Не встигла новий Генеральний прокурор України Ірина Венедиктова приступити до виконання обов'язків після призначення на посаду 17 березня, як її тут же звинуватили у «реванші».
Причиною для таких заяв стало відсторонення заступника Генпрокурора Віктора Трепака, департамент якого здійснював контроль розслідувань резонансних справ з боку СБУ. Включаючи справи Майдану, напад на активістку Катерину Гандзюк, вбивство Павла Шеремета, справу активіста Сергія Cтeрнeнка. За час роботи Трепака ці провадження вдалося зрушити з мертвої точки.
Перші кроки Венедиктової
Виступаючи з трибуни Верховної Ради 17 березня перед призначенням, Ірина Венедиктова заявила про те, що не стане «торгувати справами» і не буде їх зливати. Що стосується термінів розгляду резонансних розслідувань, тоді ще кандидат на посаду глави ГПУ пообіцяла діяти швидко:
Також запевнила, що політичних переслідувань в Україні не буде. Але ті, хто порушував закон і крав, повинні сидіти у в'язниці.
Призначення Венедиктової підтримали 269 народних депутатів, включаючи 224 голоси «Слуги народу», 3 – ОТЗЖ, по 13 – від групи «Довіра» та позафракційних, і 16 голосів від групи «За майбутнє». Опозиція проголосувала проти.
Вже на нараді із керівництвом МВС, Нацполіції та іншими силовиками 25 березня, Генпрокурор підняла питання розгляду резонансних справ. Зокрема, розслідування загибелі білоруського журналіста Павла Шеремета і ряд замахів на одеського активіста Сергія Cтeрнeнкa з епізодом загибелі людини.
Про підсумки цієї наради прес-служба ГПУ написала коротко і у загальних рисах:
З прямої цитати Ірини Венедиктової зрозуміло, що учасники встановили нові терміни слідчих заходів і «спільно повинні забезпечити об'єктивне розслідування усіх обставин скоєння цих злочинів і направити справи до суду».
Відсторонення Віктора Трепака і стан справи Гандзюк
Одним з перших кадрових рішень нового Генпрокурора став перерозподіл обов'язків між її заступниками. Прокурор Віктор Трепак, якого призначав попередник Венедиктової Руслан Рябошапка, відповідав за департамент ГПУ із нагляду за роботою СБУ. Відповідно, більшість резонансних справ знаходилися в полі його контролю.
І саме з роботою Трепака активісти пов'язували реальне просування по розслідуванню багатьох злочинів. Зокрема, у справі нападу на Катерину Гандзюк прокуратура домоглася екстрадиції з Болгарії в Україну підозрюваного Олексія Москаленка (Левіна).
За версією слідства, Левін спільно із главою Херсонської облради Владиславом Мангером замовили напад на активістку. Що спричинило її смерть, в результаті нанесення їй тяжких тілесних ушкоджень.
СБУ вважає, що Олексій Левін – ключовий учасник і посередник між виконавцями і замовником. Його підозрюють в організації злочину, підбурюванні до виконання та наданні особистої інформації про Катерину. В даний момент Левін перебуває в СІЗО, йому продовжили термін арешту до 28 травня 2020 року.
Тому відсторонення Трепака було сприйнято негативно. Батько вбитої Віктор Гандзюк розкритикував рішення Венедиктової та назвав її дії такими, що «ламають справу» його дочки:
Також у ЗМІ пройшла інформація про те, що Венедиктова тисне на батька Катерини і наполегливо вимагає його прибуття до Києва для особистої бесіди.
