$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+14° Київ +18° Варшава +9° Вашингтон
Генпрокурор Венедиктова та міністр економіки Петрашко: що відомо про новоспечених чиновників

Генпрокурор Венедиктова та міністр економіки Петрашко: що відомо про новоспечених чиновників

18 Березня 2020 19:21

Крім активної боротьби з коронавірусом, президент Володимир Зеленський продовжує формувати нове обличчя своєї влади. 17 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради були підтримані дві кандидатури на ключові державні посади.

Генеральним прокурором України призначено Ірину Венедиктову, №3 у передвиборчому списку партії «Слуга народу» на парламентських виборах-2019. Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства став Ігор Петрашко, наближений до аграрного магната Олега Бахматюка.

До цих кадрових рішень Зеленського у експертів є справедливі запитання, основні з них – розкриваємо в спецтемі.

Призначення Венедиктової: чому незадоволений Захід


Кандидатуру Ірини Венедиктової на пост глави Генпрокуратури президент аргументував необхідністю забезпечити стабільність роботи відомства за рахунок професіоналізму і моральних якостей. Головним завданням визначив «викорінення корупції та ефективне розслідування гучних кримінальних справ».

Сама Венедиктова, виступаючи перед депутатами, дала обіцянки працювати чесно та неупереджено:

«Я обіцяла народу України виконувати свої обов'язки сумлінно і чесно. Я обіцяю не продавати справи, не зливати їх, не повертати прокурорських перевертнів. Я обіцяю прокурорам відновити потужну державну організацію, стояти на принципах верховенства права, будувати прокуратуру за міжнародними стандартами»

Ірина Венедиктова,

Генеральний прокурор України


Призначити юристку і тимчасово виконуючу обов'язки голови ДБР Генеральним прокурором підтримали 269 народних депутатів. Більшість голосів «за» традиційно дала пропрезидентська партія Зеленського.

Опозиційні сили вважають це призначення політично мотивованим:

«Пані Венедиктова як керівник ДБР недавно на цій посаді, але встигла відзначитися, перетворивши дуже важливий для держави орган в інструмент для політичних репресій і переслідування. Пані Венедиктова як керівник ДБР стоїть за переслідуванням нашої колеги Софії Федини. Пані Венедиктова – це призначення адвоката Януковича Бабікова своїм заступником. Це ініціатива щодо скасування закону про амністію Майдану»

Володимир Вятрович,

народний депутат фракції «Європейська солідарність»


Схожу думку висловлюють і експерти, звертаючи увагу на той факт, що відповідно до закону, ключовою вимогою до роботи Генпрокурора є його політична неупередженість. Чого буде складно домогтися від Венедиктової, враховуючи її близькість до президента:

«Венедиктова – абсолютно неправильна кандидатура на цю посаду. Посада генерального прокурора – одна з п'яти найважливіших посад у країні. Вона ніколи не була прокурором, вона не є політично нейтральною, а це передбачено законом. Це політична фігура – третій номер в партії «Слуга народу» у минулому році. Вона навіть не пройшла конкурс на посаду до Верховного суду. Якщо Венедиктову призначили, щоб вона висунула звинувачення проти Петра Порошенка, ми повертаємося у старі погані часи. Генеральна прокуратура не повинна грати в такі ігри»

Мелінда Герінг,

експерт Atlantic Council


Рішення Зеленського поставити очільником ГПУ свою людину продиктоване не тільки бажанням посадок, що було одним з його принципових передвиборних обіцянок. Президент політично мотивований і по відношенню до власної політсили, яка останнім часом демонструє відкриту незговірливість, вважає Тетяна Даниленко:

«Це «подовжувач руки» Володимира Зеленського в умовах де-факто надзвичайного стану в країні. Це батіг для того, щоб тримати в узді депутатів, які повинні голосуватимуть за певні рішення. Венедиктова – це людина Зеленського, це №3 у його списку. Це не хтось з вулиці. Не так, як із Рябошапкою – порадили хороші люди. Вона – його довірена особа. І вона демонструє політичну лояльність із самого початку свого потрапляння в політику»

Тетяна Даниленко,

журналіст


Деякі експерти дивляться на проблему ширше. Звільнення міністрів і Генпрокурора Руслана Рябошапки, чиновників, що викликали довіру серед західних партнерів, в умовах наростаючої кризи – поганий сигнал для інвесторів, що ще відгукнеться Україні:

«Мені важко зрозуміти, як в цей час президент і його команда вирішили звільнити стільки людей в уряді, які користуються такою великою довірою на Заході. Зокрема, колишнього генпрокурора Руслана Рябошапку. І також міністрів фінансів, оборони, економіки, вони працювали над дійсно глибокими системними реформами. Звільнити їх в цей час, коли ціни на нафту впали, світ входить у стан рецесії (якщо не депресії), коли є страх поширення коронавірусу, це дуже погані новини для тих, хто стежить за ситуацією в Україні. Незалежно від того, як проявить себе новий уряд, це дуже поганий сигнал»

Майкл Карпентер,

службовець Пентагону часів Барака Обами


Ще одне питання, яким задаються аналітики у зв'язку із призначенням Венедиктової, це її здатність завершити розпочаті Рябошапкою реформи в прокуратурі і довести до логічного фіналу гучні справи – вбивство Катерини Гандзюк, розстріли на Майдані під час Революції Гідності та інші.



