Події в Білорусі прикували увагу світової преси. Президентські вибори з очікуваним переобранням «останнього диктатора Європи», численні порушення і репресії проти опозиційних лідерів та активістів, розгін демонстрацій силовими методами, тиск на кандидатів і пресинг на представників ЗМІ – так перші шпальти провідних медіа оцінюють виборчу кампанію в Білорусі. Розповідаємо, що пишуть про білоруські вибори у світі.
Bloomberg: Білорусь – друга Україна і дилема цінностей для Європи
Авторська колонка Bloomberg Belarus Could Become Europe's Next Nightmare («Білорусь може стати наступним кошмаром Європи») розглядає те, що відбувається в Білорусі з точки зору геополітики, інтересів Росії і можливостей Європи.
«У ЄС там немає хороших варіантів. Або він підтримує диктатора, або ризикує викликати агресію Росії, яка може закінчитися «Україною 2.0»»
Автор вважає, що події в Білорусі нагадують те, що відбувалося в Україні до 2014 року. Чим обов'язково скористається Росія.
«Путін, зі свого боку, дивиться на Мінськ і бачить як ризики, так і можливості. У разі ескалації протестів в Білорусі вони можуть перетворитися на нову «кольорову революцію», що призведе до того, що ще одна пострадянська держава-сателіт дрейфує все далі в бік Заходу і від «руського міра», який Путін хоче зібрати заново»
Журналіст припускає, що російський лідер втручатиметься в цю ситуацію, використовуючи перевірені в Україні тактики. Спіймані спецслужбами Білорусі найманці «ПВК Вагнера» ймовірно були тими, хто повинен був повторити «ефект Криму» на території Білоруської держави.
У цьому відношенні Європейський Союз зіткнеться із вибором: підтримати демократичні цінності і білоруську опозицію або власні інтереси і «спокій» на східному фланзі:
«Лідери ЄС можуть зіткнутися зі знайомою дилемою. Вони знають, що Лукашенко, яким би сумнівним він не був, є найкращим гарантом незалежності Білорусі від Росії і, отже, Білорусі як буферної зони. Заради власних геополітичних інтересів ЄС вони повинні підтримати його, принаймні, негласно»
У той же час європейці не можуть «цинічно ігнорувати демократичні протести проти Лукашенка, оскільки це означало б зраду європейських цінностей і втрату довіри у всьому регіоні і за його межами». Тому ЄС повинен підтримати опозицію.
«Але якщо демонстрації перетворяться на тотальну революцію, це, ймовірно, втягне Путіна в ще один раунд гібридної війни і геополітичної ескалації, яка в кінцевому підсумку змусить ЄС виглядати безсилим»
The Washington Post: народження нової Білорусі на наших очах
Автор статті All eyes on Belarus, where the dictator's script has changed and people are pushing back («Всі погляди на Білорусь, де сценарій диктатора змінився і люди протестують») для The Washington Post ділиться враженнями від виборів у республіці і говорить про те, як змінилася Білорусь за останній час.
Президент Лукашенко зробив все, щоб усунути конкурентів і народний опір, навіть спробував розіграти карту «російської участі у дестабілізації країни». Але це йому не допомогло, а тільки посилило протести, пише журналіст:
«Неправильне ставлення Лукашенко до кризи з новим коронавірусом підірвало довіру до влади, і протягом останніх десятиліть спостерігалося поступове збільшення усвідомлення відокремлення Білорусі від Росії і зростання національної самосвідомості»
Стаття вийшла до офіційного оголошення результатів голосування, але автор був впевнений, що на цих виборах ЦВК оголосить перемогу чинного президента, з підтримкою, яка «трохи перевищує ту, яку отримав Володимир Путін на своїх останніх виборах в Росії».
Якщо Кремль буде бачити загрозу для себе з боку протестів в Білорусі, він схилятиме Лукашенка до застосування насильства проти демонстрантів, адже Росії, як відомо, не потрібні «кольорові революції» серед її сателітів. Крім того, Путін прагне зміцнити військову присутність на території сусідньої країни:
«Уже стоїть комплексна система протиповітряної оборони, а також російська авіація, але Москва хоче більшого. У міру того, як США розширюють свою присутність в Польщі, тиск на Лукашенка обов'язково зросте»
Разом з тим, відносини з ЄС розвиваються повільно, через небажання глави РБ лібералізувати економіку і дотримуватися прав і свобод людини.