Відсторонений Віктор Трепак 28 березня прокоментував рішення глави ГПУ і справи, які передали іншому прокуророві:
Формально, Венедиктова не відправляла Трепака у відставку і він пішов сам. Але причиною його вчинку стала саме позиція Генпрокурора, в якій відсторонений прокурор бачить втручання у його роботу і спосіб впливу:
Сама Венедиктова запевняє, що справу про напад на Катерину Гандзюк доведуть до кінця:
Справи Майдану
Ще одна група справ, якою займався Віктор Трепак, перейшла у підвідомчість зама Венедиктової Андрія Любовича. Ще до звільнення Трепака, 29 березня, ГО «Сімей Героїв Небесної сотні» відкрито звернулася до президента Зеленського із вимогою повернути справи Майдану прокуророві:
Мотивація спільноти сімей пояснюється значним прогресом у цій групі справ, досягнутих при Трепакові за останній місяць:
На думку спільноти, нова керівниця ГПУ «фактично змінює вектор розслідування справ Майдану, призначаючи відповідальним заступником департаменту людину з антимайданівськими поглядами».
Неоднозначно оцінює роботу Венедиктової адвокат сімей Небесної сотні Віталій Титич. Він вважає, що ГПУ і глава відомства зокрема буде втягнута у політичні розбірки:
Ще 17 березня Ірина Венедиктова підтвердила своє ставлення до однієї з цих чутливих тем: закону про амністію. Генпрокурор вважає, що закон необхідно скасувати. Так як це перешкоджає об'єктивному розслідуванню у справах про вбивства правоохоронців за часів акцій на Майдані. На її думку, цей закон суперечить чинним нормам Кримінально-процесуального законодавства України:
Ще будучи на посаді в.о. директора Держбюро розслідувань Ірина Венедиктова заявляла про те, що звинувачення глави МВС Арсена Авакова у навмисному затягуванні справ Майдану – голослівні:
Тоді Венедиктова говорила і про те, що працюючи з родинами Героїв Небесної Сотні вона отримувала скарги від родин загиблих правоохоронців. Завдання влади, в даному розслідуванні, це «не стояти ні на чиєму боці», говорила майбутній Генпрокурор в інтерв'ю «Фокусу» 13 березня.
Справа Павла Шеремета
Поряд із нападом на Гандзюк та іншими злочинами, справа вбивства Павла Шеремета є пріоритетною для ГПУ. Про це розслідування говорили силовики на чолі з Венедиктовою на спільній нараді, про що згадувалося вище.
Станом на 7 квітня у справі троє підозрюваних: лікар і волонтер Юлія Кузьменко, музикант Андрій Антоненко і військова медсестра Яна Дугарь. На думку слідства, медсестра фотографувала камери спостереження напередодні вбивства Павла 20 липня 2016 року. Журналісту підклали вибухівку під автомобіль, і це нібито організували і зробили Антоненко з Кузьменко.
Всі троє підозрюваних заперечують свою причетність до трагедії і вважають експертизу слідства неповною та необ'єктивною.
3 квітня Печерський суд Києва продовжив утримання підозрюваного Антоненка під вартою до 1 червня. 1 квітня продовження арешту отримала і Юлія Кузьменко. Яна Дугарь знаходиться під нічним домашнім арештом.
29 березня на прохання слідчих Офіс Генпрокурора продовжив терміни досудового розслідування вбивства журналіста до червня 2020 року. Цією справою, до слова, також займався Віктор Трепак.
Основна версія вбивства Павла – його професійна діяльність і дестабілізація ситуації в Україні (що вигідно російським спецслужбам). Розглядає слідство і особисті мотиви нападників. В даний момент багато рішень судових інстанцій у справі Шеремета засекречені.
Версію слідства про причетність музиканта Антоненка та медпрацівників багато експертів, як і редакція Української правди, де працював Шеремет, вважають необ'єктивною. Дослідження Центру Разумкова від 13-17 лютого показало, що тільки 16% громадян України довіряють висновкам розслідування.
Справа Сергія Cтeрнeнкa
Справу одеського активіста і колишнього лідера «Правого сектора» Сергія Cтeрнeнкa Генеральна прокуратура відносить до особливо важливих. 25 травня 2018 року на активіста напало двоє невідомих. В результаті самооборони Cтeрнeнко поранив одного із нападників Івана Кузнєцова. Пізніше останній помер від отриманих травм.
Захист одесита вважає, що за серією нападів стояв мер Одеси Геннадій Труханов, якому «нацист» Cтeрнeнко «заважав». І доводить версію про вимушену самооборону активіста. Всього нападів було три.
