$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+4° Київ +6° Варшава +13° Вашингтон
Головний хірург ЗСУ назвав докази участі снайперів з РФ у війні на Донбасі

Головний хірург ЗСУ назвав докази участі снайперів з РФ у війні на Донбасі

26 Травня 2020 21:07

Головний хірург Збройних сил України полковник медичної служби Костянтин Гуменюк повідомив, що в українських бійців у зоні ООС фіксують снайперські поранення, характерні для діяльності російських спецпризначенців. Також терористи на Донбасі застосовують експансивні кулі, які визнано негуманними.

Військовий медик у інтерв’ю «АрміяInform» також пояснив, завдяки чому вдалось запобігти спалаху COVID-19 у зоні ООС та як лікарсько-сестринські бригади надають екстрену допомогу і оперують цивільне населення на Донеччині.  Усе інтерв’ю за хвилину.

Запобігти поширенню коронавірусу у зоні бойових дій допомогли ізоляція та своєчасне забезпечення засобами захисту. Перед ротацією у зону ООС, військовий проходить 14-денну обсервацію у закладах Міноборони, здає тест на COVID-19. Також було обмежено контакти військових із цивільними. На місця вчасно видали медичні маски, комбінезони, рукавички, дезінфекційні засоби.

Військові медики надають меддопомогу і цивільному населенню на Донбасі. Після заборони уряду на планові оперативні втручання лікарсько-сестринські бригади проводили невідкладні операції жителям регіону (під час апендициту, кишкової непрохідності, кровотеч). У багатьох населених пунктах є нестача фахівців, тому військові медики «вважають обов’язком  підставити плече  цивільним колегам».

У зоні ООС нараховується 11 лікарсько-сестринських бригад, у деяких служать молоді офіцери.  Але там, де захисники отримують найтяжчі поранення (район Авдіївки, Попасної, Гірського та Волновахи), бригади укомплектовані найкращими хірургами зі званнями мінімум капітан. Молоді фахівці працюють як асистенти. «Головний критерій під час відбору – досвід».

Медики на Донбасі часто зіштовхуються із снайперськими пораненнями і не завжди вдається врятувати бійця у складних випадках – коли пошкоджено судини, чи вену.

Російські снайпери найчастіше стріляють у скроню, шию та пах. Також є один терорист із власним почерком, який цілить під око. Один раз ворожий стрілок намагався влучити у пах, але потрапив у мобільний телефон у кишені, не задівши артерію та вени. Фіксувалось і як снайперські кулі потрапляють під кевларові пластини бронежилета. Гуменюк активно вивчає поранення від снайперів на Донбасі, він досліджував також факти з чеченської війни.

Російсько-терористичні війська використовують проти ЗСУ експансивні кулі, які визнано негуманними. Вони мають низьку пробивну результативність, але завдають значних пошкоджень м’яким тканинам. РФ такі боєприпаси застосовувала у Сирії, а тепер і на Донбасі. «Доводилось не раз стикатися з пораненнями від таких куль і оперативні втручання даються вкрай важко». Однак українським хірургам вдалось допомагати бійцям навіть після потрапляння таких патронів у живіт.

«Справжніми професіоналами у воєнно-польовій хірургії стають через випробування» - війну та операції різної складності, фізичні навантаження, напругу. Не усі молоді лікарі це витримують. У зоні бойових дій залишаються найкращі та найвитриваліші фахівці.