Поки що ці питання залишаються відкритими. Рішення юристки на попередній посаді в ДБР, те, про що говорив В'ятрович, ставлять під сумнів її мотивацію працювати неупереджено.

У призначенні Венедиктової багато сильних сторін, впевнений політолог Віктор Небоженко. На його думку, головна особливість нинішнього кадрового призначення полягає в тому, що це перша жінка-генпрокурор в історії незалежної України, і це підтверджує дотримання у країні гендерного принципу.

На його думку, Ірина Венедиктова більш професійний юрист, якщо порівнювати із Рябошапкою, і «на десять голів вище» політичної фігури Юрія Луценка, який «навіть не соромився демонструвати відсутність своїх юридичних знань».

Міністр Ігор Петрашко – акула бізнесу без досвіду в державному секторі


Ще одне важливе кадрове рішення, підтримане Верховною Радою 17 березня. Бізнесмен з оточення розшукуваного власника Ukrlandfarming Олега Бахматюка Ігор Петрашко отримав посаду міністра економіки.

За його кандидатуру проголосували 243 народних депутата. Свої завдання на посаді міністр бачить у підтримці національного виробника та створенні сприятливих умов для розвитку бізнесу в Україні:

«Пріоритетні завдання в економіці це підтримати і збалансувати українського виробника в ситуації, коли ринки закриватимуться. Ринки Євросоюзу вводитимуть протекціоністські та інші заборони. Важливо зараз допомогти бізнесу зберегти виробництво, робочі місця, заробітну плату. Друге – створити фундаментальні умови для того, щоб український бізнес в Україні відчував себе добре. Якщо український бізнес в Україні відчуватиме себе добре, то буде і приплив іноземних інвестицій та фінансування з-за кордону»

Ігор Петрашко,

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України


До призначення на держслужбу, Петрашко був заступником Олега Бахматюка – гендиректора найбільшого в Україні власника земельного банку агрохолдингу Ukrlandfarming.

На поточний момент Бахматюк оголошений у всеукраїнський розшук. Національне Антикорупційне Бюро підозрює його у причетності до незаконного заволодіння 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, виданого VAB Банку з боку НБУ в 2014 році. VAB Банк, як і інший банківський актив Бахматюка «Фінансова ініціатива», були визнані НБУ неплатоспроможними.



До цього Петрашко керував інвестиційною компанією «Тройка Діалог Україна» і працював в департаменті корпоративного бізнесу російського «Сбєрбанку». До слова, дружина міністра має російське громадянство. В поданій ним декларації (станом на 18 березня) поки немає вичерпної інформації про матеріальний стан, крім того, що чиновник проживає у квартирі дружини.

Як написала Українська правда, свого часу Петрашко претендував на пост глави ДФС, але програв конкурс Роману Насірову.

Призначення маловідомого у широких колах кандидата міністром економіки було несподіванкою для експертів. Критикувати його – досить складно. Так як будь-якого попереднього досвіду в політиці або у держсекторі у Петрашка просто немає. Що стосується його бізнес-зв'язків, це може кидати тінь на мотивацію його майбутніх рішень. Але як вважають експерти, висновки робити передчасно.

Відсутність роботи на держслужбі може бути слабкою стороною міністра. У поточних умовах перед ним стоять завдання зупинити падіння економіки і провести країну через прийдешню світову рецесію. Людина він не публічна, а значить, що заробляти довіру буде складніше.

А ось успішний досвід в бізнесі – позитивний бекграунд міністра, зважаючи на те, в якому стані йому передається українська економіка.

«Те, що працював у Бахматюка – може виявитися в плюс, а не в мінус. У сенсі реального досвіду і того, що Петрашко як менеджер свого часу утримав компанію, яка втратила потужності на окупованих територіях, а також провів реструктуризацію з міжнародними інвесторами»

Олеся Яхно,

політолог


Чи впорається новий голова відомства з поточними викликами так само успішно, як він це робив, працюючи на приватний сектор – відкрите питання, яке може дорого коштувати Україні. А можливо – навпаки. Поки що новий міністр – це відкрита книга з пустими сторінками, як і його подана декларація.