Глобальна економіка: зростання ВВП та вплив на Україну
Глобальна економіка зростає й надалі зростатиме завдяки пожвавленню світової торгівлі та заходам стимулювання в умовах поширення вакцинації та зняття карантинних обмежень. Високі темпи відновлення обумовили зростання інфляції, яка після стрімкого зростання поступово сповільниться.
Зовнішня цінова кон’юнктура для України в першому півріччі 2021 року виявилася сприятливою, навіть більше ніж очікувалося. Однак, згідно з прогнозами Нацбанку, на горизонті середньострокової перспективи цей позитивний фактор вичерпується.
Глобальна економіка та інфляційні тенденції
Глобальна економіка зростала у II кварталі 2021 році, насамперед завдяки дії заходів масштабного стимулювання та послабленню карантину в умовах поширення вакцинації. Це підтримало стрімке відновлення сектору послуг із квітня 2021 року слідом за швидким зростанням виробництва, яке розпочалося раніше. Ділова активність та нові замовлення в секторі послуг зростали найбільшими темпами за останні 15 років, а пожвавлення попиту підкріпило створення робочих місць та оптимізм бізнесу.
Пришвидшеному зростанню світової промисловості сприяло стрімке відновлення глобальної торгівлі товарами.
Однак усе ще порушені глобальні ланцюги постачання стримували нарощування виробництва та призвели до накопичення незавершених замовлень. У результаті попит усе ще випереджав пропозицію, а середні закупівельні ціни суттєво зросли.
Споживча інфляція теж пришвидшилася внаслідок подорожчання енергоносіїв та перенесення значних витрат виробництва на відпускні ціни. Додатковими факторами були ефекти девальвації національних валют окремих країн у попередні періоди та низька статистична база минулого року. Утім, більшість цих чинників мають тимчасовий характер, про що свідчать також опитування Bank of America Merrill Lynch, вичерпання яких призведе до сповільнення інфляції в наступні роки. Темпи відновлення розвинутих економік та країн ЕМ суттєво відрізняються.
Рисунок 1 - Реальний ВВП окремих країн та середньозважений показник економічного зростання в країнах – ОТП України (UAwGDP), % р/р
Джерело: НБУ.
Прискорене відновлення розвинутих економік, передусім США, спостерігається в умовах вищих темпів вакцинації, реалізації інвестиційних проєктів завдяки фіскальній і монетарній підтримці. Лише 1.9 трлн дол. фіскальних стимулів США матимуть додатковий внесок (1.6 в. п.) у зростання ВВП цієї країни у 2021 році. Це супроводжується зміцненням ринку праці, зокрема зростанням доходів та зниженням рівня безробіття.
Утім, попри спадну динаміку, безробіття в США досі лишається найвищим за останні майже сім років і ще довго перебуватиме вище докризового рівня, стримуючи відновлення споживчого попиту. Зростання доходів населення також сповільнюється в міру вичерпання додаткових соціальних допомог на період пандемії. Натомість інфляція стрімко зросла, передусім через подорожчання енергоносіїв, і залишатиметься суттєво вищою за середній цільовий рівень 2% до кінця поточного року. Її динаміка стримуватиметься завдяки вичерпанню дії тимчасових чинників і посиленню монетарної політики ФРС США.
Випереджувальні індикатори IHS Markit свідчать про повернення до зростання економіки Єврозони в II кварталі внаслідок прискорення в промисловому секторі та відновлення секторів послуг, а композитний PMI в червні був найвищим за останні 15 років. Вагомим чинником такої динаміки було посилення внутрішнього та зовнішнього попиту, що, однак, супроводжувалося подальшим підвищенням цін. Інфляція в травні сягнула найвищого рівня з 2000 року, але дещо сповільнилася в червні.
Очікується, що, попри падіння в I кварталі 2021 року, темпи зростання Єврозони у 2021–2023 роках будуть значними завдяки посиленню споживчого попиту в умовах згасання пандемії, стимулювальній монетарній та фіскальній політиці.
Рисунок 2 - Індекс споживчих цін окремих країн – ОТП України та середньозважений показник ІСЦ країн – ОТП України (UAwCPI), % р/р
Джерело: НБУ.
Інфляція поступово сповільниться та залишатиметься нижче цілі в наступні два роки. Економічне відновлення в країнах з ринками, що розвиваються (до яких належить Україна), послабилося в II кварталі через погіршення епідемічної ситуації в окремих країнах. Надалі завдяки нарощуванню світової торгівлі та державним програмам воно залишатиметься відносно стійким. Водночас через гіршу заякореність інфляційних очікувань в умовах високих світових цін центральні банки країн з ринками, що розвиваються дедалі посилюватимуть свою монетарну політику.
