$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +15° Варшава +3° Вашингтон
Державі вигідніше підтримувати розвиток фермерства, ніж продавати землі великим агрохолдингам

Державі вигідніше підтримувати розвиток фермерства, ніж продавати землі великим агрохолдингам

10 Жовтня 2019 13:47

Обираючи модель ринку землі, державі слід зробити ставку на підтримку вітчизняних фермерських господарств, а не скупку ресурсів великими іноземними агрохолдингами. Це дозволить швидше й ефективніше переробляти сировину і наповнювати ринок дешевими і якісними товарами.

Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів економічний експерт Борис Кушнірук.

На думку аналітика, створення ринку землі за тим проектом, який пропонує уряд, зробить неможливим розвиток фермерських господарств і сприятиме розвитку великих агрохолдингів з іноземним капіталом. Водночас більш ефективною системою експерт вважає підтримку державою саме фермерства, оскільки це гарантуватиме стабільний розвиток економіки.

«Для розвитку агросектора й економіки важливі зростання ефективності і генерування доданої вартості. Вони формуються не на масових, а на нішевих видах продукції, які потребують подальшої переробки – наприклад, вирощування овочів та фруктів. Така діяльність не потребує великих земельних ділянок у власності, але потребує фінансової підтримки з боку держави, оскільки для стабільного врожаю слід робити крапельне зрошення земель, будувати якісні сховища і т.д. Тож, передусім, держава має створити такий ринок, де земля мінімум у найближчі 10-15 років може продаватися виключно фермерам і не більше 200-300 гектарів на особу. Також фермерам слід дозволити купувати землю в розстрочку без високих відсотків – скажімо 2-3% річних на 25 років. Фермер повинен  сплатити лише перший внесок 10-15% від вартості земельної ділянки і мати на 25 років ануїтетні платежі»

Борис Кушнірук

економічний експерт


Другою складовою формування розвитку агросектору, економіст назвав необхідність створення сховищ для зберігання продукції. За словами експерта, окремі фермерські господарства не здатні будувати такі сховища самостійно через їхню високу вартість, тому держава має стимулювати розвиток кооперації. За такої системі якісні сховища будуть належати кооперативу, а держава покриває частину витрат на їхнє будівництво.

І третьою складовою доданої вартості, Борис Кушнірук назвав подальшу переробку такої продукції.

«Держава має допомагати кредитами і частково відшкодовувати кошти для закупівлі обладнання для переробки продукції. Різниця у вартості сировинної і переробленої продукції відрізняється в десятки разів. Очевидно, що перероблена продукція матиме значно більше переробленої вартості і всі учасники процесу матимуть вищі доходи. Однак зважаючи на законопроект Кабміну про створення ринку землі, Україні загрожує найгірший варіант – консервація сировинної структури нашого аграрного сектору. Я не проти великих агрохолдингів, вони й зараз існують. Але вони прагнуть лише виробляти сировину й експортувати її за кордон, а не переробляти. Плюс, вони не зможуть сягнути достатньої ефективності використання скуплених земель у великих масштабах. Якщо у тебе 300 тисяч гектарів, ти не можеш на такому просторі забезпечити достатню інтенсифікацію використання земель»

Борис Кушнірук,

економічний експерт


Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано проект закону №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Документ має впровадити у законодавство норми, що дозволять легалізувати купівлю-продаж і запустити ринок землі в Україні.

Проект закону дозволяє іноземним фізичним та юридичним особам купувати вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Також у документі відсутня норма, яка зобов’язує власника земельної ділянки використовувати її виключно для вирощування сільськогосподарської продукції, що передбачає чинне законодавство.



20 грудня 2018 року Верховна Рада схвалила законопроект, яким продовжила мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення до 2020 року. Він був введений у 2001 році і набрав чинності у 2002-му році як тимчасовий захід для забезпечення врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі.

У вересні 2019 року Володимир Зеленський доручив уряду підготувати проект закону про скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запуску ринку. Він зобов’язав Верховну Раду ухвалити закон до грудня.

Парламент вніс до порядку денного ІІ сесії проект закону про поводження із землями сільськогосподарського призначення.

За інформацією ЄБРР, заборона на вільний продаж селянами землі сільськогосподарського призначення гальмує економічне зростання України щорічно на 1% від валового внутрішнього продукту. Світовий банк прогнозує, що запровадження ринку землі дозволить збільшити ВВП України на 2% впродовж наступних років.