Держбюджет-2021: через несплату штрафів за ПДР скарбниця може недоотримати 2,6 млрд

Держбюджет-2021: через несплату штрафів за ПДР скарбниця може недоотримати 2,6 млрд

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Держбюджет може недоотримати 2,6 млрд грн через несплату з різних причин порушниками правил дорожнього руху (ПДР) накладених на них адміністративних штрафів.

Про це повідомляє Рахункова палата. Свідченням недоотримання є результати аудиту ефективності виконання державними органами повноважень в частині контролю надходжень до державного бюджету адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, йдеться в повідомленні відомства.

Ми вирішили висвітлити, якими є причини ймовірної несплати адміністративних штрафів з боку порушників правил дорожнього руху.

Судовий фактор

Причин насправді є немало, що витікає з оприлюднених результатів проведеного аудиту. Наприклад,  1,1 млрд грн не надійшов до державного бюджету внаслідок закриття судами справ про адміністративні правопорушення та скасування постанов про накладення стягнення за результатами адміністративного та судового оскарження порушниками правил дорожнього руху.

Аудит також встановив, що середній рівень сплати адміністративних штрафів упродовж періоду 2018 року – І кварталу 2021 року, накладених поліційними підрозділами Департаменту патрульної поліції (ДПП) та реагування патрульної поліції (РПП) ГУНП, становив 81%, у той час, як за ухваленими рішеннями судів – лише 22,4%.

В Рахунковій палаті зазначають, що адміністративні штрафи, накладені судами, найгірше сплачували у 2018 році. В регіональному розрізі найгірше сплачували штрафи у Чернігівській (13%), Дніпропетровській (12%), Донецькій (11%) областях та м. Києві (7%). Упродовж 2019 року найгірше платили у Житомирській (12%), Донецькій (11%), Дніпропетровській (7%) областях та м. Києві (6%). Торік найгірше погашали штрафи у Донецькій (12%), Запорізькій (11%), Житомирській (10%) та Дніпропетровській (4%) областях.

Упродовж  2018 – 2020 років, у порівнянні з 2013 – 2015 роками, середній рівень сплати накладених адміністративних штрафів збільшився на 12,3% (з 68,7% до 81%), а за рішеннями судів навпаки зменшився у 2,5 раза (з 57% до 22,4%), йдеться у повідомленні Рахункової палати.

Причини закриття справ з яких 55% за водіння у нетверезому стані

Згідно з інформацією Державної судової адміністрації (ДСА), від органів Нацполіції упродовж 2018 –2020 років до судів надійшло майже 880 тис. справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з яких 76,7 тис. справ (8,1%) були повернені, у тому числі 62,5 тис. (81,5%) внаслідок неналежного оформлення.

Суди розглянули понад 790 тис. справ щодо 794 тис. осіб. Майже на 576 тис. осіб (72,8%) були накладені адміністративні штрафи на суму понад 2,9 млрд грн, з яких сплачено лише 517 млн грн (17,6%).

Водночас суди закрили справи про адміністративні правопорушення стосовно 204 тис. осіб. Майже половина з цих справ були закриті внаслідок закінчення строків на момент розгляду справи, та 39% – закрили через відсутність події чи складу адміністративного правопорушення.

Крім того, 16,3 тис. осіб звільнили від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення. Також матеріали по 4,3 тис. особам передано на розгляд громадської організації або трудового колективу, по 1,2 тис. осіб – органам досудового розслідування.

Варто зазначити, понад 55% закритих судами справ стосувалися порушень, передбачених частинами 1-4 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом особами, які перебувають у стані сп’яніння). Ключова причина закриття справ – неявка на судове засідання порушників правил дорожнього руху  та тривала передача матеріалів між судом за місцем вчинення правопорушення та судом за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання порушника.

Проблема взаємодії системи фіксації адміністративних правопорушень

У Рахунковій палаті також наголошують, що МВС, Мін’юст, ДСА та Нацполіція до цього часу не врегулювали питання обміну електронними документами у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Також наразі не розроблений порядок взаємодії МВС з Мін’юстом (Державною виконавчою службою), ДСА та іншими органами влади щодо забезпечення контролю за надходженням адміністративних штрафів до держбюджету. Окрім цього, не визначений держорган, який координуватиме взаємодію центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ й громадських організацій у відповідній сфері.

Через це взаємодія системи фіксації адміністративних правопорушень в автоматичному режимі з автоматизованою системою виконавчого провадження так і не покращена. Такий стан системи не дозволяє отримувати інформацію в електронному вигляді про сплачені штрафи на стадії примусового виконання рішення.

Водночас відсутність порядку взаємодії держорганів у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також не визначення держоргану, на який буде покладено координацію дій у цій сфері, значно ускладнює процес контролю за надходженнями адміністративних штрафів до держбюджету, зазначають в Рахунковій палаті.

Українська специфіка фіксації порушень ПДР

В Україні вже рік працює система автоматичної фото- і відеофіксації порушень ПДР. Про це повідомляє «Слово і Діло». Наразі порушення ПДР фіксує 130 камер відеоспостереження, а до кінця 2021 року планують встановити 400 камер.

Згідно з даними патрульної поліції, за час роботи системи кількість порушень на дорогах зменшилася у 8 разів, а кількість ДТП зі смертельними наслідками знизилася на 17%. За цей рік водії, порушники ПДР сплатили майже 260 млн грн штрафів.

Видання здійснило  порівняння розмірів штрафів за порушення ПДР в Україні та інших країнах (рисунок 1).

Рисунок 1 – Штрафи за порушення ПДР

Джерело: «Слово і діло».

Як бачимо з даних рисунка, в Україні  за перевищення швидкості можуть оштрафувати на 340 грн (понад 20 км/год) або на 1,7 тис. грн (понад 50 км/год). За порушення правил руху на смузі для громадського транспорту загрожує штраф у розмірі 680 грн.

У РФ штрафи за порушення ПДР схожі до українських. За перевищення швидкості можуть оштрафувати на суму від 187 грн до 1 тис. 871 грн (за курсом НБУ станом на 1 червня 2021 року) й позбавити прав на термін до 6 місяців.

Водіям у Білорусі  за перевищення швидкості в межах 10-20 км/год загрожує штраф 152 грн, 20-30 км/год – 628 грн, 30-40 км/год – 1 тис. 257 грн, більше ніж 40 км/год – 1 тис. 885 грн. За проїзд на заборонний сигнал світлофора встановлено штраф у розмірі 943 грн.

За перевищення швидкості у Казахстані  порушники будуть вимушені заплатити штраф на суму від 935 грн до 3 тис. 738 грн. За проїзд на заборонний сигнал світлофора штраф 1 тис. 870 грн.

У Польщі мінімальний штраф за перевищення швидкості становить –  373 грн, максимальний – 3 тис. 734 грн. За рух на червоний сигнал світлофора штрафують в Польщі у розмірі від 2 тис. 241 грн до 3 тис. 374 грн.

Чехія вирізняється більш суворим покаранням. За перевищення швидкості до 20 км/год в Чехії можуть оштрафувати на 1975-3291 грн, за перевищення в межах 20-39 км/год – на 3 291-6 583 грн, більш ніж 40 км/год – на суму до 13 тис. 166 грн й позбавити водійських прав (на 6-12 місяців).

Найбільш суворе  покарання за перевищення швидкості у США – рух на швидкості, що перевищує 40 км/год – 8 тис. 240 грн і від 10 до 90 днів в’язниці.

 

Поділитись: