Глава Ради НБУ пояснив причини зміцнення гривні

Глава Ради НБУ пояснив причини зміцнення гривні

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

З 1 січня по 11 лютого 2019 року гривня зміцнилася щодо долара на 2,9%.

Глава Ради Національного банку України Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook розповів про причини подорожчання нацвалюти і озвучив прогноз на поточний рік.

Одним із зовнішніх чинників зміцнення нацвалюти, він назвав гальмування з підвищенням ставок основними Центробанками світу та порівняно низькі ціни на енергоносії.

Богдан Данилишин
голова Ради Нацбанку України
«Вплив на реалії і перспективи усіх валют у світі, і в тому числі гривні, робить політика ФРС – це аксіома. Про те, що в керівництві Федрезерву зародилися сумніви щодо доцільності продовження жорсткої монетарної політики, стало відомо в перші дні року. 3 січня в інтерв’ю телеканалу Bloomberg президент Федерального резервного банку Далласа Р. Каплан заявив про необхідність відмовитися від підвищення процентних ставок протягом першої половини 2019 року. Мотивація така – ФРС варто взяти паузу в циклі посилювання монетарної політики через помітне посилення волатильності на фінансових ринках, а також через невизначеність із перспективами зростання економіки США і світової економіки в цілому»

За його словами, перерва в підвищенні ставки ФРС – це позитивний сигнал для валют країн з ринками, що розвиваються.

«Справа в тому, що підвищення ключової ставки Федрезерву, як правило, веде до припливу капіталу в США (оскільки номіновані в американському доларі інструменти стають ще більш привабливими), що означає відтік капіталів з ринків, що розвиваються, наслідком чого є ослаблення валют країн – emerging markets. Відповідно, якщо ставку не підвищують, валюти країн з ринками, що розвиваються не відчувають тиску з боку долара»
— Богдан Данилишин,
голова Ради Національного банку України

Глава Ради НБУ також зазначив, що світова економіка вступила у період відносно низьких цін на нафту та інші енергоресурси, серед яких важливим для України, нарівні з «чорним золотом», є і природний газ.

«Зниження вартості енергосировини пов’язано з надлишком пропозиції на глобальному ринку. Ще одним фактором, що робить знижувальний вплив на ціни вуглеводнів, є очікування з приводу можливого уповільнення світової економіки в 2019 році. Зниження ціни на нафту зіграло на руку найбільшим імпортерам сегменті, що розвивається, таким, як Індія, Індонезія, Туреччина, Україна. Падіння цін на «чорне золото» однозначно позитивно для них, оскільки сприяє поліпшенню їх торгових балансів і знижує інфляцію. Валюти країн, що розвиваються, в тому числі і гривня, теж отримали підтримку на тлі падіння ціни нафти»
— Богдан Данилишин,
голова Ради Національного банку України

За його прогнозом, позитивний вплив нафтового фактора позначиться і на українському аграрному ринку: «Не далекий той час, коли почнеться весняна посівна компанія і варто очікувати, що паливно-мастильні матеріали наші аграрії будуть купувати за прийнятними цінами».

Крім того, Данилишин назвав три основні внутрішніх фактори зміцнення гривні.

Перший фактор – це рекордний урожай зернових в Україні в поточному маркетинговому році. Валовий збір зерна у 2018 році склав 70,1 млн тонн, що значно більше в порівнянні з 2017 роком, коли було зібрано 62 млн тонн.

Другий фактор полягає у тому, що в січні 2019 року іноземні інвестори за рахунок покупки гривневих облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), майже вдвічі збільшили обсяг вкладень в українські державні облігації (на 5,4 млрд грн). Для цього нерезиденти заводять в Україну валюту і продають її на міжбанківському валютному ринку, тим самим збільшують пропозицію іноземної валюти.

Третім внутрішнім фактором зміцнення гривні, Данилишин назвав прояв урядом України поміркованості у витрачанні коштів Державного бюджету України наприкінці 2018 року. За його словами, у грудні 2017 року залишок коштів уряду на єдиному казначейському рахунку зменшився у 10,6 разів, результатом чого було серйозне зниження курсу гривні в грудні 2017 – січні 2018 року.

«Як би там не було, є привід для спокою тільки у короткостроковій перспективі. Той же Р. Каплан говорив, що ФРС має сенс стримати апетити в підвищення ключової ставки лише до червня. Активний експорт української агропродукції припаде на березень-квітень, з травня почнеться його тимчасове (на кілька місяців) зниження. А вкладення нерезидентів в ОВДП – не довгострокові: влітку іноземні інвестори (хоча, в даному випадку скоріше варто говорити про спекулянтів), дочекавшись погашення боргових паперів, ймовірно, почнуть виводити кошти з українського ринку, підвищивши тим самим, попит на іноземну валюту. Та й уповільнення темпів зростання світової економіки, яке очікують МВФ і Світовий банк, може привести до зниження попиту на продукцію українського експорту (не тільки на сільгосптовари, але і на продукцію чорної металургії)»
— Богдан Данилишин,
голова Ради Національного банку України

Водночас, за словами Данилишина, є приводи і для оптимізму щодо курсу гривні в другій половині 2019 року, які закладені в успішне продовження співпраці з МВФ, що також дозволить отримувати «пов’язане фінансування» від інших офіційних кредиторів України. Крім того, влітку, коли Україна буде закачувати газ у свої підземні сховища, його вартість може бути нижчою, ніж наприкінці 2018 – початку 2019 року, а тому знадобиться менше іноземної валюти на його закупівлю, що також може позитивно вплинути на гривню.

Нагадаємо, раніше заступник глави Нацбанку Олег Чурій розповів, як урожай вплинув на курс гривні. Також у НБУ повідомили, коли закінчиться здешевшення гривні.

Крім того, МВФ озвучив курс гривні на найближчі два роки.

Автор: UA.NEWS
Фото: 112 Україна
Поділитись:
загрузка...

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!