Подолання наслідків коронакризи, відновлення платоспроможності ФГВФО, скорочення NPL у державних банках, розширення системи гарантування вкладів – це ті аспекти, які перебувають під пильною увагою Ради з фінансової стабільності за останній рік. Про це повідомляє Мінфін.
Упродовж 2020 - 2021 років ухвалювалися найактуальніші для фінансової стабільності питання, зокрема відновлення платоспроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Рада узгодила низку рішень для відновлення платоспроможності ФГВФО, зокрема, підтримала запропоновану ФГВФО концепцію законодавчого запровадження механізму врегулювання спорів щодо повернення активів неплатоспроможних банків між ексвласниками та Фондом, схвалила реструктуризацію боргових зобов’язань ФГВФО шляхом переведення їх в умовні зобов’язання та визначила джерела їх погашення; визначила особливості входження АТ «Ощадбанк» до системи гарантування вкладів фізичних осіб; погодила поступове збільшення гарантованої суми вкладів до 600 тис. грн із 01 січня 2023 року.
Відновлення платоспроможності ФГВФО та підвищення гарантованої суми вкладу
У вересні 2020 року Рада продовжила обговорення реструктуризації заборгованості ФГВФО. Наразі капітал Фонду гарантування залишається від’ємним. Накопичених коштів ФГВФО вистачає лише для розрахунку за борговими зобов'язаннями, але не для подолання майбутніх криз.
Рада фінстабільності розглянула два можливих сценарії розв'язання проблеми заборгованості Фонду, розроблених за участі міжнародних експертів. За результатами порівняння переваг і недоліків було обрано сценарій, за якого погашення відсотків за векселями відбувається шляхом повернення Фонду витрачених ним коштів від продажу активів та від стягнення з пов'язаних осіб збанкрутілих банків, а погашення номінальної вартості векселів – коштом майбутніх регулярних внесків банків. Рада схвалила план дій на основі цього сценарію (рис. 1).
Рисунок 1 - План дій щодо реструктуризації заборгованості ФГВФО
Джерело: Мінфін.
Варто зазначити, на тлі цього рішення Рада з фінстабільності також обговорила та погодила одночасне з реструктуризацією підвищення гарантованої суми вкладу до 400 тис. грн та згодом до 600 тис. грн, випливає зі звіту.
Робота з боргами банків
Також Рада з фінстабільності розглянула питання роботи Фонду гарантування вкладів з повернення активів неплатоспроможних банків. За станом на початок 2021 року, ФГВФО подав заяви про вчинення кримінальних правопорушень пов’язаними з банками особами на суму 287,3 млрд грн, до суду дійшло 13 проваджень, у яких Фондом заявлено цивільні позови щодо збитків на суму близько 7 млрд грн. Щодо 2 осіб ухвалено обвинувальні вироки, на підставі яких Фондом заявлено вимоги про стягнення збитків у розмірі близько 2 млрд грн. За господарськими провадженнями ініційовано провадження на суму майже 97 млрд грн.
Світовий досвід свідчить, що повернення коштів відбувається передусім завдяки позасудовим діям. Передбачається впровадження механізмів добровільного врегулювання та заохочення для боржників, які визнають борг і планують його погашати. РФС підтримала запропоновану ФГВФО концепцію законодавчого запровадження механізму врегулювання спорів між ексвласниками та Фондом.
Формування системи гарантування вкладів кредитних спілок та страхування
На сьогодні існує юридична основа для розбудови системи гарантування вкладів членів кредитних спілок та системи гарантування виплат за договорами страхування життя. Наприклад, Директива ЄС 2014/49/EU передбачає, що кожна кредитна установа повинна бути частиною схеми гарантування депозитів. Також цей аспект передбачено Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року (п.1.1.5 про створення системи гарантування вкладів членів кредитних спілок та гарантування виплат за договорами накопичувального страхування життя. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 р. № 1106 та Рішення Правління НБУ від 21.12.2020 р. №749-рш, також передбачають запровадження обов’язкової участі кредитних спілок у системі гарантування вкладів.
Рада проаналізувала кілька можливих інституційних моделей розширення системи гарантування. Оптимальним рішенням з точки зору балансу переваг та недоліків визначено розбудову системи гарантування вкладів членів кредитних спілок та системи гарантування виплат за договорами страхування життя на базі ФГВФО.
Рисунок 2 - Дорожня карта створення системи гарантування
Джерело: Мінфін.
Рада погодилася, що передумовою для розширення системи гарантування є забезпечення якісного пруденційного нагляду за кредитними спілками та страховиками життя (Нацбанк запроваджує з 1 липня 2020 року), що допоможе запобігти гарантуванню вкладів у фінансово ненадійних фінустановах. Також вирішено надати ФГВФО необхідний мандат на гарантування вкладів та виведення фінустанов з ринку. Передбачається також розбудову системи раннього втручання (над цим працюватимуть Нацбанк та ФГВФО). Створюватимуться механізми акумулювання системою коштів для гарантування – окремо для банків, кредитних спілок та страховиків життя, а також забезпечення безповоротності внеску до фондів гарантування, щоб уникнути загрози підриву її платоспроможності.
В підсумку варто зазначити, в цьому контексті також розв’язується питання співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, яке завжди у фокусі уваги Ради. На сьогодні Україна досягнула помітного поступу у виконанні домовленостей із МВФ у сфері фінансової політики, включно із затвердженням планів державних банків зі скорочення непрацюючих кредитів, просуванням у врегулюванні питання платоспроможності та посилення спроможності ФГВФО.
