Майже після 2 років пандемії багато хто починає будь-яку фразу зі слів «Коронавірус сильно вплинув на ...». Так ось, коронавірус і правда вплинув на наше ставлення до української медицини. Коли хвороба торкнулася понад половини населення України, нас різко обурив стан сфери охорони здоров'я. Причини ті ж самі, що й завжди: недофінансування, корупція та відсутність чіткої стратегії розвитку. Давайте розглянемо рівень державних і приватних інвестицій в медицину.
Останні 10 років загальні витрати державного бюджету України на охорону здоров'я становили в середньому 4% до ВВП, у той час, як ВООЗ рекомендує витрати на рівні 7% до ВВП. Такі показники ми можемо спостерігати серед розвинених країн, наприклад, Німеччина (8,5%), Франція (9%), Японія (9%). Збирають також дані по витратах держави на душу населення. Україна сильно відстає від європейських друзів. За останніми даними ВООЗ за 2017 рік Україна витрачає $78 на душу населення, в той час, як Франція — $ 3 376, Німеччина — $ 3 909. Поруч з Україною за цим показником стоять такі сусіди, як Бутан, Гондурас, Ірак, Лесото та інші. Попри те, що станом на 2019 рік видатки держави на душу населення в Україні зросли — $120, до рівня Франції чи Німеччини нам ще дуже далеко.
Показник України коливається на рівні 0,3% з 2019 року. Ставлення капітальних інвестицій до ВВП показує, наскільки важлива сфера для країни, а також висловлює зацікавленість як держави, так й інвесторів у сфері охорони здоров'я. На жаль, показник 0,3% в Україні констатує, що на сферу всім начхати. Станом на 2021 рік Україні потрібно інвестувати не 0,5% ВВП, а набагато більше, щоб досягти рівня країн ОЕСР. Більша частина капітальних інвестицій в охорону здоров'я фінансується з місцевих бюджетів, в той час, як внесок іноземних інвесторів не досягає й 1%.
Банківські кредити та позики в структурі джерел капітальних інвестицій складають тільки 425 млн грн або 5% (не включаючи фінансування іноземних банків). Іноземні інвестори, ймовірно, дивляться на українську медицину з побоюванням (я б дивився) та особливо не поспішають вкладати кошти — від них всього 2 млн грн були спрямовані у капітальні інвестиції. Попри те, що Міністерство охорони здоров'я намагається зацікавлювати інвесторів, розвивати державно-приватне партнерство в охороні здоров'я, це довгострокова мрія.
Важливість медичного фінансування стала особливо значуща після пандемії. Ми можемо розглянути це на прикладі Італії. Рівень капітальних інвестицій в охорону здоров'я Італії (0,4% до ВВП) нижче середнього рівня країн ОЕСР, а рівень смертності від COVID-19 — найвищий. Державні витрати на охорону здоров'я в країні нижчі, ніж рекомендує ВООЗ (7%). Державні витрати на душу населення в Німеччині майже у два рази вище, ніж в Італії, а рівень смертності від коронавірусу, відповідно, значно нижчий.
Ми дійсно стали інвестувати в медицину більше, але поки ці вкладення та проекти не мають національного значення для системи охорони здоров'я України. Щоб наблизитися до інвестиційних показників розвинених країн і забезпечити нормальну якість життя та здоров'я населення, необхідно витрачати набагато більше та ефективніше. Пандемія 21-го століття повинна розставити правильні пріоритети не тільки у свідомості політиків, а й у свідомості всього суспільства.
