$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+16° Київ +17° Варшава +9° Вашингтон

Глава ОБСЄ розкритикував «Північний потік-2» і підтримав Україну

UA.NEWS SAV 17 Вересня 2019 15:09
Глава ОБСЄ розкритикував «Північний потік-2» і підтримав Україну

Глава Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ), міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак вважає газопровід «Північний потік-2» непотрібним і політично шкідливим.

У інтерв’ю BBC він заявив, що Словаччина підтримує Україну і готова надалі підтримувати українську газотранспортну систему (ГТС).

«Ми вже багато років активно займаємося цим питанням. Наша позиція зрозуміла: ми вважаємо цей проект абсолютно економічно непотрібним і політично шкідливим. Ми також боремося за те, що якщо цей «Північний потік-2» буде відкритий, має бути гарантія того, що українську транзитну систему далі використовуватимуть, тому що інакше буде зовсім нелогічно. Навіщо нам відходити від того, що в нас є, що працює добре і замість того вкладати гроші у щось нове? Якщо «Північний потік-2» стане реальністю, ми хочемо, щоб українська система продовжувала працювати»

Мирослав Лайчак

глава ОБСЄ


За його словами, важливо і те, аби не виникало жодних сумнівів щодо надійності української ГТС, оскільки регулярно лунають заяви про необхідність виділення масштабних інвестицій на її оновлення.

«Технічний стан і контроль за операціями важливі, все має бути досить транспарентним. Це те, що Україна може і має зробити, щоб ніхто не міг використовувати якісь питання з української сторони як привід, щоб обійти Україну (у питанні транспортування газу – ред.)»

Мирослав Лайчак,

глава ОБСЄ




«Північний потік-2» - магістральний газопровід з Росії до Німеччини довжиною понад 1224 км, що споруджується і має пролягти дном Балтійського моря. Є розширенням нині діючого «Північного потоку». Після запуску другої черги запланована пропускна здатність двох ниток становитиме 55 млрд м³ газу на рік.

Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина надала дозвіл на будівництво газопроводу, оскільки вбачає у проекті власний комерційний інтерес. Схожі рішення ухвалила і низка європейських країн, через акваторію яких проляже магістраль. Так, у квітні 2018 року Фінляндія надала другий дозвіл на будівництво й експлуатацію «Північного потоку-2» у власній винятковій економічній зоні, а у червні того ж року аналогічний крок зробила Швеція. Своє рішення уряд королівства аргументував тим, що міжнародне право не дозволяє перешкоджати будівництву магістралі.

Станом на 16 серпня 2019 року, «Північний потік-2» був збудований на 73,6%.

У жовтні судно, що споруджує газопровід по дну Балтійського моря, підійде до морського кордону з Данією. Однак 27 березня 2019 року Національне енергетичне агентство Данії відмовилося затверджувати маршрут «Північного потоку-2» у власній морській економічній зоні. Це зробить проект дорожчим і затримає його добудову. Прем’єр-міністр Ларс Люкке Расмуссен назвав газопровід політичним і заявив, що питання транзиту російського газу через ГТС України має пріоритетне значення.

Президенти США і Румунії у спільній заяві висловилися проти проекту «Північний потік-2». А Польща прирівняла газопровід до пакту «Молотова-Ріббентропа».