Держбюджет-2022: чи виправдає надії «наріжний камінь» законопроєкт 5600
Верховна Рада підтримала 2 грудня проєкт Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у другому читанні та в цілому.
Про це повідомляє Мінфін. Проєкт Держбюджету-2022 вперше ґрунтується на Бюджетній декларації-2022-2024 та враховує підтриманий Верховною Радою ресурсний законопроєкт 5600, йдеться в повідомленні відомства.
Термін лише в 1 місяць, який залишився до нового бюджетного року не дозволяє платники податків вчасно навіть ознайомитися з тим, як і які податки потрібно платити до бюджету.
Ми вирішили висвітлити ключові позиції Держбюджету-2022, а також проблемні аспекти фінансової конституції наступного року.
Ухвалення Держбюджету-2022
У проєкті Держбюджету-2022 врахували пріоритети розвитку України на середньострокову перспективу, зазначають у Мінфіні. Бюджет передбачає інвестування коштів платників податків у майбутнє країни, — зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу в Верховній Раді.
Під час підготовки Держбюджету Мінфін опрацював понад 3 тисячі правок нардепів. Значну їх частину враховано відповідно до пріоритетів стратегічних програм, зокрема, «Велике будівництво», «Доступне житло», «Туристичні магніти», «Цифрова трансформація», Програми діяльності Уряду та Верховної Ради в межах наявних можливостей ресурсної частини бюджету.
У рамках Бюджетних висновків у цілому враховано парламентські ініціативи на суму понад 37 млрд гривень.
Варто зазначити, проти першого читання доходи держбюджету зросли на 54,7 млрд грн й визначені в сумі 1 трлн 332 млрд грн.
Видатки закладені на рівні 1 трлн 521 млрд грн і враховують фінансування всіх пріоритетних потреб держави (рис. 1), зокрема:
Рисунок 1 – Ключові напрямки видатків Держбюджету-2022
Джерело: Мінфін.
У рамках співробітництва з МВФ граничний дефіцит держбюджету встановлено на рівні 3,5% ВВП. В середньостроковій перспективі бюджетний дефіцит поступово знижуватиметься, зокрема у 2023 році до 3% ВВП та 2,7% ВВП у 2024-му. Це дозволить не лише продовжити фіскальну консолідацію бюджету, зменшити боргове навантаження, але й збільшить інвестиції в розвиток країни.
Фінансування дефіциту Держбюджету
Парламент затвердив держбюджет на 2022 рік із цільовим дефіцитом 189 млрд грн. За оцінками уряду, це еквівалентно 3,5% ВВП.
Очікується, що доходи та витрати держбюджету зростатимуть повільніше, ніж номінальний ВВП. Затверджений проєкт Держбюджету також передбачає й квазіфіскальну складову дефіциту бюджету. Зокрема, уряд отримав право надати державні гарантії на суму близько 35 млрд грн (3% від планових доходів) й капіталізувати Укрфінжитло на суму до 30 млрд грн для реалізації проєктів із термомодернізації житла.
Дефіцит держбюджету уряд планує профінансувати коштом чистих запозичень на внутрішньому ринку в обсязі 99 млрд грн, чистих зовнішніх запозичень в розмірі 79 млрд грн та надходжень від приватизації на суму 8 млрд грн.
Додатково міністр фінансів повідомив, що дефіцит бюджету 2021 року істотно зросте до 3.0-3.5% ВВП у грудні із 1% ВВП за результатами 11 місяців.
Цільовий дефіцит бюджету та граничні обсяги державних гарантій повною мірою відповідають зобов’язанням, які Україна взяла на себе в рамках програми співпраці із Міжнародним валютним фондом, зазначають у Мінфіні.
