Російський газопровід «Північний потік-2» може бути добудований протягом 4-5 тижнів. Такої думки дотримується «Газпром».
Попри те, що Данія, в чиїх водах повинен проходити трубопровід, до сих пір не видала дозвіл на прокладку, у «Газпромі» впевнені в реалізації проекту «в будь-якому випадку».
«Газпром» vs Датське енергетичне агентство
«Північний потік-2» - російський трубопровід, що проходить по дну Балтійського моря. Поєднує Усть-Лугу на території РФ та німецький Грайфсвальд, обходячи транзитні шляхи через Україну, Білорусь і Польщу. Потужності прокачування газу двох ниток проекту – 55 млрд кубометрів на рік.
Щоб прокласти труби в економічних зонах Данії, Швеції і Фінляндії, «Газпрому» треба було запросити дозволи у регуляторних органів цих країн. Швеція і Фінляндія, а також Німеччина видали ліцензії «Газпрому» ще у 2018 році.
«Острів невезіння» для російського газового лобі
Данія не поспішає схвалювати будівництво. Подана росіянами заявка на прокладку труби вздовж датського острова Борнхольм була відкликана влітку 2019 року. «Газпром» подав альтернативні пропозиції – провести газопровід по південно-східному та північно-західному шляхах від острова. Ці шляхи не зачіпають територіальні води Данії, а проходять у її виключній економічній зоні.
Над цими заявками Датське енергетичне агентство працює до цих пір. Як скоро можуть бути озвучені рішення, в Агентстві не уточнюють:
Чому Данія відмовляє Кремлю?
Як вважають в «Газпромі», формальних причин для відмови у датчан немає. Так як будівництво у виключній економічній зоні за альтернативним маршрутом здатне дотримати усі технічні та екологічні вимоги. І згідно з Конвенцією ООН з морського права дозвіл може бути виданий.
За деякими теоріями, на Датське королівство тиснуть Сполучені Штати, противники проекту. Однак, на думку експертів у сфері енергетики, відтягування видачі дозволу обумовлене економічно. Данія орієнтована на поновлювані джерела енергії і не зацікавлена у довгострокових проектах, пов'язаних з використанням традиційного видобутку енергоресурсів.
На поточний момент «Північний потік-2» готовий на 80%. Іншими словами прокладено 2 тисячі кілометрів трубопроводу. Датський відрізок становить менше 200 км.
За попередніми повідомленнями, відмова Данії може затримати будівництво потоку на 6-8 місяців. Відповідно до початкового задуму, його планували закінчити у 2019 році. Збитки «Газпрому» при цьому становлять близько 20 млн євро за кожен день простою.
Альтернативи «Газпрому» в обхід Данії
Міністр енергетики РФ Олександр Новак вважає, що всупереч опору окремих країн, газпромівський трубопровід підтримують в Європі:
«Ми бачимо жорстоку конкуренцію і опір реалізації проекту «Північний потік-2», але це не тотальний опір. Багато країн підтримують цей довгостроковий, багаторічний проект, який забезпечуватиме надійне постачання енергоресурсів до Європейського союзу»
У міністерстві і в самому «Газпромі» все ще розраховують на згоду з боку Данії, однак розглядають варіанти прокладки «Північного потоку-2» в обхід її території:
«Проект реалізується, ми чекаємо рішення Королівства Данія з видачі дозволу. Зрозуміло, що є інші різні варіанти маршрутів в разі відсутності такого дозволу – просто проект тоді буде дорожчим, дещо по часу буде довше реалізовуватися»
Глава Ради директорів «Газпрому» Віктор Зубов в кулуарах «Російського енергетичного тижня» висловив аналогічну думку:
«Якщо не узгодять – обійдемо, обійдемо економічну зону Данії, буде довше, буде дорожче»
Проект буде закінчений «у будь-якому випадку», впевнений Зубков. В цілому для завершення робіт «Газпрому» потрібно кілька тижнів:
«Нам треба 4-5 тижнів, щоб закінчити все, тому у нас є ще листопад-грудень. Це два місяці, вісім тижнів. Ми ще вкладаємося»
На думку Зубкова, причини затримки мають політичну складову:
«Це чисто геополітична ситуація, пов'язана з тим, що США хочуть замістити частину нашого російського газу власним зрідженим природним газом»
Як відомо, самі росіяни виключають особисті політичні мотиви прокладки труби в обхід України. І називають проект – суто економічним. Європа, зі свого боку, була змушена визнати політичний контекст «Північного потоку-2». Не визнавати цього – означає заперечувати реальність. Проект, який пересварив США і Європейський Союз, США і Росію, європейські країни між собою, не можна назвати аполітичним.
Експерти про плани «Газпрому»
Добудувати «Північний потік-2» до кінця 2019 року, тим більш не маючи на руках дозволу Данії, нереально, кажуть експерти:
«Вони можуть говорити: «Ми і без вашого маршруту обійдемося, зараз ось свій добудуємо», але навряд чи Росії вдасться добудувати цей маршрут раніше весни наступного року. Крім того, щоб цей проект запрацював, по території Німеччини ще потрібно прокласти відповідну інфраструктуру. До того ж мало просто прокласти газопровід, його необхідно протестувати, тому до повноцінного запуску по ньому газу також потрібен час»
На думку Омельченка, публічні оцінки «Газпрому» про готовність проекту – це маніпуляції. З метою підвищення ставок в процесі переговорів між Україною, Росією та Європейською Комісією про транзитний контракт і використання української ГТС.
Як відомо, «Газпром» не бажає укладати новий десятирічний контракт на експлуатацію газотранспортних шляхів України в межах 60 млрд кубів на рік, на чому наполягає Київ. У кращому випадку, росіяни готові продовжити діючий договір на короткострокову перспективу. Що підтвердив президент РФ Володимир Путін на «Енергетичному тижні»:
«Росія підпише контракт на транзит газу з Україною, якщо до кінця року Київ імплементує європейське законодавство. Якщо ж ні, що цілком ймовірно, Росія готова продовжити діючий контракт на прокачування газу»
Україна має намір дотримуватися енергетичних правил ЄС і реалізувати анбандлінг – віділення ГТС від «Нафтогазу» до кінця 2019 року.
Що стосується запевнень Путіна, тут експерти також бачать маніпуляції з боку Кремля:
«Власників російських трубопроводів не хвилює питання відповідності вимогам ЄС, більш того – нещодавно компанія Nord Stream 2 AG (дочірня структура «Газпрому» - прим.авт.) подала позов до Суду Європейського Союзу з вимогою скасувати поправки до Газової директиви. Україна готова здійснювати транзит не тільки російського газу, але і газ з Туркменістану, Узбекистану чи Казахстану, в той час як Росія вийшла з Договору про Енергетичну Хартію, щоб не допускати розмов про доступ до своєї труби кого-небудь, крім тих, кого хоче Росія»
Поки росіяни діють звичним чином – маніпулюють фактами, а датчани думають про альтернативні джерела енергії, Україна закачує до своїх сховищ достатню кількість газу, щоб пережити зиму. І готується до наступного раунду переговорів щодо транзитного контракту з «Газпромом», які повинні відбутися вже цього місяця.
