Фінансовий сектор: якими є ризики фінстабільності та борги минулих років
Ризики фінансового сектору є помірними та контрольованими, державні банки продовжують реалізацію стратегій скорочення NPL.
Такими є підсумки засідання Ради з фінансової стабільності, йдеться в повідомленні Нацбанку. У фокусі порядку денного Ради фінансової стабільності наразі фактори та контроль системних ризиків фінансового сектору; результати стрес-тестування та стан реалізації держбанками стратегій скорочення боргів минулих періодів (NPL); статус виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) заходів, спрямованих на стягнення шкоди з колишніх власників та керівників банків.
У підсумку першого півріччя 2021 року економічне відновлення було слабшим ніж очікувалося. Проте у III кварталі завдяки інвестиційному та споживчому попиту, сприятливим умовам торгівлі та значному врожаю економічна активність пожвавилася.
Упродовж серпня 2021 року всі виробничі сектори країни продемонструвала позитивну динаміку економічного відновлення. Винятком стала лише гуртова торгівля. Зведений індекс виробництва товарів та послуг за основними видами економічної діяльності у січні-серпні 2021 року за розрахунками аналітиків Мінекономіки збільшився на 2,1%. Зростання ВВП – на 2,9% (на 2,1% за 7 місяців 2021 року, падіння на 5,7% за січень-серпень 2020 року.
На тлі відновлення інфляція й надалі перевищує цільовий показник Нацбанку. Утім, за розрахунками аналітиків регулятора, сповільнення інфляції очікується з IV кварталу 2021 року, повернення до цілі – у другому півріччі наступного року.
Завдячуючи надходженням від Міжнародного валютного фонду у межах розподілу СПЗ Україна успішно пройшла період пікових виплат за зовнішніми боргами у вересні 2021 року, втративши водночас до 10% наявних офіційних резервів. На валютному ринку панують ревальваційні тенденції, які обумовлюють тиск на курс гривні.
Відтак більшість системних ризиків фінансового сектору зараз є помірними та контрольованими, зазначають в Нацбанку.
Таблиця 1 – Динаміка показників банківської діяльності 2021 році
Джерело: НБУ.
Зростання депозитної бази банків триває: станом на кінець вересня гривневі кошти бізнесу зросли на 28% у річному вимірі, населення – на 15%.
Це дає змогу нарощувати кредитування бізнесу та населення: темпи зростання чистих гривневих корпоративних кредитів понад 40%, зростання чистих роздрібних кредитів у гривні становить близько 30% р/р. Активно розвивається іпотечне кредитування, зазначають в Нацбанку.
Результати стрес-тестування банків
Рада фінансової стабільності також розглянула результати стрес-тестування банків, зокрема державних. Банки переважно стійкі та добре капіталізовані – такими є результати стрес-тестування, проведеного Нацбанком.
Попри пройдену кризу банки здебільшого добре капіталізовані. Ті з них, для яких встановлено вищий за мінімальні вимоги необхідний рівень нормативів достатності капіталу, вже надали до Нацбанку програми капіталізації/реструктуризації, повідомляє регулятор.
Заходами передбачено низку кроків, завдячуючи яким суттєво знижуються виявлені ризики для діяльності банків. З-поміж таких заходів: оптимізація адміністративних витрат, робота з проблемними активами, подальше заміщення проблемного кредитного портфеля якісними новими кредитами, здешевлення ресурсної бази, приріст чистого комісійного доходу шляхом комерціалізації банківських послуг.
Зниження частки NPL банківського сектору
У РФС зазначають, найбільший ефект у зниженні частки NPL банківського сектору продемонстрували державні банки, йдеться у повідомленні Нацбанку.
З 1 січня 2020 року банківська система істотно зменшила рівень непрацюючих кредитів (NPL) – до 35% станом на 1 вересня поточного року. Найбільший ефект продемонстрували держбанки, скоротивши портфелі NPL на 108 млрд грн, що становить майже 80% від загального скорочення в банківській системі.
Рисунок 1 - Відрахування в резерви
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, ключовим інструментом оздоровлення портфелів банків залишається списання раніше зарезервованих непрацюючих активів з одночасним продовженням роботи з повернення коштів.
Державні банки наразі не бачать нормативних перешкод з боку регулятора та уряду для ефективного врегулювання проблемних боргів. Водночас банки очікують на ефективніший захист своїх прав у судових інстанціях, зазначають в Нацбанку.
Робота ФГВФО
У фокусі уваги РФС ‒ робота ФГВФО з відшкодування збитків власниками та керівниками збанкрутілих банків, зазначають в Нацбанку.
Особлива увага приділяється заходам, спрямованих на повернення активів неплатоспроможних банків та стягнення шкоди із менеджменту та ексвласників банків.
Плани щодо виконання домовленостей із МВФ
Основна увага спрямована на підвищення ефективності роботи зі зменшення витрат держави на збанкрутілі банки та повернення активів неплатоспроможних банків, ураховуючи можливі ризики несприятливих судових рішень. Комплекс відповідних заходів буде деталізовано у стратегії, напрацьованій міжвідомчою робочою групою з питань повернення активів збанкрутілих банків, створеною Кабміном.
Нагадаємо, місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) і влада України досягли угоди на рівні персоналу стосовно заходів на підтримку реформ, що їх здійснює країна в контексті угоди за форматом Stand-by. Україна та Міжнародний валютний фонд попередньо домовились про перший перегляд програми співпраці Stand-by, за результатами якого Київ отримає від МВФ приблизно 700 мільйонів доларів.