Фіскальний сектор: що відбувається з держбюджетом
Фіскальна політика в III кварталі залишалася стриманою. Податкові надходження продовжили зростати високими темпами, тоді як видатки збільшувалися помірно.
Про це повідомляє Нацбанк. Станом на кінець вересня уряд накопичив значні залишки коштів на рахунках, попри пікові виплати за борговими зобов'язаннями наприкінці кварталу.
Державний та гарантований державою борг у відношенні до ВВП перебуватиме на рівні близько 50% у наступні роки. Такий рівень боргового навантаження виглядає прийнятним для України та навіть залишає простір для фіскального стимулювання економіки в разі погіршення загальної економічної ситуації в країні.
Ми вирішили висвітлити тенденції фіскального сектору в контексті виконання держбюджету-2021, дефіциту та держборгу.
Дефіцит у 2021 році
Дефіцит у 2021 році буде меншим, ніж планувалося, а фіскальна політика – стримуючою відносно сукупного попиту. У наступні роки триватиме помірна фіскальна консолідація, йдеться у повідомленні Нацбанку.
У III кварталі зведений бюджет виконано з профіцитом. За винятком 2020 року, це є доволі типовим для зазначеного періоду. Первинне сальдо, скориговане на циклічну позицію економіки України, залишалося додатним у III кварталі та навіть дещо збільшилося у порівнянні з попереднім.
Податкові надходження зросли на 31.5% р/р у III кварталі, тоді як витрати – лише на 7.4% р/р.
Рисунок 1 - Сальдо СЗДУ за різними вимірами, % від ВВП та % від потенційного ВВП
Джерело: НБУ.
Усе це свідчило про стримуючий вплив фіскальної політики на сукупний попит. З одного боку, такий підхід дав змогу успішно пройти пікові зовнішні виплати за зобов’язаннями цього року та накопичити значні обсяги коштів для фінансування майбутніх витрат. З другого, − нерівномірність бюджетних витрат з традиційним нарощенням наприкінці року знижує ефективність заходів з підтримки економіки й ускладнює планування підприємствами своєї діяльності.
До кінця 2021 року очікується істотне надолуження видатків. Проте за підсумками року від’ємне сальдо бюджету (близько 4% ВВП) буде меншим, ніж заплановано, у тому числі через вищий номінальний ВВП.
У наступні роки стійке економічне зростання дасть змогу привести дефіцит до передбачених Бюджетним кодексом параметрів. Очікується скорочення дефіциту до 3.5% ВВП у 2022 та 3.0% ВВП у 2023 роках. Фінансування такого дефіциту є реалістичним в умовах продовження співпраці з МВФ та подальшого поліпшення інвестиційної привабливості країни.
Податкові надходження
Податкові надходження зростали значними темпами завдяки сталому попиту та високим цінам на товарних ринках, йдеться у повідомленні Нацбанку.
Поліпшення епідемічної ситуації в III кварталі дало змогу працювати бізнесу з незначними обмеженнями, що позитивно позначилося на податкових надходженнях. Як і в попередньому кварталі, високі ціни на сировинні товари сприяли збільшенню надходжень від рентних платежів та податку на прибуток підприємств. Значні темпи зростання заробітних плат зумовлюють стабільне зростання ПДФО. Сталий внутрішній попит та високий імпорт сприяли значним надходженням ПДВ та акцизів.
Рисунок 2 - Внески в річну зміну доходів зведеного бюджету, в. п.
Джерело: НБУ.
Сприятливі умови для зростання податкових надходжень (зокрема високі темпи росту номінального ВВП) збережуться до кінця року. Це дасть змогу компенсувати скорочення неподаткових надходжень у першому півріччі, що пов’язане з нижчими, ніж торік, надходженнями від Нацбанку та дивідендами від підприємств з державною формою власності.
Надалі очікується, що зростання доходів уповільниться через помірніші темпи збільшення заробітних плат та споживчого попиту, а також погіршення умов торгівлі, що зумовлюватиме слабші фінансові результати підприємств-експортерів.
Видатки
Видатки в III кварталі зростали стримано через сприятливу епідемічну ситуацію та високу базу порівняння, зазначають в Нацбанку.
