Готовність банківського сектору до кризи: оцінка ризиків та прогноз
У 2020 році банки значно краще готові до кризи, ніж раніше, зазначають в НБУ. Банки достатньо капіталізовані та показники адекватності капіталу відображають реальну картину, адже оцінка кредитного ризику наразі здійснюється належним чином.
Декілька років високої прибутковості сприяли нарощенню капіталу, повідомляє регулятор. Довіра до банків зросла, а відтак фондування стабільне і практично повністю забезпечується клієнтами.
Поточні ризики банківської діяльності
Якість корпоративного кредитного портфеля банків на початок розгортання коронакризи була найкращою за останнє десятиліття. Банки формували кредитну політику, яка базувалася на дотриманні консервативних стандартів кредитування. Проте в умовах коронакризи, зниження внутрішнього та зовнішнього попиту, карантинні обмеження та невирішені структурні проблеми в значній кількості секторів економіки помітно вплинули на платоспроможність позичальників.
Рисунок 1 - Карта ризиків банківського сектору
Джерело: НБУ.
Зниження економічної активності внаслідок карантинних обмежень ударило по доходах населення та погіршило фінансовий стан підприємств. Зниження доходів буде тривалим, прогнозують в НБУ. Це ускладнить обслуговування позик, тож призведе до істотного погіршення якості кредитного портфеля банків та зростання кредитних ризиків.
Ризик достатності капіталу зріс переважно внаслідок реалізації кредитного ризику суттєво посиляться загрози достатності капіталу низки банків. Найпомітніше – для двох державних. Стримуватиме ризики запас міцності, який фінустанови наростили протягом попередніх років, його банки зможуть використати для поглинання збитків та збільшення обсягів кредитування.
Ризик ліквідності знизився, значення LCR істотно перевищує мінімальні вимоги. Спроможність банків без проблем виконувати вимоги клієнтів зі зняття коштів швидко вгамувала панічні настрої. Тож перші місяці кризи засвідчили стійкість ресурсної бази. Після тимчасового зниження обсяг високоліквідних активів зріс до докризового рівня. Банківський сектор відмінно пройшов реальне стрес-тестування ліквідності. Розширення доступу до ліквідності з боку НБУ додатково послаблює цей ризик.
Юридичний ризик знизився, що відбулося завдяки ухваленню закону, який зробив незворотним виведення банків з ринку. Також було ухвалено низку рішень, що посилило захист прав іпотекодавців. Водночас загальний рівень захисту прав кредиторів усе ще низький, особливо на етапі судового врегулювання спорів.
Валютний ризик залишився без змін й ризик значної девальвації не реалізувався. Ситуація нормалізувалася протягом місяця після початку кризи.
Ризик прибутковості зріс, адже більші відрахування до резервів, сповільнення кредитування та падіння попиту на банківські послуги, зокрема скорочення комісійних доходів, знизять прибутковість банківської системи. Водночас низка великих банків продовжить генерувати суттєві прибутки завдяки високій операційній ефективності. Тож зниження прибутковості не матиме істотного впливу на їхню довгострокову фінансову стійкість.
Нагадаємо, на результатах діяльності банків в травні головним чином позначилися фактори, спричинені коронакризою, зокрема відрахування до резервів під ризики активних операцій, які на початок року становили – 1 342 млн. грн., а станом на перше червня зросли до 7 984 млн. грн.
Стійкість банківського сектору до криз
Банківський сектор фінансово найстійкіший за усю історію, зазначають в НБУ. За оцінками аналітиків регулятора, наразі в зоні ризику за показниками фінансової стійкості та рівня підтримки акціонерами перебувають банки, чиї активи сукупно становлять усього 2.1% ВВП.
Рисунок 2 - Структура чистих активів банків, % ВВП
Джерело: НБУ.
Поточна картина в банківському секторі позитивно контрастує із ситуацією напередодні попередніх криз. Криза 2008 року розпочалася в період кредитного буму, активного валютного іпотечного кредитування та зростання концентрацій корпоративних позик. Оцінка ризиків у той час була формальною, а вимоги до їх покриття капіталом низькими. Проблеми сектору, які накопичувалися ще із 90-х років, не було вирішено. Частина банків, що вже тоді були фінансово нестійкими, продовжили функціонувати аж до кризи 2014 року. Кредити, що визнані непрацюючими за результатами аналізу якості активів (AQR) у 2015 – 2016 роках насправді стали непрацюючими задовго до цього.
Кредитування пов’язаних осіб – у минулому, наголошують в НБУ, а відтак майже всі банки дотримуються установлених лімітів.
Щодо фінансових результатів, то на вході в кризу банки мали високу операційну ефективність та прибутковість.
За останні роки відбулося оздоровлення банківського сектору, банки сформували достатньо резервів за непрацюючими кредитами, оновили бізнес-моделі. Попит населення та бізнесу на банківські послуги стрімко зростав. Через брак якісних корпоративних позичальників з прийнятним борговим навантаженням фінустанови розвивали споживче кредитування, а вільні кошти інвестували в державні цінні папери. Фондування переважно з внутрішнього ринку (рис. 3).
Рисунок 3 - Структура зобов’язань напередодні криз
Джерело: НБУ.
В підсумку слід зазначити, у 2018 – 2019 роках українські банки уперше в історії отримали суттєві прибутки, рентабельність їх капіталу за 2019 рік у середньому перевищувала 30%. Це також відрізняє поточну ситуацію від ситуації напередодні кризи 2014 року, до якої сектор підійшов із практично нульовим прибутком. Зростання операційної ефективності дало змогу банкам генерувати власний капітал та нарощувати кредитний портфель. Класичний банківський бізнес став привабливим для іноземних банківських груп, багато із них підтвердили свій довгостроковий інтерес до України.