Фінансовий план уряду на 2022 рік виглядає помірно консервативним. Таку оцінку дають аналітики ICU. Проте залучення повного обсягу коштів на покриття дефіциту бюджету може бути ускладнене внаслідок невизначеності щодо ситуації на міжнародних ринках капіталу. Відтак Україна критично залежатиме від фінансування, яке залучатиме від міжнародних фінансових організацій в умовах дестабілізації на борговому ринку. В такій ситуації для України вкрай важливо підтримувати програму співпраці МВФ Stand By, за якою уряд може отримати ще близько $2.2 млрд бюджетної підтримки у 2022 році.
Нагадаємо, Рада директорів МВФ затвердила перегляд програми Stand By для України. Це подія, яку очікували понад рік згідно з початковим графіком. Фонд також погодився подовжити програму на 6 місяців до червня 2022 року. Одразу після перегляду Україна отримала близько 700 млн. дол. США. За оновленим графіком Україна може розраховувати на ще 700 млн дол. США за результатами березневого перегляду та на понад 1.5 млрд. дол. США за результатами перегляду у червні 2022 року. Для цього Україна зобов’язалася впровадити амбітні реформи за кількома напрямками.
Загалом аналітики ICU очікують, що фактичний дефіцит держбюджету 2022 року буде дещо меншим ніж плановий, ймовірно навіть нижче 3% ВВП.
Вплив податкового закону №5600
В ухваленій редакції законопроєкту нардепи зберегли підвищення податкового навантаження на видобуток залізної руди. Правку №97, якою податки намагалися зменшити, у залі відхилили попри підтримку комітетом попередньо. Чинна система оподаткування рентою, яка діє до набуття чинності законопроєктом №5600, передбачає ставку 11-12%, яка нараховується з індексу IODEX 58% FE CFR China, пише Українська правда.
Законопроєкт №5600 вносить низку змін до Податкового кодексу. Крім збільшення ставок ренти на видобуток руди, законопроєкт передбачає зміни до системи оподаткування сільгоспвиробників та фермерів, операцій з продажу нерухомості, екологічного податку та акцизного податку.
Законопроєкт №5600 передбачає введення 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості упродовж одного року (наразі дохід від продажу одного об'єкта (за винятком землі) на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковується за ставкою 5%). Це стосуватиметься й продажу земельних ділянок, що передбачає удосконалення системи оподаткування на ринку землі.
Інша норма №5600 спрямована на оподаткування городини, вирощеної на земельній ділянці. Депутати зобов'язали сплачувати податок на доходи фізосіб (18%) у разі, якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищуватиме 12 мінімальних зарплат (у 2021 році це 72 тис. грн, у 2022 році – 78 тис. грн.).
Також закон підвищує розмір ставок на алкоголь на 5%.
Наступною ж правкою ставку єдиного податку для земель, на яких розташовані будівлі птахофабрик, вирішили збільшити до 50% від нормативної вартості землі з сьогоднішніх 0,95%.
Закон підвищує ставку екологічного податку на викиди вуглекислого газу – до 30 грн/тонну, що втричі перевищує попередню. Водночас це найнижча ставка податку на викиди вуглецю в Європі.
Екологічний податок збільшив також на низку інших викидів, зокрема на викиди у воду збільшили ставку вдесятеро.
Екологічний податок на відходи гірничої промисловості попри прагнення Мінфіну збільшити на 200% збільшили лише на 10% – до 0,54 грн/тонну.
Ухвалення законопроєкту №5600 увійшло до меморандуму України з Міжнародним валютним фондом. Україна зобов'язалася перед фондом ухвалити зміни до свого податкового законодавства, якими удосконалила б низку своїх податків, аби мінімізувати зловживання.
В підсумку варто зазначити, Україна ухвалила збалансований бюджет на 2022 рік, у якому розмір дефіциту не перевищує 3,5% ВВП і законопроєкт №5600 покликаний сприяти цьому. У проголосованій версії «ресурсного» законопроєкту йдеться про збільшення доходів держбюджету наступного року на 30 млрд грн., хоча у початковому варіанті уряд розраховував додатково залучити в бюджет 60 млрд.