Рада з фінансової стабільності схвалила механізм реструктуризації боргів ФГВФО та обговорила питання, критичні для співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, повідомляє пресслужба Мінфіну.
На тлі ухвалення рішення щодо реструктуризації боргів ФГВФО, було наголошено, що після змін в законодавстві, це дасть можливість підвищити суму гарантованих державою вкладів втричі – з нинішніх 200 до 600 тисяч гривень.
Схвалено механізм реструктуризації боргів ФГВФО
В результаті чергового засідання Ради з фінансової стабільності, 2 вересня було ухвалено важливі рішення, які посилюють довіру населення до банківського сектору, а також державних інституцій, здатних забезпечити їх права.
У фокусі уваги учасників засідання були питання відновлення платоспроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), приєднання Ощадбанку до системи гарантування вкладів, а також ризики для співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
Нагадаємо, раніше зобов’язання Ощадбанку перед вкладниками — фізичними особами автоматично ставали предметом державних гарантій. З огляду на проведену реформу корпоративного управління держбанків, Мінфін оновлює та посилює стратегічні засади реформування банків державного сектору, відтак до 2025 року планується знизити частку держави в банківському секторі з 60% до 25%, що обумовлює приєднання Ощадбанку до системи гарантування вкладів. Як зазначають в НБУ, Ощадбанк приєднається до ФГВФО після внесення відповідних змін до законодавства України.
Ощадбанк приєднається до ФГВФО
В ході засідання було погоджено план входження Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 1 січня 2021 року.
Враховуючи істотний депозитний портфель банку сформований внесками фізосіб та, відповідно, потребу у значних внесках банку до Фонду, для установи буде передбачено перехідний період до 31 грудня 2023 року в частині сплати регулярних зборів.
Ця пропозиція Ради з фінансової стабільності також потребує імплементації на рівні законодавства.
Фінансова стійкість ФГВФО
Для своєчасних та повних виплат вкладникам неплатоспроможних банків Фонд гарантування змушений був залучати кредити від уряду та НБУ. Поточна заборгованість Фонду перед урядом за номіналом казначейських векселів наразі становить - 48,1 млрд грн та відсотки за цими позиками, що мають бути погашені до 2031 року.
Після задоволення виплат перед вкладниками у 2015-2017 роках ФГВФО змушений забезпечувати погашення цих боргів наявними коштами, які мали б забезпечувати стабільність системи гарантування вкладів.
Рада з фінансової стабільності рекомендувала посилити стабільність системи гарантування вкладів через механізми конвертації поточних зобов’язань Фонду перед урядом та майбутні платежі з погашення в умовні зобов’язання.
Тобто, заборгованість Фонду в частині, що відповідає нарахованим відсоткам за борговими інструментами (векселями), погашатиметься коштом, стягнутих з колишніх власників та пов’язаних осіб банків, діяльність яких призвела до неплатоспроможності цих установ, а також коштом, що надходитимуть до Фонду як кредитора за виплачені ним гарантовані суми вкладникам.
Механізм конвертації поточних зобов’язань Фонду та збільшення суми гарантування
Погашення векселів складається з двох частин — номіналу векселів та нарахованих відсотків. Заборгованість в частині номіналу векселів погашатиметься засобами накопичених надлишкових коштів ФГВФО, які перевищують суму, необхідну для виконання Фондом своїх функцій, та є не нижчою від 2,5% від загальної гарантованої суми вкладів. Проте перерахування надлишку коштів в погашення умовних зобов’язань також не має призвести до погіршення фінансового стану ФГВФО.
Після імплементації необхідних рекомендацій Ради з послідуючою реалізацією зазначеного сценарію, потрібно запровадити відповідні зміни до законодавства. Такий сценарій дасть змогу перейти до підвищення суми гарантованих державою вкладів до 600 тис. грн після здійснення реструктуризації зазначених боргових зобов’язань Фонду.
Рада з фінансової стабільності схвалила План реструктуризації боргів Фонду з обмеженим терміном дії для відновлення платоспроможності Фонду до кінця 2021 року, як того вимагав підписаний у червні поточного року Меморандум про економічну та фінансову політику, повідомляє пресслужба Мінфіну.
Активізація роботи з міжнародними партнерами України
Рада з фінстабільності також обговорила стан співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
Як повідомляють на сайті Міністерства фінансів, у частині реформування фінансового сектору зроблено низку кроків на виконання домовленостей із МВФ, зокрема: затверджені плани державних банків зі скорочення непрацюючих кредитів; напрацьовані зміни до Закону України «Про банки та банківську діяльність» з імплементації Базельських рекомендацій; напрацьовані зміни до законодавства, що посилюють інституційну спроможність НКЦПФР; досягнуто значного поступу у розв’язанні питання платоспроможності ФГВФО.
Водночас залишається і низка перепон та юридичних ризиків, які необхідно усунути для активізації роботи з міжнародними партнерами.
Одним із проблемних питань є обмеження винагород для членів правлінь та наглядових рад держбанків. Реформа корпоративного управління в держбанках дозволила залучити на керівні посади держбанків провідних спеціалістів з ринку на умовах ринкової винагороди за їхню працю. Проте штучне обмеження зарплат призводить до відтоку висококваліфікованих кадрів й створює операційні та стратегічні ризики для діяльності держбанків.
Як наголосили на засіданні Ради, істотних ризиків спричиняє невизначеність щодо призначення нового керівника Ощадбанку та блокування конкурсів на інші керівні посади у банку. Затяжний процес призначення керівного органу системно важливого та другого в Україні за обсягом депозитів населення банку створює ризики для його фінансової стійкості та фінансової стабільності в країні.
В контексті існуючих ризиків також обговорювалось оскарження у Конституційному суді положень Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зміни до цих законів ухвалювалися на виконання зобов’язань у межах співпраці із міжнародними фінансовими організаціями.
Визнання неконституційними цих законів чи окремих їхніх положень свідчить про необхідність повторного законодавчого врегулювання критичних для стабільності фінансового сектору питань.
Відтак, члени засідання дійшли згоди щодо необхідності посилення роботи у напрямку мінімізації ризиків, які стримують відновлення активної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, йдеться в повідомленні на вебпорталі регулятора.
Нагадаємо, у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4064, що покликаний заблокувати стягнення 10 мільярдів гривень з «ПриватБанку» на користь офшорних компаній братів Суркісів. Водночас НАБУ порушило кримінальну справу за фактом замаху на заволодіння майном «ПриватБанку» в особливо великих розмірах.
