Греція та Італія остаточно впорядкували морські кордони
Сенат Італії ратифікував морську угоду з Грецією, за якою дві держави-члени ЄС домовилися про межі своїх ексклюзивних економічних зон.
Про це повідомляє «Балканський оглядач».
Голосування в Сенаті завершує процес ратифікації цієї угоди італійськими законодавчими органами. Оскільки Греція вже ратифікувала документ, він набере чинності найближчим часом.
«Ця угода, ...підтверджує прихильність як Греції, так і майже всіх сусідніх країн до дотримання міжнародного права, зокрема Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), ...яке всі країни зобов’язані поважати та виконувати», - йдеться у заяві грецького МЗС.
Угода між Грецією та Італією про делімітацію відповідних морських зон була підписана в Афінах у червні 2020 року під час зустрічі двох міністрів закордонних справ, Нікоса Дендіаса та Луїджі Ді Майо.
Двом країнам вдалося подолати розбіжності після того, як були розглянуті та вирішені зауваження, висловлені Римом, головним чином щодо прав на риболовлю в Іонічному морі.
Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс тоді привітав угоду з Італією як «зразок співпраці та добросусідських відносин».
Виступаючи в парламенті в червні 2020 року, Міцотакіс заявив, що угода між Афінами та Римом окреслює морські зони і офіційно визнає, що острови мають такі ж суверенні права, як і континентальні частини території (проти чого, як відомо, виступає Туреччина).
Очікується, що угода між Італією та Грецією відкриє шлях до подібної угоди Греції з Албанією.
Читайте також:
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган має намір виступити з «посланням по Північному Кіпру», яке торкнеться всього світу. Він зробить це в ході візиту в самопроголошену «Турецьку республіку Північного Кіпру» (ТРСК).
Греція привела у готовність свій військово-морський флот після того, як 19 травня в її територіальних водах були помічені турецькі риболовні судна.
У серпні 2020 в східному Середземномор’ї на тлі протистояння Греції та Туреччини дійшло до зіткнення фрегатів країн.
Раніше Туреччина почала бурові роботи у Середземному морі, поблизу південно-західного узбережжя Кіпру. Це призвело до посилення напруги у її відносинах з Європейським Союзом, Грецією і Францією і збільшення військової присутності у регіоні.
В кінці жовтня Туреччина розширила розвідку корисних копалин на спірній з Грецією та Кіпром шельфі. В Афінах розкритикували Анкару за такі дії і пообіцяли подати скаргу.
Туреччина планує до 2023 року пробурити перші десять свердловин для видобутку природного газу на родовищі Сакар’я у Чорному морі. До 2028 року воно повинно забезпечити потреби країни.
У грудні країни-члени Європейського союзу погодили пакет санкцій проти Туреччини.