«Газпром» перейшов до погроз: чому країні-агресору не подобається директива ЄС
Запроваджені зміни до Газових директив Євросоюзу мають вплив на всі майбутні газопроводи із третіх країн, головним чином «Північного потоку-2». Європейці дійшли згоди щодо врегулювання спірних моментів газпромівського трубопроводу, прокладеного дном Балтійського моря з Росії до Німеччини. Газові директиви Європейського Союзу – це звід законів, що регламентують газовий ринок в межах ЄС. Директиви виписані у дусі жорсткого антимонопольного законодавства з метою контролю постачальників-монополістів, які володіють мережами розподілу і постачання енергоресурсу (трубопроводами) до споживачів.
На тлі зміни законодавства ЄС, «Газпром» відчайдушно шукає способи врятувати проект, який опинився під ризиками.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG, дочірнє підприємство, яке є 100-відсотковим володінням «Газпрому», звернувся у письмовій формі до Брюсселя, в якому погрожують позовами до міжнародного арбітражу проти Єврокомісії у разі, якщо проект не буде виведений з-під дії нових «правил гри» на європейському газовому ринку, як повідомляє Politico.
В листі йдеться про поправки в газову директиву ЄС, які Європарламент затвердив 15 квітня. Як повідомляли раніше, відповідне рішення парламентарі ухвалили 465 голосами «за» та 95 голосами «проти», 68 депутатів утрималися.
Адже, в умовах нових правил, де-факто «Газпром» зможе використовувати лише половину від потужностей труби - 27,5 млрд кубометрів на рік замість 55 млрд.
Згідно з поправками директиви ЄС, виключення з нових правил можуть отримати лише трубопроводи, які вже добудовані до моменту їх набуття чинності.
Відтак, як очікується, до літа 2019 року, коли газова директива стане законом, «Північний потік - 2» ще не буде знаходитися в стані операційної готовності, повідомляє Politico.
Нагадаємо, «Газпром» планує запустити газопровід «Північний потік-2» в обхід України 1 січня 2020 року.
У зв'язку з цим Nord Stream 2 AG просить Єврокомісію надати гарантії, що газопровід все ж отримає виключення з нових правил. В іншому випадку, компанія вбачає порушення Єврокомісією Енергетичної хартії – документ прийнятий у 1994 році, який підписали 56 країн. В листі йдеться про порушення в частині, яка стосується захисту інвестицій, що, на думку Nord Stream 2 AG й слугуватиме підґрунтям для судового позову.
Наголошується, що у будівництво трубопроводу територією ЄС вже інвестовано 3 млрд євро, а сукупний ефект оцінюється в 5 млрд євро і 31 тисячу робочих місць.
В проект було вкладено істотні фінансові ресурси в інфраструктуру, оскільки інвестиційний ризик був прийнятий. Зміни правового регулювання газового ринку ЄС обумовили правові ризики, що екстраполює суттєвий інвестиційний ризик. Нове регулювання є несподіваним, що кардинально змінило правила володіння і управління цією інфраструктурою.
«При затвердженні інвестиційного проекту Nord Stream 2, остаточне рішення приймалося кілька років тому. За період реалізації інвестиційного проекту понесені витрати на мільярди євро, взяті колосальні зобов'язання. При цьому будівництво і робота трубопроводу планувалися в розрахунку на чинне на той момент прийняття рішення законодавство», - наголошує глава Nord Stream AG.
Згідно з поправками, право ініціювати виключення з газової директиви має країна, що приймає трубу – у цьому випадку Німеччина. Однак зробити це в односторонньому порядку Берлін не зможе: для вирішення буде потрібно схвалення Єврокомісії, яка налаштована стосовно російського газу більш ніж скептично, а також з комітетом, куди увійдуть представники всіх країн-членів ЄС.
Без їх ухвали монополіст зможе використовувати лише половину потужностей трубопроводу, що збільшить термін окупності, і як зазначали вище, негативно вплине на його інвестиційну привабливість.
Згідно з поправками, оператором маршруту має бути незалежна компанія, а газ в газопровід необхідно буде пустити від інших постачальників — наприклад «Роснєфті» або «Новатека», але це прямо суперечить російським законом про експорт газу, якими послуговується «Газпром» у своїй діяльності.
Те ж саме стосується «Турецького потоку» - в нього доведеться пустити азербайджанський або іранський газ.
Після набуття чинності директиви ЄС, умови роботи «Газпрому» набудуть кардинальних змін. Це провокує істотну невизначеність для монополіста, яка, імовірно, в кінцевому підсумку спровокує розпад «Газпрому» на кілька компаній, одна з яких буде займатися транспортуванням, друга — видобутком, третя – реалізацією природного газу.
В підсумку зазначимо, що окрім правових ризиків, для «Газпрому» несподівано виросли ризики ринкові. Як відзначають аналітики S & P Global Platts, вперше з 2015 року на світовому ринку склалася ситуація, коли ринкова ціна газу в Європі вище, ніж вартість СПГ в Азії: а це означає, що близькосхідним і американським виробникам вигідніше відправляти танкери на європейський ринок.
За підсумками минулого року світове виробництво СПГ зросла на 22 млн тонн, а у 2019 році обсяг нової продукції подвоїться — до 46 млн тонн наповнить ринок, при тому що ключовий споживач, який забезпечує 70% додаткового попиту — Китай — нарощує закупівлі газу лише на 12 млн тонн, оцінює Bank of America Merrill Lynch.
В результаті на ринку виникає надлишок, який можна реалізувати лише в Європі. Передусім — це американський газ: за даними Wood MacKenzie, 45% всіх нових потужностей зі зрідження СПГ у 2019 році будуть запущені в США.
В результаті максимальна потужність терміналів подвоюється з 3,4 до 7,8 млрд кубічних футів на день (80,6 млрд кубометрів на рік).
Такі тенденції обумовлюють подальше падіння газових цін в Європі: щоб зупинити надходження СПГ, вартість поточних (спот) контрактів на TTF повинна опуститися ще на 25%, або 1,2 долара за мільйон британських теплових одиниць, вважають в BofA.
«Газпрому» буде змушений знизити ціну газу до 4 доларів за мільйон британських теплових одиниць, або 140 доларів за тисячу кубометрів, щоб витіснити з європейського ринку американських конкурентів, вважають аналітики Energy Aspects.
Газовому монополісту, бюджет якого наразі дефіцитний через мегапроекти Nord Stream 2, «Сила Сибіру» і «Турецький потік», це принесе нові фінансові проблеми й, можливо, поставить його перед необхідністю нарощувати борги.
Зниження ціни на газ в середньому в рік на 1 долар за тисячу кубометрів скорочує виторг «Газпрому» приблизно на 13 млрд рублів при незмінному курсі рубля, зазначають аналітики «БКС Експрес».
Таким чином, навіть при поточних цінах компанія втратить близько 700 млрд рублів у порівнянні з 2018 роком. У песимістичному сценарії від Energy Aspects, коли ціни падають до 140 доларів за тисячу кубів, йдеться вже про суму в 1,04 трильйона рублів.
Відтак, зниження закупівельних цін газу на Європейському ринку, указує на економічний прагматизм закупки реверсного газу Україною, яка відмовилась від прямих постачань монополістом за «договірною» ціною, що наразі відповідає національним інтересам країни.