$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+12° Київ +9° Варшава +11° Вашингтон
Держбюджет України у 2021 році: ключові ризики та дефіцит на рівні 4.5% ВВП

Держбюджет України у 2021 році: ключові ризики та дефіцит на рівні 4.5% ВВП

01 Лютого 2021 17:11

Фінансові проблеми, які належить долати в умовах кризи, відображені в  Законі про Державний бюджет на 2021 рік, який ухвалено з дефіцитом – 246.6 млрд грн, або 5.5% ВВП. Попри те, що відносно планового показника минулого року (298.4 млрд грн та 7.5% ВВП) дефіцит зменшено − він вищий, ніж факт 2020 року. Про це йдеться в Інфляційному звіті НБУ за січень 2021 року.

Водночас зазначають в Нацбанку, очікується  звуження первинного від’ємного сальдо – до 2% ВВП, що свідчить про помірну фіскальну консолідацію вже у 2021 році.

Макроекономічні параметри в умовах поточної кризи свідчать про збалансовані ризики для забезпечення податкових надходжень. Натомість як і торік, ключові ризики сконцентровані в частині боргового фінансування.

Нацбанк прогнозує підтримання високих ставок за ОВДП на тлі значного обсягу запозичень на внутрішньому ринку. В НБУ наголошують на посиленні конкуренції з бізнесом за кошти банків, що є ключовим фактором зростаючого попиту, а відтак ціни на борговому ринку. До того ж це обумовлюватиме ризик витіснення кредитування, зазначають в Нацбанку.

Основні макроекономічні параметри Держбюджету

Згідно із затвердженими показниками очікуються досить помірні прирости як доходів, так і видатків державного бюджету у 2021 році у порівнянні з фактичними значеннями 2020 року (на 0.8% та 2.5% відповідно).

Макроекономічні параметри в поточних умовах свідчать про збалансовані ризики для отримання податкових надходжень. Так, ретроспективний аналіз демонструє, що припущення щодо обмінного курсу, які використовувалися під час складання бюджетів, не справджувалися декілька років поспіль (2017–2020 роки).

Таблиця 1 - Основні макроекономічні параметри

 

Джерело: НБУ.

Варто зазначити, згідно з прогнозом Нацбанку, вищий номінальний ВВП та дещо більші обсяги імпорту можуть компенсувати потенційні втрати податкових надходжень у разі реалізації курсового ризику.

Утім, зазначають в НБУ, у дохідній частині зберігаються ризики неекономічного характеру. Зокрема, закладений у бюджет обсяг перерахування прибутку НБУ перевищує прогноз Нацбанку, а надходження від ліцензій на азартні ігри залежатимуть від параметрів запуску відповідного ринку.

Видатки держбюджету

Соціальне спрямування видатків й у 2021 році має пріоритетне значення – підвищено мінімальну зарплату (з 01.01.2021 – 6 тис. грн та з 01.12.2021 – 6,5 тис. грн). Також на тлі підвищення заробітних плат медикам та освітянам анонсовано їх подальше зростання, збільшено видатки на різні види допомог населенню, а також упроваджено допомогу пенсіонерам, яким за 75 років.

Така підтримка населення підживлюватиме споживчий попит домогосподарств. В Держбюджеті передбачено фінансування на розвиток дорожньої інфраструктури та підтримку низки регіональних програм. Також збільшено видатки на гуманітарно-культурну сферу, освіту та охорону здоров’я.

Всі видатки покликані підтримати економічну активність. У 2021 році не передбачено прямих видатків для Фонду боротьби з COVID-19, утім передбачені кошти на програми медичних гарантій та вакцинацію, запобігання поширенню COVID-19 у школах. Механізм фінансування заходів боротьби з COVID-19 передбачає, що кошти відразу спрямовуватимуться ключовим розпорядникам, відтак є більш прозорим та зрозумілим підходом до розподілення ресурсів, ніж це було у 2020 році.

Надходження та бюджетний дефіцит

Дещо меншою є підтримка Пенсійного фонду у порівнянні з 2020 роком через вищі очікування надходжень від ЄСВ. Утім, минулі періоди Пенсійний фонд систематично потребував покриття розривів ліквідності протягом року, а за підсумками 2020 року обсяг неповернутих позичок з ЄКР становив 14 млрд грн, зазначають в  НБУ (рис. 1).



Рисунок 1 - Позички Пенсійному фонду з ЄКР, млрд грн

Джерело: НБУ.

Для забезпечення фінансування запланованих видатків дефіцит держбюджету визначено в сумі 246.6 млрд грн (5.5% ВВП). Такий дефіцит є меншим від планового торішнього обсягу, що безперечно є позитивним сигналом для ринку та інвесторів, утім перевищує показник фактичного значення касового розриву у 2020 році.

 

Рисунок 2 – Сальдо державного бюджету

Джерело: НБУ.

В умовах кризи тимчасове розширення дефіциту є доцільним. Проте тривале утримання на високому рівні дефіциту бюджету пригнічує економічний розвиток й підвищує ризики витіснення приватних інвестицій.

Передбачене звуження від’ємного первинного сальдо свідчить про початок фіскальної консолідації, зазначають в НБУ. Це указує на можливості стабілізувати борг до ВВП й повернути його до низхідної траєкторії надалі.

Державний борг й фінансування бюджетного дефіциту

У 2021 році очікується зменшення рівня державного й гарантованого державою боргу, хоча він залишатиметься все ще вище 60% від ВВП.

Запланований дефіцит та боргові зобов’язання передбачається майже повністю профінансувати коштом боргового розміщення (обсяг операцій оцінюється понад 15.6% ВВП). В боргових операціях домінують внутрішні запозичення (497 млрд грн, або 11% ВВП). Значний обсяг внутрішніх залучень вимагатиме збереження високої дохідності ОВДП через посилену конкуренцію з реальним сектором за банківські ресурси.

Таблиця 2 - Основні параметри державного бюджету, млрд грн

 

Джерело: НБУ.      

Зовнішні запозичення плануються переважно коштом кредитування з боку офіційних партнерів (МВФ, Світового банку, Єврокомісії). Вартість запозичень від МФО суттєво нижча у порівнянні з ринковими інструментами, однак фінансування за програмами Світового банку та Єврокомісії тісно пов’язані з реалізацією програми МВФ.

В підсумку варто зазначити, у разі затяжного переговорного процесу навантаження на внутрішній борговий ринок зросте. Водночас виглядає амбітним план надходжень від приватизації. Досвід минулих років свідчить про сміливість таких очікувань, а відтак, провал забезпечення цих статей також збільшить потребу в залученнях боргу.

З огляду на зазначені ризики НБУ очікує дефіцит на рівні 4.5% ВВП. Утім, його обсяг дає змогу підтримати населення та економіку в умовах боротьби з пандемією COVID-19.