«Газпром» подав Данії нову заявку на прокладку «Північного потоку-2»

Дочірня компанія «Газпрому» Nord Stream 2 AG, яка займається будівництвом російського морського газопроводу «Північного потоку-2», подала ще одну заявку на прокладання магістралі у територіальних водах Данії.

Як повідомляє російська компанія, це вже третя заявка, яку вона подає на розгляд до відповідних органів країни. На попередні дві відповідь досі не надійшла.

Йдеться про альтернативний маршрут прокладання «Північного потоку-2» на південь від данського острова Бронхольм. У російській компанії зазначають, що морський шельф, яким запропонували прокласти «Північний потік-2», раніше був спірним, зокрема, на нього претендувала Польща. Наразі відповідну угоду між Данією та Польщею щодо цієї ділянки шельфу, підтримав парламент Данії, але ще не ратифікував польський парламент.

«Північний потік-2» - магістральний газопровід з Росії до Німеччини довжиною понад 1224 км, що споруджується і має пролягти дном Балтійського моря. Є розширенням нині діючого «Північного потоку». Після запуску другої черги запланована пропускна здатність двох ниток становитиме 55 млрд м³ газу на рік.

Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина надала дозвіл на будівництво газопроводу, оскільки вбачає у проекті власний комерційний інтерес.

Схожі рішення прийняла і низка європейських країн, через акваторію яких проляже магістраль. Так, у квітні 2018 року Фінляндія надала другий дозвіл на будівництво й експлуатацію «Північного потоку-2» у власній винятковій економічній зоні. У червні аналогічний крок зробила Швеція. Своє рішення уряд королівства аргументував тим, що міжнародне право не дозволяє перешкоджати будівництву магістралі.



27 березня Національне енергетичне агентство Данії відмовилося затверджувати маршрут «Північного потоку-2» у власній морській економічній зоні. Прем’єр-міністр Ларс Люкке Расмуссен назвав «Північний потік-2» політичним і заявив, що питання транзиту російського газу через ГТС України має пріоритетне значення. Водночас на розгляді в уряду Данії наразі перебуває ще два альтернативних маршрути прокладання газопроводу.

У Держдепартаменті США сподіваються, що країни ЄС відмовляться від реалізації проекту на тлі агресії Росії у Чорному морі та небажання Кремля вести прямі переговори з Україною. Посол США у Німеччині Річард Гренелл уже попередив німецькі компанії про імовірність введення санкцій через їх участь у будівництві газопроводу «Північний потік-2». Він пояснив це ризиками повномасштабного вторгнення Росії на територію України, а також підривом безпеки у Європі.

Однак міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас заявив, що відмова Берліна від газопроводу «Північний потік-2» не призведе до його зупинки і послабить аргументацію важливості поставок російського газу через територію України. За його словами, Росія буде відстоювати спорудження газопроводу навіть у випадку виходу з проекту німецьких компаній.

4 квітня Європарламент ухвалив оновлені правила функціонування європейського ринку газу. Згідно із нововведеннями, на усі, без виключення газопроводи, які виходять з країн ЄС, або входять на територію його країн-членів, як у морі, так і на суходолі, буде поширюватися правова норма «анбандлінгу» («подрібнення» власності). Тобто, питаннями видобутку, транспортування і реалізації газу, мають займатися різні компанії.

Нова газова директива ЄС покликана обмежити монополію «Газпрому» на розпорядження потужностями газопроводу «Північний потік – 2» і має знизити ризики використання газу як інструмента політичного впливу.