«Газпром» в нокауті: Європарламент ухвалив нові правила ринку газу ЄС

Депутати Європейського парламенту у четвер, 4 квітня, ухвалили оновлені правила функціонування європейського ринку газу.

Згідно з результатами голосування, «за» проголосували 465 депутатів, проти – 95, ще 68 – утрималися, повідомляє «Укрінформ».

Нові правила доповнюють Газову директиву ЄС та поширюють положення газового законодавства ЄС щодо дотримання ринкових умов на всі газопроводи, які виходять з країн ЄС, або входять на територію країн-членів з території третіх країн, як у морі, так і на суходолі. Зокрема, на ці газопроводи буде поширюватися правова норма так званого «анбандлінгу», або «подрібнення» власності, за якою питаннями видобутку, транспортування та реалізації газу мають займатися різні компанії, що є запобіжним заходом проти монополізації ринку.

Єврокомісар з питань кліматичних дій та енергетики Мігель Аріас Каньєте під час слухань у Європарламенті напередодні зазначив, що за новою Директивою енергетичне законодавство Євросоюзу буде застосовуватися до всіх газопроводів, які з’єднують європейський ринок з третіми країнами. Жоден такий газопровід не має діяти за винятками чи за законами третьої країни.

«Це важливо для європейської енергетичної безпеки, для європейського суверенітету та для європейської солідарності. З практичної точки зору це означає, що ключові принципи європейського енергетичного законодавства щодо доступу до ринку, тарифного регулювання, анбандлінгу (диверсифікації) власності і прозорості будуть поширюватися на всі газопроводи з третіх країн», - зазначив Єврокомісар.

Він оприлюднив дані, за якими ЄС наразі імпортує 77% газу, який споживає, водночас майже 90% цього газу надходить на територію ЄС газопроводами з третіх країн. Газове законодавство ЄС віднині буде застосовуватися до всіх цих газотранспортних ліній – як на суходолі, так і в морі, на території або у територіальних водах країн-членів. Це вирішальний крок до побудови конкурентного та ефективного газового ринку ЄС.

За словами єврокомісара, законодавство передбачає певні винятки у застосуванні Директиви, рішення щодо застосування яких у кожному конкретному випадку прийматиме Європейська Комісія після проведення, за потреби, консультацій з національними операторами європейських газотранспортних систем. Компроміси, досягнуті під час розробки Газової директиви ЄС, надають країнам-членам можливість укладати двосторонні угоди з третіми країнами щодо співпраці з газовими операторами, але такі угоди також є предметом погодження з Європейською Комісією, яка має дозвільні повноваження у цьому сенсі.

Єврокомісар окремо наголосив, що такі двосторонні угоди мають відповідати європейському законодавству та не мають порушувати правил Газової директиви.

Положення документа дозволяють Євросоюзу протидіяти монопольним тенденціям на газовому ринку ЄС. Це стосується і російського «Газпрому», який залишається одним із ключових постачальників газу на європейський ринок. Нове газове законодавство ЄС, зокрема, обмежує Газпром у монопольному розпорядженні потужностями газопроводу «Північний потік – 2», зменшує ризики щодо спроб використовувати газ як інструмент політичного впливу.

«Відтепер усі газопроводи з країн, які не є членами ЄС, включно з «Північним потоком-2», мають діяти за європейськими правилами: забезпечувати їх доступність для третіх (господарчих) суб’єктів, анбандлінг власності, встановлення недискримінаційних тарифів та прозорість. Це матиме результатом посилення енергетичної безпеки нашого континенту», - сказав депутат Європарламенту Єжі Бузек.

Нагадаємо, що нові правила створять перешкоди реалізації проекту «Північний потік-2» - магістрального газопровіду з Росії до Німеччини довжиною понад 1224 км, що споруджується по дну Балтійського моря.

Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина надала дозвіл на будівництво газопроводу, оскільки вбачає у проекті власний комерційний інтерес.

Схожі рішення прийняла і низка європейських країн, через акваторію яких проляже магістраль. Так, у квітні 2018 року Фінляндія надала другий дозвіл на будівництво й експлуатацію «Північного потоку-2» у власній винятковій економічній зоні. У червні аналогічний крок зробила Швеція. Своє рішення уряд королівства аргументував тим, що міжнародне право не дозволяє перешкоджати будівництву магістралі. Надавати дозвіл на спорудження «Північного потоку-2» відмовилася лише Данія.

Тим часом Румунія, що нині головує в Європейському союзі, прискорила роботу над поправками до газової директиви ЄС, які можуть заблокувати будівництво газопроводу «Північний потік-2». Позицію Бухареста підтримали 13 з 28 країн ЄС.