Фіскали посилили вимоги до готівкових операцій: причини санкцій та штрафів на сотні мільйонів

Фіскали посилили вимоги до готівкових операцій: причини санкцій та штрафів на сотні мільйонів

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Досвід розвинутих економік свідчить про переваги безготівкових розрахунків, які забезпечують сприятливі умови для акумуляції коштів населення у банківську систему держави, розширення інвестиційної бази економіки, мінімізації «тіньового грошового обороту» та багато інших позитивних змін.

В Україні високий рівень тіньової економіки забезпечується великою кількістю факторів, одним з таких є збереження постійного попиту на готівку. Варто пам’ятати, що готівкові кошти – це основний інструмент тіньової економіки серед населення, без якого доволі складно отримувати та давати хабарі, мінімізувати сплату податків та зловживати у сфері державної закупівлі.

При використанні певних схем проведення готівкових операцій, суб’єкти господарювання здійснюють мінімізацію сплати податків. Найчастіше це – продаж необлікованого товару та незастосування касових апаратів. Внаслідок таких махінацій бюджет зазнає значних недонадходжень, зазначає Державна фіскальна служба України.

З метою превентивних заходів, спрямованих на запобігання порушенню вимог чинного законодавства, ДФС здійснює постійний контроль за проведенням готівкових операцій, залучаючи недобросовісних підприємців до оподаткування. З цією метою ДФСУ проводить постійні документальні та фактичні перевірки.

Як зазначають у відомстві, у 2019 році підрозділами аудиту ДФС здійснено 5,1 тис. фактичних перевірок щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. У результаті відповідних заходів перевірки, до порушників застосовано штрафні санкції на загальну суму – 194,2 млн грн.

Протягом відповідного періоду виявлено 1,1 тисячі випадків незастосування реєстраторів розрахункових операцій, за що додатково нараховано 4,2 млн грн штрафних санкцій, а також понад 1 тисячу випадків продажу необлікованого товару. В результаті  застосування штрафних санкцій до порушників, які здійснювали продаж необлікованого товару, застосовано штрафів на суму – 194,2 млн гривень.

Об’єктами перевірки фіскальних органів також були точки роздрібного продажу товарів (кіосків), які здійснюють реалізацію тютюнових виробів. У результаті перевірок було виявлено, що основною частиною порушень у діяльності таких точок продажу  —  неоприбуткування отриманої готівки. У ході здійснення перевірок, аудитори провели хронометражі, під час яких виторги збільшилися в декілька разів.

Варто зазначити, що ініціювати перевірку несумлінних продавців товарів можуть і самі громадяни. Як зазначає ДФС,  для цього запроваджено електронний сервіс «Пошук фіскального чека», який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету.

За  допомогою сервіс «Пошук фіскального чека», покупці товарів (споживачі послуг) можуть перевірити відповідність отриманого фіскального чека та встановити факт його наявності (відсутності) в базі даних Державної фіскальної служби України.

У відомстві пояснили, якщо чек не буде знайдено, це означає, що суб’єкт господарювання, якому належить реєстратор розрахункових операцій, не здійснив передачу електронної копії фіскального чека до Державної фіскальної служби. Такі розбіжності засвідчують про порушення суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.

У такому випадку або у разі встановлення невідповідності реквізитів отриманого чека реквізитам чека, показаного в Електронному кабінеті, покупцям (споживачам) необхідно надіслати до фіскальної служби письмове звернення із додаванням копій отриманих фіскальних чеків для проведення відповідних контрольно-ревізійних заходів.

Державна фіскальна служба України звертається до споживачів товарів та послуг активніше користуватися вказаним сервісом та таким чином спільно з фіскалами здійснювати контроль за законністю проведених готівкових операцій.

Наразі протягом 2019 року до Державної фіскальної служби надійшло лише 8 звернень, в яких інформувалося про відсутність чеків у базах даних ДФСУ. Звернення були перевірені, за їх результатами встановлено відповідні порушення.

Крім зазначеного вище, при здійсненні аналізу господарських операцій органами Державної фіскальної служби, зокрема, використовується інформація Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій, до якої в електронному вигляді надходить інформація від реєстратора  розрахункових операцій про усі проведені розрахункові операції.

Відповідна інформація підлягає порівняльному аналізу обсягам задекларованих зобов’язань по ПДВ, податку на прибуток, акцизному податку з роздрібного продажу з інформацією Національного банку України. За результатами аналізу встановлюються ступінь ризиків щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.