4 жовтня 2019 року ГПУ під керівництвом Рябошапки передала розслідування справи до Служби безпеки України. У пресі можна зустріти інформацію про те, що Генпрокурор пояснював своє рішення депутатам «Слуги народу» на спільній зустрічі наявністю конфлікту інтересів через серію нападів. В СБУ справу розслідують як умисне вбивство, замах на умисне вбивство та нанесення тяжких тілесних ушкоджень з боку Cтeрнeнка.
7 квітня Ірина Венедиктова заявила, що активіст отримає підозру:
«Дивіться, по Cтepненку підозра буде в будь-якому разі, кваліфікація йде або 115-та стаття, або 118-та, але і так, і так це підозра. 115-та – це вбивство, 118-та – це вбивство по самозахисту. Різниця – в кваліфікації, і це зроблять слідчі і прокурори, а явно не генеральний прокурор»
Поліція провела експертизу поножовщини і, згідно із заявами, з'ясувала, що крові Cтepненка на ножі було найбільше - тобто, з великою часткою ймовірності, він отримав рану останнім. Це в свою чергу може говорити про те, що Cтepненко, щоб відвести підозру у вбивстві, після скоєного порізав себе сам.
Ще одне кримінальне провадження, в якому фігурує Сергій Cтepненко - це підозра в причетності до торгівлі наркотиками. Згідно кримінального провадження, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під номером 1201716000000092 від 14.12.2017 року, Сергій Cтepненко підозрюється в декількох епізодах продажу наркотиків через інтернет - цією діяльністю він, за даними оперативників, почав займатися з 2013 року.
Також колишній соратник Cтepненко, активіст Дмитро Рудий повідомив "Країні", що в 2014 році, будучи керівником "Правого сектора" в Одесі, він займався кришуванням барів і кіосків. Однак крім підозр в торгівлі наркотиками, в поліції лежать ще як мінімум дві заяви від постраждалих від Cтepненко людей. На цей раз мова йде вже про злочини більш тяжких - викраденнях людей, грабежі та здирництві. Цікаво, що кримінальним виробництвам з викрадення людей вже по три роки, але вони до сих пір перебувають в "замороженому" стані - мабуть, по "політичним" мотивах.
Що чекає ці справи при Венедиктовій
Усі ці резонансні справи об'єднує те, що за роки розслідувань винні – виконавці і замовники – не встановлені. Як і те, що незалежні розслідувачі, журналісти та активісти заявляють про причетність місцевої влади та окремих силовиків до цих злочинів.
У всіх цих справах багато білих плям і непояснених процесуальних дій, приховування доказів або неприйняття доказів, якими оперують адвокати сімей жертв.
Безумовно, що викликом для нового Генпрокурора буде доведення цих справ до логічного завершення. Що Ірина Венедиктова пообіцяла особисто. Інше питання, що подібні обіцянки давали її попередники.
Справедливо зазначити, що повороти у розслідуваннях цих справ, якщо вони відбудуться, будуть мірилом політичної неупередженості глави ГПУ. Перші кроки Венедиктової у цьому відношенні вже викликали хвилю критики з боку активної частини суспільства і ряду експертів.
Крім цього, існують й інші, не менш значущі справи, хід яких визначить місце Генпрокурора в системі правосуддя. Справа «Приватбанку», справа Олега Бахматюка, справа «Роттердам +» - це короткий список розслідувань, які зачіпають інтереси олігархів і великого бізнесу в Україні.
Поки що робити висновки про швидке завершення гучних справ передчасно. Як і їхній фінал. Чи захоче оновлена ГПУ повторювати шлях попередників, або ж їй вистачить політичної волі на фіналізацію розслідувань, також складно відповісти напевно.
З упевненістю можна говорити лише про те, що карта посадок, які обіцяв президент Володимир Зеленський під час виборчої кампанії, буде розігруватися при новій владі в ГПУ. А наскільки це буде політично нейтральним процесом, покаже час.