У III кварталі, за винятком окремих напрямів, видатки зростали помірними темпами та залишалися нижчими, ніж було заплановано. Одним із ключових напрямів залишалися витрати на охорону здоров’я, однак їх темпи зростання суттєво сповільнилися, зокрема через поліпшення епідемічної ситуації та менші витрати на вакцинацію у порівнянні з попереднім кварталом (саме в II кварталі проведена основна закупівля вакцини та розпочата вакцинація).
Також помірно фінансувалася низка колективних послуг, зокрема державне управління та оборона, а зростання витрат на дорожню інфраструктуру сповільнилося та залишалося нерівномірним протягом кварталу. Проте тривало зростання інших капітальних видатків.
Уповільнилося зростання соціальних видатків, насамперед через менші витрати на підтримку окремих категорій працюючих в умовах кращої епідемічної ситуації влітку. Водночас високими темпами й надалі зростали індивідуальні споживчі витрати СЗДУ, зокрема на освіту, культуру та спорт.
Рисунок 3 - Внески в річну зміну видатків зведеного бюджету, в.п., функціональна класифікація
Джерело: НБУ.
Витрати на обслуговування боргу скоротилися внаслідок зміцнення гривні та зниження дохідності державних цінних паперів, розміщених як поточного року, так і в попередні періоди.
Додатково на динаміку видатків впливав ефект високої бази порівняння з огляду на активне витрачання коштів фонду Covid-19 з III кварталу 2020 року. Уже наприкінці III кварталу зростання видатків почало прискорюватися.
Рисунок 4 - Темпи зростання видатків зведеного бюджету за окремими напрямами, % р/р
Джерело: НБУ.
Також традиційно очікується надолуження видатків у IV кварталі. Утім, за підсумками року зростання видатків сповільниться. Це насамперед показує менші витрати на окремі антикризові програми та помірне збільшення капітальних видатків.
Темпи зростання видатків соціального характеру як цьогоріч, так і надалі перевищуватимуть рівень інфляції, що підтримуватиме зростання реальних доходів населення. Уповільнення зростання загальних видатків триватиме і в наступні роки, відображаючи заходи фіскальної консолідації на етапі стійкого зростання економіки та контрциклічність фіскальної політики.
Державний борг
Співвідношення державного та гарантованого державою боргу і ВВП продовжить зменшуватися, зазначають в Нацбанку.
Боргові залучення у III кварталі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку були порівняно незначними з огляду на очікуване надходження, а згодом отримання коштів від загального розподілу СПЗ МВФ та понадпланові доходи. Утім, і попит на державні цінні папери на внутрішньому ринку залишався слабким. Роловер основних сум ОВДП в гривні становив 75%. Водночас розміщення ОВДП в іноземній валюті практично відповідали виплатам.
Рисунок 5 - Чисті залучення державного бюджету, млрд грн
Джерело: НБУ.
Також у III кварталі розміщено ОЗДП та використано частину коштів, отриманих від загального розподілу СПЗ МВФ. Виплати за борговими зобов’язаннями перевищили залучення, адже III квартал був піковим з точки зору розрахунків за зовнішніми зобов’язаннями. Тож, бюджетні потреби частково було профінансовано коштом в іноземній валюті, накопичених раніше. Через чисті виплати за борговими зобов'язаннями та вплив переоцінки внаслідок зміцнення гривні обсяг державного та гарантованого державою боргу зменшився в абсолютному вимірі, а завдяки зростанню номінального ВВП – і як відношення до ВВП (за оцінками НБУ – нижче 50%).
Рисунок 5 - Чисті залучення державного бюджету, млрд грн
Джерело: НБУ.
До кінця 2021 року державний та гарантований державою борг дещо збільшиться у порівнянні з кінцем III кварталу. Це стане наслідком розширення бюджетного дефіциту. Також додатковими факторами можуть стати випуск ОВДП з метою капіталізації ПАТ «Українська фінансова житлова компанія», надання державних гарантій та погашення заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ. Завдяки зростанню економіки та скороченню дефіциту бюджету державний та гарантований державою борг коливатиметься близько рівня 50% ВВП у середньостроковій перспективі. Такий рівень боргового навантаження виглядає прийнятним для України та навіть залишає простір для фіскального стимулювання економіки в разі погіршення загальної економічної ситуації в країні.