Фіскально-бюджетна політика після COVID-19: МВФ щодо боргів після кризи та відновлення
Пандемія COVID-19, яка обумовили коронакризу вимусила уряди до безпрецедентних заходів податково-бюджетної політики, яка коштувала понад 11 трлн доларів США на глобальному рівні. В рамках відповідної програми реформ під керівництвом ООН, МВФ намагатиметься в майбутньому вплинути на розв’язання структурних проблем, які привели до уразливості країн, що розвиваються.
Проте, в умовах, коли продовжується швидке зростання кількості підтверджених випадків захворювання і смертей, директивні органи повинні продовжувати приділяти першочергову увагу відповідних дій у сфері охорони здоров'я, зберігаючи при цьому сприятливу та гнучку податково-бюджетну політику, готуючись до змін в економіці трансформаційного характеру.
Історичні рекорди державних боргів
В умовах викликів різкого падіння світового обсягу виробництва потрібні були суттєві заходи у сфері бюджетного фінансування, щоб різко наростити потенціал систем охорони здоров'я, компенсувати втрати домогосподарств в доходах і не допустити широкомасштабних банкрутств.
Однак заходи економічного порятунку також привели до того, що державний борг у світі в цілому досяг найвищого рівня за історію статистичного спостереження – понад 100% світового ВВП, що вище пікового рівня часів після другої світової війни (рис. 1).
Рисунок 1 – Зростання державного боргу, % ВВП
Джерело: МВФ.
Варто зазначити, в умовах коронакризи відбулося стрімке зростання державного боргу. Згідно з прогнозами МВФ, у 2020 році глобальний держборг досягне 101,5% глобального ВВП – найвищого за всю історію.
Згідно з інформацією бази даних «Бюджетного вісника МВФ» щодо податково-бюджетних заходів, які запроваджують країни у відповідь на пандемію COVID-19, представницька вибірка з понад 50 країн свідчить, що сукупна бюджетна підтримка у світі наразі ділилася майже порівну між заходами які обумовили прямий вплив на надходження та бюджетні доходи, такими як податкові канікули та відстрочка грошових трансфертів, і заходами прямого фінансування, які включають кредити державного сектора, вливання капіталу та державні гарантії (рис. 2).
Рисунок 2 - Фіскально-податкові заходи урядів, % ВВП.
Джерело: МВФ.
Варто зазначити, країни з розвинутою економікою запровадили істотні бюджетні заходи як в межах бюджетного розпису, так і за його межами суттєво розширяючи бюджетний дефіцит.
Заходи податково-бюджетного відновлення після «Великої самоізоляції»
Необхідність проведення бюджетних заходів цим не обмежилися, оскільки проблеми економічного зростання фактично ще не подолано. Навіть попри те, що багато країн обережно виходять з «Великої самоізоляції», за відсутності засобів подолання кризи охорони здоров'я зберігаються істотні фактори невизначеності щодо траєкторії відновлення економіки.
Отже, в умовах коронакризи найвищим пріоритетом, як і раніше, залишається державна система охорони здоров'я. Заходи політики, що зменшують ризики для здоров'я, роблять суттєвий внесок у відновлення впевненості та довіри, тим самим сприяючи економічній активності та зайнятості й зменшуючи напругу для державних фінансів. В перспективі завчасні та цілеспрямовані процедури стримування викликатимуть більш обмежені економічні та бюджетні витрати у порівнянні з повсюдними заходами в умовах ізоляції. Точні, своєчасні та вичерпні дані щодо стану у сфері охорони здоров'я та соціально-економічні показники матимуть надалі принципове значення для відстеження ризику спалаху вірусу й поширення хвороби, а також оперативного реагування на відповідні події. Лише повний та адекватний контроль ситуації з поширенням вірусу є переконливим для людей та вселяє впевненість в можливості локалізації майбутніх хвиль зараження.
По-друге, необхідно, щоб податково-бюджетна політика залишалася підтримуючою та гнучкою до часу, допоки не буде забезпечено безпечного та довготривалого виходу з кризи. В умовах несприятливого сценарію, траєкторія державного боргу може зміститися ще вище, але якщо податково-бюджетна політики посилиться раніше, ніж це доцільно, ризик майбутніх витрат для бюджету лише зросте.
По-третє, криза має трансформаційний характер. Багато робочих місць, які було втрачено під час кризи, не відновляться. Відтак урядам необхідно сприяти переміщенню ресурсів з секторів, величина яких може зменшитися необоротно, таких як повітряні перевезення, в сектори, які будуть розширюватися, такі як цифрові послуги, зазначають експерти Фонду.