Державна фіскальна служба України зазначає, що для проведення першочергового аналізу та організації перевірок,  наразі відібрано близько 14 тисяч суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів. Однак, як з’ясовується,  їх виторги менші, ніж поточні витрати (заробітна плата, комунальні послуги, плата за ліцензії тощо).

Чисельні порушення, нарікають фіскали, обумовлюють м’які норми штрафних санкцій.

Відповідно до чинного законодавства, штрафні санкції за порушення законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій є досить низькими:  до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) без застосування реєстратора розрахункових операцій застосовується штрафна (фінансова) санкція у сумі лише 1 грн (при встановленні порушення – вперше в ході перевірки протягом календарного року) та 100 відсотків вартості, проданих з порушеннями товарів (послуг), за кожне наступне вчинене правопорушення.

У відомстві наголошують, що ДФСУ вносила пропозиції щодо збільшення відповідальності суб’єктів господарювання за непроведення розрахункових операцій через реєстратора розрахункових операцій (не застосування РРО), зокрема, пропонувалося запровадження штрафних санкцій у розмірі:

  • 200 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за порушення, вчинене вперше;
  • 500 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за кожне наступне порушення.

В підсумку зазначимо, що наявна інформаційна система зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО) базується на технології, розробленій Національним банком. Технологія побудована на використанні апаратних модулів безпеки, виготовлених відповідно до визначених вимог.  Ці модулі безпеки забезпечують виконання законодавчих вимог захисту даних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що надходять від РРО до СЗЗД РРО каналами зв’язку та передаються до Системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій, де накопичуються та зберігаються.

Нагадаємо, кількість безготівкових розрахунків, як і платіжна інфраструктура в Україні стрімко розвивається. За перші три місяці 2019 року загальна кількість платіжних карток в Україні зросла на 4% до 61,8 млн шт. (з них 60% – це активні платіжні картки). Водночас кількість безконтактних активних платіжних карток за цей період зросла на 15% до 4,5 млн шт. Уже кожна восьма активна платіжна картка в Україні є безконтактною.

З початку 2019 року мережа торговельних платіжних терміналів зросла на 4% до 289,6 тис. шт., з яких 0,6 тис. шт. – це мобільні платіжні термінали (mPOS). Водночас 81% торговельних POS-терміналів в Україні забезпечували можливість здійснення безконтактної оплати (станом на 01.04.2019 року).

Загальний показник співвідношення кількості платіжних терміналів до чисельності постійного населення України з початку року зріс на 3% та досяг 7,3 тис. шт. на 1 млн населення.

 

Поділитись:
загрузка...

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

2 коментаря

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1

Чому в Німеччині 80% операцій здійснюється готівкою ?

2
Діденко Сергій

Варто зазначити, попри те, що Німеччина використовує майже 50% всієї готівкової маси Єврозони, показники обсягу готівки до ВВП в країнах (за даними їхніх центробанків) наступні: Велика Британія – 3,5%, Німеччина – 6,5, Швейцарія – 8, Японія – 12%. Отже, йдеться про розмір ВВП країн. Але ніяк не про приведені Вами цифри – 80%.
Наведу такий приклад, у 2010 р на економіки Північної Америки, ЄС та розвинених країн Азійсько-Тихоокеанського регіону припадало 79,5% світових безготівкових розрахунків. На початок 2011 р. у Швеції близько 97% розрахункових операцій здійснювалось у безготівковій формі, у Японії – 93%, в Південній Кореї – майже 98%. Поряд зі Швецією на одному рівні за обсягами безготівкових розрахунків експерти ставлять Фінляндію, Норвегію та США. У планах Швеції та Норвегії – повна відмова від готівки.
Кількість шведів, які розраховуються паперовими грошима, за останні вісім років зменшилася з 40% до 13%. Так само щороку в них зменшується й кількість готівки, яку громадяни знімають через банкомати: з 209 мільйонів у 2013 році до 120 мільйонів у 2017.Станом на 2018 рік у Швеції готівкові гроші фактично зникли з обігу. Тепер відсоток готівки становить всього 1% від усього обсягу економіки, пише видання New York Times. Шведський план у 2020 році — зменшити обсяг готівки з 1% до 0,5% від загального обсягу грошей в економіці, проте не позбавитися готівки зовсім. За статистикою їхнього центрального банку, найчастіше паперові гроші тут використовують люди у віці 65-84 роки, а також сільські мешканці.
Про «cashless» (безготівкова економіка) говорять частіше в країнах, що менш залежні від нестабільності в економіці. Серед лідерів безготівкових розрахунків — Канада, Швеція, Британія, Франція, США та Китай. Проте й тут, щоб позбавитися готівки, потрібен час.