Держборг України стрімко зростає: що далі
Нещодавно засобами масової інформації прокотилася новина, тематика якої є чутливою для всіх українців: зовнішні борги України стрімко зросли.
Причиною різкого зростання послугували проведенні операції Мінфіну щодо залучення до держбюджету 7,5 млрд гривень. Відтак, станом на початок липня державний та гарантований державою борг України складав 2 102,41 млрд грн, або 80,35 млрд дол. США.
Фінансування та державний борг
Передусім варто зазначити, що обсяг держборгу зріс у доларовому еквіваленті, але у гривневому скоротився, і упродовж січня-травня уряд залучав значні обсяги ресурсів на внутрішньому та зовнішньому ринках, що пов’язано зі щільним графіком погашення та значними обсягами витрат на обслуговування боргу.
Попри розміщення облігацій зовнішніх запозичень (ОЗДП) та отримання позик під гарантії Світового банку, за п’ять місяців ключовим джерелом фінансування залишалися запозичення на внутрішньому ринку. Причиною залишається майже повна відсутність надходжень від приватизації. При цьому уряд істотно наростив обсяги ОВДП у гривні, тоді як зобов’язання за облігаціями внутрішньої позики (ОВДП) в іноземній валюті суттєво скорочувалися.
Фактично, наявні гривневі ресурси уряд використовував у тому числі для конвертації в іноземну валюту – далі ці кошти спрямовувалися на виплати за внутрішнім боргом в іноземній валюті та акумулювання валютних ресурсів для майбутніх виплат за зовнішніми зобов’язаннями.
Рисунок 1 - Державний та гарантований державою борг, млрд грн та % до ВВП
Джерело: МФУ, ДССУ, НБУ
Національний банк зазначає, що у результаті відповідних операцій поступово зменшувалася частка боргу в іноземній валюті, тим самим покращуючи його валютну структуру.
Зважаючи на всі боргові операції, державний та гарантований державою борг із початку року в цілому зменшився на 2,9% – до 2106 млрд грн станом на кінець травня 2019 року. Це зумовлено виплатами за гарантованим боргом, зокрема перед МВФ, та погашенням ОЗДП, емітованими під гарантію США у 2014 році. Додатковим чинником було незначне зміцнення гривні. У підсумку тривало зниження співвідношення боргу і ВВП (за оцінками НБУ – майже до 56%).
Оцінка структури зовнішніх боргів України
В останні роки рівень валового зовнішнього боргу України в номінальному вимірі був доволі стабільним (близько 115 млрд дол. США), однак завдяки зростанню ВВП відносні показники зовнішнього боргу мали сталу тенденцію до поліпшення.
Зважаючи на значні потреби у зовнішньому фінансуванні, сектор ЗДУ збільшував обсяги залучення офіційного фінансування. У результаті частка зобов’язань приватного сектору в останні роки знижувалися – з 78% у загальному зовнішньому борзі у 2013 році до 57% станом на кінець першого кварталу 2019 року, тоді як частка зобов’язань сектору ЗДУ зростала.
Попри поступове зниження, відношення боргу до ВВП, воно залишається досить високим, у тому числі у порівнянні з країнами-аналогами.
Рисунок 2 - Відношення зовнішнього боргу до ВВП за окремими країнами, %
Джерело: НБУ
Також метрики оцінки ризиків боргу свідчать про високу вразливість країни до різких змін як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі. Це пов’язано з тим, що прямим наслідком високого рівня боргу є значні потреби у фінансуванні на його обслуговування, навіть за сприятливих фінансових умов.
Крім того, значна частка державного боргу України номінована в іноземній валюті, що у випадку девальвації вітчизняної валюти суттєво збільшить боргове навантаження на економіку.
Водночас є чинники, які можуть пом’якшити сприйняття інвесторами рівня зовнішнього боргу України. Особливістю заборгованості реального сектору в кризовий період було суттєве збільшення частки простроченої заборгованості, тобто негарантованих кредитів, що не були погашені в зазначений термін. Значною мірою збільшення такої заборгованості зображує втрату контролю над низкою підприємств, розташованих на тимчасово окупованих територіях, але згідно з міжнародними стандартами вона не може бути вилучена з показників зовнішнього боргу (рисунок 3).
За експертними оцінками НБУ близько $10 млрд простроченої заборгованості реального сектору має низьку ймовірність погашення.
Рисунок 3 - Валовий зовнішній борг України та частка простроченої заборгованості реального сектору за негарантованими кредитами, млрд дол. США
Джерело: НБУ
Крім того, значну частку зовнішнього боргу реального сектору становлять міжфірмовий борг та торгові кредити ($22,6 млрд, або більше третини зобов’язань станом на кінець І кварталу 2019 року). Частина цих боргів може бути віднесена до так званих «round-tripping» операцій – спрямування резидентами за кордон коштів, які потім повертаються в країну у вигляді зовнішніх зобов’язань, тож за своєю економічною суттю також мали б виключатися із загальної суми зовнішнього боргу.
Національний банк України прогнозує, що згідно з базовим сценарієм рівень зовнішнього боргу продовжить знижуватися – до 73% ВВП станом на кінець 2024 року. Водночас альтернативні сценарії розвитку свідчать про важливість збереження макрофінансової стабільності в країні – у разі різкої девальвації обмінного курсу гривні та/або нижчих темпів зростання ВВП (у тому числі на рівні середніх за останні 10 років, коли країна зіткнулася з двома глибокими макроекономічними кризами) зовнішній борг повернеться до понад 100% ВВП.
В підсумку зазначимо, в останні роки відношення зовнішнього боргу до ВВП поступово знижується. Навіть більше, у загальному обсязі зовнішнього боргу обліковується прострочена заборгованість реального сектору з низькою ймовірністю повернення та псевдо-іноземні операції. За їх вирахування «справжній» обсяг зовнішнього боргу був би істотно меншим.
Попри це зовнішня позиція України залишається вразливою, що вимагає подальшого проведення виваженої фіскальної та монетарної політики, продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями, а також продовження активного розвитку внутрішнього фінансового ринку.