Підтримка повинна переходити від збереження наявних робочих місць до підтримки людей в процесі їх перепідготовки або переміщення між секторами. В цих умовах необхідно буде чітко ідентифікувати неліквідні, але платоспроможні компанії та неспроможні фірми. Органи державного управління можуть здійснити подальші кроки, такі як використання конвертованих облігацій або вливання ліквідності в стратегічно важливі або мають системну значимість компанії (або навіть тимчасово їх націоналізувати).
Підтримка економічної прийнятності рівня боргу
Необхідність подальшої бюджетної підтримки є очевидною, проте, це актуалізує питання щодо джерел фінансування відповідних заходів з огляду на зростаючі ризики боргового навантаження. Очікується, що бюджетні дефіцити у 2020 році будуть більш ніж в п'ять разів вище в країнах з розвиненою економікою (СРЕ) і більш ніж у два рази вище в країнах з ринком, що формується (СФР) в порівнянні з прогнозами січневого випуску огляду МВФ «Перспектив розвитку світової економіки 2020 року», що призведе до безпрецедентного різкого зростання держборгу, відповідно, на 26 та 7% ВВП.
Рисунок 3 – Прогноз валового боргу держсектору та сальдо бюджету на 2020 рік
Джерело: МВФ.
Прогноз валового боргу держсектору та сальдо бюджету на 2020 рік було переглянуто безпрецедентно, що свідчить про зростаючу невизначеність.
Багато органів державного управління скористаються тим фактом, що вартість позикових коштів знаходиться на історично низькому рівні та, згідно з прогнозами, буде залишатися низькою протягом тривалого часу, оскільки криза веде до збільшення заощаджень в цілях обережності зменшуючи інвестиційний попит. Більш того, прогнозується, що протягом деякого часу економічні системи будуть функціонувати на рівні нижче свого потенціалу і, відповідно, інфляційний тиск буде залишатися стриманим, тому у центральних банків не буде необхідності підвищувати процентні ставки.
У 2021 році очікується стабілізація державного боргу (крім США та Китаю) під впливом низьких процентних ставок і прогнозованого активного відновлення економічної активності в базисному сценарії.
Рисунок 4 – Прогноз стабілізації державних боргів у 2021 році
Джерело: МВФ.
Попри оптимістичні очікування щодо стабілізації боргу, бажано проявляти обережність, зазначають в МВФ. Існують суттєві відмінності між країнами за рівнем боргу й здатності залучати фінансування, а прогнози пов'язані з високим ступенем невизначеності. Вартість позикових коштів може швидко збільшитися, особливо для країн з ринком, що формується, і країн з прикордонною економікою, як це сталося в березні поточного року.
Міжнародне співтовариство має забезпечити, щоб вразливі країни з низькими доходами, у яких немає коштів на підтримку систем охорони здоров'я та надання життєво важливої допомоги, могли отримувати пільгове фінансування і, в деяких випадках, гранти. Екстрену допомогу МВФ вже отримали сімдесят і дві країни, але потрібно набагато більше двосторонньої та багатосторонньої підтримки. А бідніші країни можуть й надалі потребувати полегшенню тягарів заборгованості, в тому числі в рамках ініціативи Групи 20-ти з припинення виплат з обслуговування боргу.
Посткризові заходи податково-бюджетної політики
Коли стануть широко доступні дієва вакцина й засоби лікування COVID-19, ми увійдемо у світ після COVID і дійсно вийдемо з «Великої самоізоляції», зазначають в МВФ. Але, це буде можливо лише у тому випадку, якщо міжнародна солідарність дозволить отримати доступ до лікування й вакцин для всіх людей як в розвинених, так і країн, що розвиваються. На цьому етапі органам державного управління необхідно буде перенаправити податково-бюджетну політику на досягнення економічного зростання, який був би стійким до потрясінь, характеризувався стійкістю та охоплював широкі верстви населення.
МВФ рекомендує урядам працювати над розв’язанням питань збільшення бідності та нерівності, а також усунення структурних недоліків, які розкрили свою вразливість під час кризи. Йдеться про інвестиції в більш стійкі системи охорони здоров'я, повноцінне забезпечення ресурсами систем соціального захисту та розширення використання цифрових технологій. Офіційні органи повинні активно підтримувати сприятливі для клімату інвестиції, які сприяють більш «зеленим» технологіям, нарощуванню робочих місць та розширення інноваційного поступу. Податково-бюджетна політика також повинна бути спрямована на подолання нерівності фінансуючи напрямки загального доступу до охорони здоров'я та освіти, розвиваючи прогресивні податкові системи.
В підсумку слід зазначити, наразі ніхто не може впевнено прогнозувати якими будуть зміни світу після COVID 19. Вочевидь, трансформація буде глибокою. Яким би не було майбутнє, в ньому будуть потрібні гнучкі заходи податково-бюджетної політики, які сприяють структурним змінам, спрямованих на розв’язання проблеми нерівності та підтримують збереження навколишнього середовища й перехід до більш «зеленого» майбутнього.