Фактори розвитку зовнішньої торгівлі: вплив COVID-19 на ключових партнерів України

Фактори розвитку зовнішньої торгівлі: вплив COVID-19 на ключових партнерів України

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Безпрецедентні заходи карантинних обмежень, які були застосовані країнами через пандемію COVID-19 протягом першого півріччя, призвели до істотного звуження попиту та падіння світової торгівлі. Внаслідок цього, у  другому кварталі економіки країн – ключових торгівельних партнерів України зазнали найглибшого падіння з часів Другої світової війни. Починаючи з травня на тлі поступового зняття карантинних обмежень економіки відповідних країн поступово відновлювалися, часом навіть швидше, ніж очікувалося, зазначають в НБУ.

Попри прогнозоване подальше відновлення у 2021 році у цілому економіки країн – ключових торгівельних партнерів не досягнуть докризового рівня, що впливатиме на експортний потенціал України. Крім того, новий виток зростання кількості захворювань в окремих країнах, який спостерігається з кінця червня, посилив ризики більш затяжного виходу з кризи.

Вплив COVID-19 на економічну активність торгівельних партнерів

Пандемія COVID-19 припала на період найбільшого ослаблення глобальної економіки через світові торговельні війни, насамперед між США та Китаєм.

Зростання світового ВВП торік сповільнилося до найнижчого рівня за останні десять років – 2.8%. На цьому тлі запровадження безпрецедентних заходів з метою стримування поширення COVID-19 призвело до стрімкого падіння економік країн – ключових торгівельних партерів України, дно якого припало на другий квартал (за винятком Китаю), переважно квітень.

Рисунок 1 – Реальний ВВП окремих країн, % р/р

Джерело: НБУ.

Найбільше від запроваджених заходів постраждав споживчий попит, як унаслідок погіршення споживчих настроїв через ризик захворювання, а надалі – погіршення ситуації на ринку праці у зв’язку із закриттям та призупиненням діяльності окремих виробництв та уповільненням зростання реальної заробітної плати.

На відміну від попередніх криз найбільш постраждалим виявився сектор послуг, а не виробництво, зокрема заклади громадського харчування, спортивні та культурно-масові установи, пасажирські перевезення.

Зменшення інвестицій у країнах – основних торгівельних партнерів України також було суттєвим, що супроводжувалося значними темпами падіння будівництва, зокрема тільки у квітні в Єврозоні – на 31% р/р, Індії – на 85% р/р.

Рисунок 2 – Внески категорій кінцевого використання в річну зміну реального ВВП в II кв. 2020 року, в.п.

Джерело: НБУ.

Додатковим негативним фактором впливу на економіки країн – ключових торгівельних партнерів України було падіння світової торгівлі, зокрема торгівлі послугами. Останнє стало результатом закриття кордонів, що суттєво вплинуло насамперед на туризм та, відповідно економічну активність країн, які на ньому спеціалізуються, зокрема Чехії, Туреччини, Греції.

Рисунок 3 – Внески у річну зміну реального ВВП Китаю за секторами, в.п.

Джерело: НБУ.

Натомість економіка Китаю, яка на відміну від інших країн найбільше постраждала в I кварталі, відновлювалася відносно стійкими темпами завдяки масштабним обсягам державної підтримки як з боку уряду, так і центрального банку.

Так, Народний банк Китаю лише в I кварталі 2020 року завдяки зниженню процентних ставок за усім спектром операцій з банками, суттєвому послабленню норм обов’язкового резервування, цільовому наданню коштів компаніям, діяльність яких пов’язана з поліпшенням ситуації з COVID-19, спрямував у економіку додаткові кошти на суму близько 1.2% ВВП.

Уряд КНР, своєю чергою, задіяв масштабний пакет заходів для підтримки населення та бізнесу: починаючи з відшкодування коштів на медичну допомогу та часткової компенсації за послуги ЖКГ до субсидування компаній та надання дозволу на випуск облігацій органів місцевого самоврядування з метою стимулювання інфраструктурних проєктів.

Відповідно реалізація цих заходів у II кварталі підтримала економіку Китаю, яка за підсумками кварталу повернулася на докарантинний рівень.

Рисунок 4 – Внески секторів у річну зміну реального ВВП в II кварталі 2020 року, в.п.

Джерело: НБУ.

У секторальному розрізі найбільший від’ємний внесок у зниження ВВП країн – ключових торгівельних партнерів України в другому кварталі мали промисловість, торгівля та сфера послуг.

Сфера послуг більшою мірою постраждала від карантинних обмежень, тоді як падіння промислового виробництва більше відображало скорочення попиту, як внутрішнього, так і зовнішнього. Додатний внесок у динаміку ВВП більшості країн мали галузі інформації та зв’язку на тлі поширення дистанційної роботи та онлайн-навчання. Поступове зняття карантинних обмежень з травня на тлі суттєвої фіскальної підтримки (обсяг якої в середньому становив 10–15% ВВП, за винятком Італії, Німеччини та Великобританії, в яких обсяги підтримки досягали близько 42%, 38% та 22% ВВП відповідно) та пом’якшення монетарних умов привело до активізації економіки країн – ключових торгівельних партнерів України.

Рисунок 5 – Промислове виробництво, % р/р

Джерело: НБУ.

Першим позитивний імпульс від спрощення карантинних обмежень відчув споживчий попит завдяки поліпшенню споживчих настроїв та ситуації на ринку праці. Так, у вересні Глобальний індекс споживчої довіри третій місяць поспіль демонстрував висхідну динаміку, хоча його рівень ще залишається нижче докарантинного, а темпи зростання роздрібної торгівлі у ключових торгівельних партнерах України.

Значні обсяги державної підтримки сприяли поступовому відновленню промисловості та будівництва. Додатковим фактором було нарощення обсягів зовнішньої торгівлі на тлі послаблення карантинних обмежень. Свідченням цього є динаміка випереджаючих індикаторів нових експортних замовлень, насамперед у промисловості Китаю, темпи зростання яких у серпні були рекордними з січня 2011 року.

В підсумку варто зазначити, у 2021 році через ефект низької бази порівняння з 2020 роком і поліпшення епідемічної ситуації очікуються темпи економічного зростання в країнах – основних торгівельних партнерах України відновляться. Цьому сприятимуть поступове нарощення зовнішнього попиту, реалізація відкладених інвестиційних проєктів, подальший позитивний ефект від фіскальних стимулів поточного року, поліпшення ситуації на ринку праці та пожвавлення споживчого попиту, зазначають в Нацбанку. Однак зростання у 2021 році не повністю компенсує безпрецедентне зниження поточного року. Крім того, новий виток зростання кількості захворювань в окремих країнах, який спостерігається з кінця червня, насамперед у США, посилив ризики більш затяжного періоду відновлення.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!