Хлор продовжує «труїти» економіку РФ: шалені збитки для країни-агресора та наслідки для АЗС
На тлі минулого скандалу з хлором, який істотно погіршив економічні показники країни-агресора, з’явилися перспективи подальшого падіння видобутку нафти, нових фінансових збитків, а також погіршення відносин із найближчим союзником.
Згідно з повідомленням Reuters, в липні відбулося різке падіння видобутку нафти компанією «Роснєфть», на долю якої припадає кожен другий барель видобутку РФ. Компанія лише за місяць скоротила виробництво на 11%.
Оцінка збитків галузі
Криза з трубопроводом «Дружба», до якого наприкінці квітня потрапила забруднена хлором нафта, продовжує розвиватися за сценарієм, який поки виявляється гіршими за найбільш песимістичні прогнози.
Нагадаємо, «Бєлнєфтєхім» заявили про різке погіршення якості нафти, в якій було виявлено 20-кратне перевищення норм за змістом сполуки хлору.
Розбавити нафту не вдалося: в Польщі, внаслідок змішування 200 тонн російської нафти з чистою, це лише збільшило кількість забрудненої нафти — близько мільйона тонн, зазначає російське видання «Вєдомості».
Нафтопровід «Дружба», побудований в 1960-х для постачання радянської сировини країнам Варшавського договору, вперше довелося запустити в реверсному режимі: до Росії повернулося понад 1,2 млн тонн некондиційної нафти, як повідомляв куратор ПЕК віцепрем'єр Дмитро Козак.
Нагадаємо, «Транснєфть» вимушена зберігати 2 млн тонн бракованої нафти, яку було відкачано з Білорусі та Європи. В результаті доводиться обмежувати роботу свердловин, до того часу, доки не вирішиться проблема нафтопроводу. Система магістральних трубопроводів «забита великими обсягами сурогату», що створює істотні перешкоди для постачання нафти споживачам.
Варто наголосити, в перших числах липня відбулося різке падіння показників «Юганскнєфтєгазу» – з 180-190 тисяч тонн на добу до 110-111 тисяч.
Простій «Дружби», який триває вже понад місяць, ставши рекордним в історії його існування, коштуватиме Росії як мінімум 5 млрд доларів — така сума недоотриманих експортних доходів до кінця року, наголошують експерти.
З урахуванням профіциту поточного рахунку платіжного балансу приблизно в 100 млрд доларів, це «не так критично», як зазначають в уряді РФ. Крім того, частково ефект надіються компенсувати альтернативними постачаннями.
Наразі можемо оцінити вплив на економіку країни. Для російської економіки затор в нафтопроводі може обернутися технічною рецесією (спад спостерігається два квартали поспіль), на що указує директор з інвестицій «Локо-Інвест».
На видобувну галузь припадає 34% промислового виробництва – майже 12% російського ВВП. Спад в секторі неминуче погіршить і без того слабку макростатистику, яка показала, що в першому кварталі зростання сповільнилося до 0,5%, а в травні практично зійшло нанівець (0,2% за оцінкою МЕР і 0% за оцінкою ЗЕБ).
Зазначимо, що за 1-8 липня РФ видобувала 10,79 млн барелів на добу — мінімум за три роки. У порівнянні з червнем виробництво скоротилося на 356 тисяч барелів на день, або 3%, а якщо порівнювати з рекордними значеннями минулої осені — на 631 тисячу барелів, або 5,5%.
Reuters зазначає, що причиною падіння видобутку є запроваджені заходи з боку «Транснєфті», яка застосовує жорсткі обмеження до транспортної магістралі щодо приймання сировини від «Роснєфті».
Відтак, під ударом третина російського нафтового експорту, який транспортується системою «Транснєфті», відзначають аналітики S & P: 1,6 млн барелів на добу з 4,37 мільйона.
Від кварталу до кварталу економіка РФ стискається, наголошують експерти: в першому кварталі спад відбувся — на 0,4%, а в другому кварталі в зону рецесії скотилися обидва індекси ділової активності PMI – як у виробництві, так і в секторі послуг.