Силове придушення протестів має знайти відповідну реакцію в Європі і США, вважає автор. Те, що відбувається зараз – це демонстрація того напрямку, в якому хочуть рухатися молоді білоруси. І він очевидно не у сторону Кремля, підсумовує журналіст.
New York Times: Лукашенко не може повернути країну до звичних політичних ритмів
New York Times в замітці Belarus Says Longtime Leader Is Re-elected in Vote Critics Call Rigged («Білорусь заявляє про переобрання свого лідера на голосуванні, яке критики називають фальсифікованим») пише про те, як країна переживає наймасштабніші протести в історії своєї незалежності. Для придушення опозиції діючий президент застосував насильство, описують події після закриття виборчих дільниць автори сюжету:
«Напруга різко загострилася у неділю ввечері після того, як поліцейська вантажівка врізалася у натовп демонстрантів, які блокують головний проспект у центрі столиці, в результаті чого кілька осіб отримали поранення. Протестуючі забарикадували проспект металевими сміттєвими баками, але у кінцевому підсумку були розігнані загонами омонівців. Центр міста завібрував від гуркоту світлошумових гранат, коли сили безпеки за підтримки водометів рушили туди, щоб розігнати натовпи прихильників опозиції, які збиралися протягом вечора в різних куточках міста»
Аналізуючи реакцію Лукашенка на протести проти фальсифікованих виборів, журналісти відзначають, що глава держави, «у зв'язку найбільшим проявом інакомислення за 26 років свого автократичного правління, сподівався повернути свою норовливу країну до передбачуваних політичних ритмів, які утримували його при владі».
«Не дивлячись на передбачувані результати виборів, панові Лукашенку кинули виклик цього року, як ніколи раніше, на тлі найбільшого сплеску суспільного невдоволення з тих пір, як він вперше став президентом в 1994 році, останніх виборах в Білорусі, які, на думку зовнішніх спостерігачів, були досить вільними і справедливими»
Свого часу він вберіг Білорусь від хаосу, який пережили Україна і Росія в 90-х роках, але з плином часу, він не провів модернізацію економіки, дуже залежну від дотацій Росії на природні ресурси. З останньою у Лукашенка зіпсувалися відносини, що погіршилося після затримання в Мінську бригади приватних найманців «Вагнера».
Для міжнародних спостерігачів, яких не допустили до виборчих дільниць, як і незалежну пресу, фальсифікації не викликають сумнівів. У той же час, державні канали в день голосування агітували за чинного президента, закликаючи вибирати «стабільність і поступовий розвиток», а не революцію.
Reuters: Захід засуджує Лукашенка та планує санкції
Ще один сюжет про реакцію Лукашенка на протести по країні і західних демократій на події в Білорусі. Автор Reuters у колонці Bloody clashes in Belarus as West condemns crackdown after election («Криваві зіткнення в Білорусі і засудження Заходом репресій після виборів») пише про методи, якими чинна влада придушує народний опір сфальсифікованому голосуванню.
«Поліція в касках застосувала сльозогінний газ, гумові кулі, світлошумові гранати і кийки для розгону тисяч людей у Мінську в другу ніч опору. Протестуючі встановили барикади в декількох місцях і кидали коктейлі Молотова. За заявою уряду, одна людина загинула при спробі кинути в поліцію невпізнаний вибуховий пристрій, який вибухнув у неї в руках. Місцеві ЗМІ повідомляли про зіткнення, що спалахнули в інших містах»
Захід засуджує агресію президента по відношенню до протестуючих, а опозиція закликає Лукашенка до мирної передачі влади, зазначається в статті.
«Перебуваючи при владі понад чверть століття, Лукашенко здобув переконливу перемогу над Світланою Тихановською, колишньою вчителькою англійської мови, яка вийшла з безвісності, щоб очолити найбільший виклик його правлінню за багато років»
Сам Лукашенко вважає протести - «свавіллям, режисованим з-за кордону», якого він не допустить. Захід реагує на те, що відбувається в Білорусі засудженням і має намір розглянути санкції щодо переобраного президента. Російський лідер Володимир Путін «використав привітання, щоб підштовхнути Лукашенка до прийняття більш тісних зв'язків між двома країнами».
