Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ексзаступнику голови правління банку «Фінанси та Кредит» через привласнення коштів у розмірі 2,5 мільярда гривень бенефіціаром банку, йдеться в повідомленні відомства.
«Попри системний опір окремих високопоставлених посадовців, на превеликий жаль, в українських органах влади, нам вдалося добитися проміжного, але дуже чутливого результату в питанні розслідування кримінального провадження щодо розтрат банком «Фінанси та Кредит» суми понад 2,5 млрд грн.», - написала на своїй сторінці у фейсбук генпрокурорка Ірина Венедіктова.
Деталі справи
Державне бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора повідомило про підозру колишньому заступнику голови правління банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит», повідомляє пресслужба ДБР.
З матеріалів слідства випливає, що заступник голови правління банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» підозрюється в розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні службової особи, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).
Слідством встановлено, що колишній заступник голови правління банку здійснив розтрату грошових коштів у сумі 113 мільйонів доларів США, що становить 2,5 мільярда гривень, які були розміщені на рахунках іноземних банків.
Колишнім заступником голови банку, а нині підозрюваним, було передано кошти в заставу для офшорної компанії під відкриття кредитної лінії, яка була пов’язана із бенефіціарним власником банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» народним депутатом України 3-8 скликання.
Рисунок 1 - Схематичне зображення структури власності банку АТ «Банк «Фінанси та кредит» станом на 13.08.2015 р.
Джерело: НБУ.
За даними слідства до розтрати коштів ексзаступника голови правління банку залучав саме бенефіціарний власник банку народний депутат України 3-8 скликання, який на даний час перебуває у розшуку. Йдеться про Костянтина Жеваго, який, згідно з даними Нацбанку, у структурі власності банку станом на 13 серпня 2015 року був власником 97,6% акцій банку.
Такі дії призвели до того, що у 2015 році через невиконання зобов’язань за кредитними договорами іноземні банки стягнули з рахунків банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заставне майно. Крім цього дії підозрюваного сприяли початку процедури ліквідації банку, яка триває і на даний час.
Варто зазначити, за даними Нацбанку, з 29 млрд грн кредитного портфеля АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - 22 млрд грн — це були позики, пов’язані з Костянтином Жеваго (76% портфелю).
Подальші кроки
Прокурори Офісу Генерального прокурора на цей момент систематизують і аналізують отриману інформацію щодо втручання в роботу органів правопорядку і національних судів. Якщо ці дані знайдуть своє об'єктивне підтвердження і в кримінально-процесуальному аспекті, прокурори негайно внесуть відповідні відомості до ЄРДР щодо зазначених осіб, які відстоювали інтереси підозрюваних у цій справі, зазначає генпрокурорка.
Напередодні Офіс Генпрокурора передав до АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів) арештоване майно у провадженні про розтрату понад 2,5 млрд грн коштів банку «Фінанси та Кредит».
В рамках кримінального провадження за клопотанням слідчих ДБР Печерський районний суд міста Києва наклав арешт на активи трьох компаній, які були задіяні в злочинній схемі. Зокрема арештовано корпоративні права, грошові кошти та 26 об’єктів нерухомості, загальною вартістю 10 мільйонів доларів США, зазначають в ДБР.
Це активи, що належали кінцевому бенефіціарному власникові банку: корпоративні права, грошові кошти та 26 об'єктів нерухомості загальною площею понад 22 тис. м кв., зокрема, оздоровчі комплекси, готелі, житлові та комерційні приміщення, розташовані у центральних частинах Києва, Харкова, Полтави та Кривого Рогу, написала генпрокурорка Ірина Венедіктова.
У разі ухвалення судового рішення про їх конфіскацію, активи та накопичені з відповідної суми відсотки будуть перераховані до державного бюджету.
Якщо буде доведено вину, підозрюваному посадовцю банку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Нагадаємо, особлива увага Держфінмоніторингом приділяється розслідуванню фактів відмивання коштів, одержаних від корупційних діянь, розкрадання та привласнення державних коштів та майна.
Так, за 9 місяців 2020 року Держфінмоніторингом направлено до правоохоронних органів 157 матеріалів (48 узагальнених матеріалів та 109 додаткових узагальнених матеріалів), які пов’язані з підозрою у корупційних діяннях. Як повідомляє відомство Ігоря Черкаського, у вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 6,4 млрд гривень. Варто зазначити, за аналогічний період 2019 року Держфінмоніторингом направлено до правоохоронних органів 153 матеріали (42 узагальнених матеріали та 111 додаткових узагальнених матеріалів), які пов’язані з підозрою у корупційних діяннях в розмірі – 40,1 млрд гривень.
