Financial Times пов’язало купівлю євробондів на $2 млрд із новим головою НБУ

Видання Financial Times вважає, що світові інвестори сприйняло нового голову НБУ. Про це свідчить розміщення Україною євробондів за нижчою ставкою на $2 млрд всього через тиждень після призначення Шевченка цю на посаду.

Як пише Financial Times, український Мінфін після відставки глави НБУ скасував розміщення євробондів на $1,75 млрд за ставкою 7,3%. А вже 23 липня Україна продала 12-річні євробонди за нижчою ставкою в 7,25%, а сума зросла до $2 млрд. При цьому попит на українські цінні папери склав $6,3 млрд.

Інвестори вказують, що їх заспокоїло втручання Міжнародного валютного фонду, який закликав президента Володимира Зеленського зберегти незалежність Нацбанку, а також спілкування з самим новопризначеним головою НБУ Шевченком, який запевнив, що політики не зможуть втручатися в діяльність центробанку. «Він дав нам зрозуміти, що це business as usual і що цілі політики центрального банку не зміняться», - прокоментував  FT Річард Хаус, голова відділу боргових паперів країн, що розвиваються, в Allianz Global Investors.

Також Financial Times констатує, що, вирішивши зберегти облікову ставку на рівні 6%, НБУ здивував ринки, бо президент Зеленський і його соратники закликали центробанк продовжувати знижувати ставку, щоб стимулювати зростання під час економічної кризи. І це рішення Шевчнка стало для інвесторів обнадійливою ознакою того, що новий голова Нацбанку буде протистояти закликам пом`якшити монетарну політику швидше, ніж це необхідно, вважає Віктор Шабо, менеджер з боргового портфелю на ринках, що розвиваються, в Aberdeen Standard Investments. І навпаки, якби НБУ почав знижувати ставку більш агресивно, інфляція «могла б стати джерелом занепокоєння».

Нагадаємо, 13 травня Верховна Рада підтримала в цілому так званий «антиколомойський» законопроєкт №2571-д щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Детальніше про процес виведення банків із ринку можна почитати тут. 21 травня документ затвердив голова ВР Дмитро Разумков, а згодом закон підписав президент Володимир Зеленський.

11 червня до  Конституційного суду України надійшло подання від 64 нардепів щодо визнання закону про банки неконституційним.

Нагадаємо, 1 липня очільник Національного банку України Яків Смолій подав заяву про відставку президенту Володимиру Зеленському. Причиною він назвав політичний тиск на НБУ. 3 липня Верховна Рада проголосувала за відставку голови Національного банку України Якова Смолія.

16 липня Рада призначила головою НБУ Кирила Шевченка.

Кандидатуру Шевченко на пост глави НБУ стали називати відразу ж після відставки Смолія, оскільки він поділяв позицію Зеленського, відкрито критикуючи рішення чинного глави НБУ щодо курсу на зміцнення гривні в 2019 і повільного зниження облікової ставки.

Відзначимо, сам Зеленський визнав, що обіцяв главі МВФ Крісталіні Георгієвій призначити на Нацбанк «незалежного технократа».