Нагадаємо, у 2021 році Національний банк України перейшов до циклу посилення монетарної політики, підвищивши облікову ставку сукупно на 2 в. п. – до 8% річних. Для посилення ефекту від підвищення облікової ставки Нацбанк з липня розпочав поступове згортання антикризових монетарних інструментів. Крім того, з 23 липня 2021 року додатково збільшено вартість кредитів рефінансування як на строк до 90 днів, так і до трьох років. Для зниження інфляції до цільового рівня та недопущення розбалансування інфляційних очікувань Нацбанк підвищить ключову відсоткову ставку до вищого, ніж передбачалося раніше, рівня, йдеться у повідомленні регулятора.
Глобальна цінова кон’юнктура для України надалі поступово погіршуватиметься
Прискорене зростання пропозиції навіть за високого попиту поступово стабілізуватиме світові ціни на більшість товарних груп. Однак через посилення контролю за викидами у світі (внаслідок активізації виконання Паризької кліматичної угоди) середньостроковий рівень цін на більшість товарів буде вищим у порівнянні з попередніми роками.
У II кварталі тривало стрімке подорожчання сталі через суттєвий дефіцит в умовах прискореного відновлення світової економіки та посилення екологічних вимог, що змушує змінювати технологічні процеси. Нарощування світової пропозиції поступово скоригує ціни донизу, однак реалізація плану регулювання викидів, насамперед Китаєм та ЄС, утримуватиме ціни на високих рівнях. З цієї ж причини значним залишатиметься попит на високоякісну руду. Проте через збільшення виробництва руди Австралією, Бразилією та Китаєм (на африканському залізорудному проєкті) вона поволі дешевшатиме.
Світові ціни на зернові та олійні культури зростали та були доволі волатильними через високе споживання з боку промислового, кормового та харчового сегментів. Додатковим негативним чинником були нижчі врожаї через погіршення погодних умов, зокрема в країнах Латинської Америки. Надалі, попри високий світовий попит, ціни знижуватимуться на ці товарні групи завдяки очікуваним рекордним урожаям.
Світові ціни на енергоносії стрімко зросли в умовах відновлення світової економіки, дії угоди ОПЕК+ та вичерпання запасів (запаси природного газу станом на кінець червня в Європі залишалися на 10-річному мінімумі для цього періоду). На прогнозному горизонті ціни на нафту коливатимуться близько 60–70 дол./бар. – високий попит задовольнятиметься суттєвими обсягами видобування, насамперед країнами поза ОПЕК, та очікуваним відновленням постачання з Ірану в межах виконання ядерної угоди. Натомість попит на природний газ як більш екологічно чистий продукт суттєво зростатиме, що утримуватиме ціни на нього, попри сезонні корекції, на високому рівні.
Зміна монетарної політики
Очікується подальша нормалізація монетарної політики як розвинутими країнами, так і країнами ЕМ. Фінансові умови залишалися сприятливими як для розвинутих країн, так і для країн ЕМ та підтримували відновлення світової економіки. Зростання дохідності боргових цінних паперів провідних країн, насамперед США, компенсувалося для інвесторів високими цінами на акції та звуженням спредів корпоративних облігацій. Премія за ризик для країн ЕМ поволі зменшувалася. У результаті після шокового відпливу капіталу з ризикових активів у березні 2021 року з квітня відновився приплив портфельного капіталу до цих країн. Більшість валют країн ЕМ упродовж II кварталу зміцнилася. Натомість наприкінці червня 2021 року – у липні інтерес інвесторів до активів країн ЕМ знову послабився через сильні макроекономічні дані США та очікувані зміни в монетарній політиці ФРС, що зумовило зміцнення долара США до кошика валют.
Стрімке зростання інфляційного тиску під впливом не лише тимчасових чинників, а й масштабних програм стимулювання дедалі спонукає до нормалізації монетарної політики. У 2022 році очікується зменшення обсягів викупу цінних паперів ЄЦБ та Банком Японії. Збільшується кількість представників ФРС, схильних сигналізувати про початок зменшення «кількісного пом’якшення» (Quantitative easing (QE)) у поточному році, що збігається з очікуваннями Нацбанку та учасників фінансового ринку.
Попри помірну швидкість згортання стимулів, виходячи з наявних внутрішніх і зовнішніх ризиків, фінансові умови посилюватимуться для ЕМ. Також розглядається можливість більш раннього підняття ставок ФРС, ніж прогнозувалося (відповідно до прогнозу членів FOMC від червня 2021 року – двічі у 2023 році).
Серед країн ЄС уже розпочали підняття ставок Чехія та Угорщина. З огляду на очікуване посилення світових фінансових умов, коротшу історію інфляційного таргетування та менш заякорені очікування, центральні банки багатьох країн ЕМ продовжили нормалізацію монетарної політики. Підвищення процентних ставок підтримуватиме апетит інвесторів до ризикових активів. Однак, ураховуючи значні наявні обсяги світового боргу (за оцінками IIF, на кінець I кварталу 2021 року він перевищив 360% ВВП), інтерес інвесторів залежатиме насамперед від макрофінансової стабільності та проведення країнами структурних реформ.м