.
Рисунок 3 - Експорт зернових
Джерело: НБУ.
Протягом поточного року зниження загального імпорту на 14% зумовлено насамперед падінням енергетичної складової на третину. Причиною падіння є скорочення обсягів імпорту газу через високі запаси в сховищах, так і рекордним за останнє десятиліття зниженням цін на енергоресурси. Скорочення неенергетичного імпорту (на 8%) зумовлено зменшенням внутрішнього попиту та зниженням інвестиційної активності підприємств на тлі зростання невизначеності.
Протягом наступних двох років (2021–2022) імпорт товарів зростатиме (на 7–15%) унаслідок збільшення реальних доходів населення та інвестицій на тлі відновлення економічної активності.
Рисунок 4 - Імпорт послуг, млрд дол
Джерело: НБУ.
Розширення профіциту торгівлі послугами у 2020 році до 4.9 млрд дол зумовлюватиметься передусім скороченням імпорту подорожей вдвічі внаслідок запровадження обмежень на пересування.
Протягом наступних 2021-22 років прогнозується скорочення профіциту торгівлі послугами через зниження обсягів транзиту газу та поступове відновлення туризму, який досягнене докризового рівня у 2022 році.
Попри кризу, у 2020 році грошові перекази від трудових мігрантів виявилися досить стійкими, та залишилися на рівні минулого року. Це зумовлено збереженням попиту на робочу силу у сферах зайнятості країн-реципієнтів, де найбільше представлені українці. Завдяки пожвавленню економічної активності в країнах партнерах очікується зростання обсягів переказів у 2021– 2022 роках.
Ключові фактори інвестиційної діяльності та врівноваження валютного ринку
Продовження програми співпраці з МВФ та повернення інтересу інвесторів до країн з ринками, що розвиваються на тлі збереження м’яких фінансових умов провідними країнами забезпечать збільшення припливу капіталу до приватного та державного секторів, що повністю профінансує розширення дефіциту поточного рахунку.
Варто зазначити, приплив капіталу до приватного сектору стимулюватиме інвестиційну діяльність та врівноважуватиме валютний ринок.
Рисунок 5 - Фінансовий рахунок: чисті зовнішні зобов’язання та операції з капіталом, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Очікується надходження офіційного фінансування до державного сектору від ЄС, Світового банку, а також нових розміщень ОЗДП урядом.
У другому півріччі 2021 року очікується відновлення попиту з боку нерезидентів на активи, номіновані в національній валюті. Приплив коштів до державного сектору дасть змогу профінансувати дефіцит бюджету у 2021–2022 роках та успішно подолати періоди значних виплат за зовнішніми боргами.
Рисунок 6 – Міжнародні резерви, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Додатне сальдо зведеного платіжного балансу разом із фінансуванням від МВФ допоможе наростити міжнародні резерви та утримувати їх на рівні 29 млрд дол у 2020–2022 роках.
Нагадаємо, станом на 01 листопада 2020 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 26 140,4 млн дол. США (в еквіваленті). У жовтні вони зменшилися на 1,5% внаслідок погашення зовнішніх і внутрішніх зобов'язань держави та проведення валютних інтервенцій Нацбанку для згладжування курсових коливань на валютному ринку.
