Ще пару місяців тому світ із подивом та побоюванням спостерігав за загостренням корейської кризи та суперечкою двох ядерних держав: США та Північною Кореєю. Несанкціоновані випробування балістичних ракет КНДР протягом 2017 року викликали відповідну реакцію у головних союзників Сеула – американців.
Світ стояв на порозі ядерного протистояння, про що неодноразово писали ЗМІ і говорили експерти. Військові навчання, стягування до кордонів новітньої бойової техніки і різкі заяви лідерів противників нагнітали обстановку не тільки на Корейському півострові. Багато сусідніх країн було втягнуто у конфронтацію двох держав. Здавалося, розгорнути політику Північної Кореї у мирне русло і змусити відмовитися від накопичення ядерного озброєння не здатні ні економічні санкції, ні демонстрація військової потужності, ні повна ізоляція країни на міжнародному рівні.
Експерти вважають подію знаковою і сигналом потепління між Північною Кореєю і Китаєм, з одного боку, і головними противниками США і КНДР, з іншого. Розповідаємо подробиці.
Про що говорили лідери КНР і КНДР
Про поїздку Кім Чен Ина до Китаю офіційно стало відомо вже після його відбуття. Візит тримали у суворій таємниці, загальні результати переговорів повідомили через пресу. Західні, японські та південнокорейські ЗМІ писали про можливу зустріч двох лідерів у Пекіні, але офіційного підтвердження не було.
Північнокорейський глава відвідав Китай разом з дружиною на запрошення голови КНР. Урочиста частина візиту включала фотосет, вітання за участю почесної варти, відвідування виставки інновацій Китайської Академії наук, чайну церемонію та бенкет у парламенті.
Найцікавішою, з точки зору геополітики, була переговорна частина. Візит вважається першим закордонним заходом за весь час правління Кім Чен Ина. Для північнокорейського лідера ця поїздка стала відлигою у відносинах з Китаєм і початком підготовки до майбутніх переговорів з американським президентом Дональдом Трампом. Вони заплановані на травень 2018 року.
У повідомленні китайського інформаційного агентства сказано, що КНР і Північна Корея мають намір продовжувати діалог та співробітництво:
«Ми погодилися з тим, що подальший розвиток традиційної дружби між КНДР і КНР відповідає інтересам обох сторін»
Сі Цзіньпін прийняв запрошення відвідати Пхеньян.
Фото: ria.ruГоловним підсумком візиту стала заява глави КНДР про готовність до ядерного роззброєння Північної Кореї за умови синхронних заходів з боку США і Південної Кореї:
«Проблема денуклеаризації Корейського півострова може бути вирішена, якщо Південна Корея і Сполучені Штати будуть доброзичливо реагувати на наші зусилля, а також створювати атмосферу миру і стабільності, приймаючи послідовні і синхронні заходи для встановлення миру»
Кім Чен Ин підтвердив рішення зустрітися з Трампом і вести переговори з Вашингтоном. Якщо дипломати зуміють домовитися і встигнуть підготувати зустріч, це буде перший в історії прямий діалог між Штатами і КНДР. Китай, в даному випадку, головний посередник.
Реакція США
Вашингтон прокоментував зустріч у Пекіні стримано, але з оптимізмом, заявила прес-секретар Білого дому Сара Сандерс:
«Ми будемо ставитися до цього з обережним оптимізмом, але ми вважаємо, що все рухається в правильному напрямку, і вчорашня зустріч була хорошим свідченням того, що кампанія щодо максимального тиску на КНДР працює»
Дональд Трамп привітав «хорошу зустріч Сі Цзіньпіна» і висловив готовність до спілкування з Кім Чен Ином. При цьому санкції проти КНДР поки що діятимуть:
«Отримав повідомлення від Сі Цзіньпіна, що його зустріч з Кім Чен Ином пройшла дуже добре і що Kім чекає зустрічі зі мною. У той же час, на жаль, максимальні санкції і тиск повинні підтримуватися за будь-якої ціни!»
Значення візиту
Цей візит має велике значення для міжнародної політики. Для Китаю це – ініціатива лідерства та посередництва у врегулюванні глобального протистояння країн з ядерним арсеналом. Китай виступав на стороні США у тиску на КНДР у зв'язку з випробуваннями балістичних ракет. З іншого боку, Пекін є традиційним союзником Пхеньяна в економіці і підтримці закритого режиму Північної Кореї.
В останнє десятиліття відносини країн будувалися на роздратуванні Китаєм політикою Кім Чен Ина, що можна охарактеризувати недавньою цитатою з The National Interest:
«Кім Чен Ин збільшив інтенсивність ядерних і ракетних випробувань, спровокував шквал погроз з боку Вашингтона, стратив свого дядька, який був головним посередником на переговорах КНДР і Китаю, а пізніше розпорядився вбити свого зведеного брата, який жив в Макао під захистом китайської влади»
Щоб зберегти контроль над «ядерним сусідом», наростаючою антагоністичною ситуацією на Корейському півострові і в світі, Китай приєднався до США в тиску на КНДР, посиливши санкції проти Пхеньяна. Саме Китаю належить головна заслуга у бажанні Кім Чен Ина врегулювати протистояння мирним шляхом, так як ціна за ядерну програму стала занадто високою.
Візит продемонстрував потепління між КНР і Північною Кореєю, що наступило вперше з моменту приходу до влади Кім Чен Ина. Як вважають західні експерти, таким чином Пекін заохочує КНДР за бажання сісти за стіл переговорів:
«Візит Кіма в Китай вказує, по-перше, на те, що Пекін намагається винагородити Північну Корею за її готовність припинити ядерні і ракетні випробування і почати переговори з США. Суть, безсумнівно, має першорядне значення, але в даному випадку процес теж важливий. Без готовності Пхеньяна почати серйозні двосторонні переговори не буде і процесу розумного врегулювання можливого конфлікту»
Для північнокорейського глави візит значимий з позиції іміджу лідера, який веде діалог зі світовими державами і готовий до деяких реформ всередині країни.
Пхеньян зацікавлений в гарантіях безпеки для свого режиму, ослабленні санкцій і відродженні тісних економічних зв'язків з Китаєм і його можливої інвестиційної підтримки північнокорейського бізнесу. Ймовірно, ці питання також обговорювалися на зустрічі глав двох країн.
Прогнозувати результати візиту і подальший розвиток відносин у трикутнику КНДР-КНР-США поки складно. Але головним висновком на сьогоднішній день залишається утримання ядерних апетитів Північної Кореї і зворотна готовність США до примирення.
Марія Гелюх