Економіка РФ вже від кварталу до кварталу падає: у першому кварталі сезонно згладжений ВВП виявився меншим, ніж в четвертому — приблизно на 1,6%.
«Це найбільш грандіозний обвал з часів кризи 2008-2009 рр.», – наголошують експерти: навіть на піку санкційної війни, в той час, коли ціна нафти демонструвала падіння нижче 40 доларів за барель, такого різкого падіння в економіці ще не спостерігалося.
Довгострокові ризики, втім, куди небезпечніші. Головний з них — це корозія металу, яку може викликати дихлоретан потрапивши в нафту, прокоментував ситуацію експерт міністерства економіки та енергетики ФРН Ральф Беслер виданню Deutsche Welle.
Польща та Білорусь вимагають компенсацій від завданих збитків, на виплати яких у компанії є 288,4 мільярда рублів — такий запас на балансі коштів та короткострокових фінансових інвестицій.
Втім, третина цієї суми де-факто зарезервована для виплати короткострокового боргу, погасити який потрібно в найближчі 12 місяців (98 млрд рублів). «Однак організація, яка пов'язана з державою, «Транснєфть» має хороший доступ до фондування великих російських банків», - констатують в S & P.
Заражену нафту примусять споживати російських НПЗ
Проблеми видобувних та транзитних компаній ризикують перерости в проблеми російських НПЗ. Міненерго Росії схвалив план розв'язання проблеми з сотнями тисяч тонн зараженої хлором нафти, від якої відмовилися європейські покупці і яку «Транснєфть» була змушена відкачати назад на територію РФ.
Згідно з повідомленням Reuters, на наступному тижні трубопровідна монополія почне підмішувати брудну нафту до чистої, направивши цей потік на російські НПЗ.
Перероблення нафтової суміші з хлорорганікою довірять заводам в центральній частині Росії, включаючи Московський НПЗ, Киришинефтеоргсинтез і Норс, кажуть джерела Reuters.
Підвищений вміст хлору збережеться принаймні до середини 2020 року, а може затягнутися і до 2021-го. Частина обсягів буде спрямована на експорт через порти Приморська, Новоросійська та Усть-Луги.
Та варто наголосити на довгострокових ризиках — корозії металу, яку може викликати дихлоретан потрапивши в нафту.
Як прокоментував ситуацію експерт міністерства економіки та енергетики ФРН Ральф Беслер виданню Deutsche Welle, головна небезпека, пояснив він, виникає тоді, коли дихлоретан стикається з водою. Він починає розкладатися і виділяти хлориди, які викликають корозію.
«Вода в нафті завжди присутня, тому в тих партіях, де її особливо багато, накопичуються хлориди. Починається класичне викришування металу — руйнування його поверхні. І воно вже не зупиниться, навіть якщо знову почне надходити нафта стандартної якості», - пояснив експерт.
Місяць простою трубопроводу, заповненого забрудненої хлоридами нафтою, ще не можна назвати критичним терміном, вважає Ральф Беслер: процес руйнування внутрішніх стінок звичайних сталевих труб трохи прискориться, але не більше.
Критична ситуація виникає тоді, коли нафта з високою концентрацією хлорорганіки потрапляє на нафтопереробні заводи, де температура деяких процесів має суттєве перевищення 100 градусів, що істотно прискорює хімічні реакції. При нагріванні органічної сполуки хлоридів починає виділятися хлороводень, який у з'єднанні з водою утворює соляну кислоту — вона роз'їдає обладнання. В РФ такі ризики коментують як проблеми «технічного характеру».
В результаті змішування вміст хлору, хоча і залишиться в рамках державних стандартів і техрегламенту ЄАЕС (не більше 6 частин на мільйон), та це суттєво перевищує європейські стандарти (не більше 1 ppm). У Приморську і Новоросійську це буде 5 ppm, в Усть-Лузі - 3,5 ppm, як повідомляють експерти.
Запропонована схема «Транснєфті» відкидається нафтовиками: на експорт заражену сировину доведеться продавати зі значною знижкою, а російським НПЗ будуть потрібні додаткові технічні рішення, щоб уникнути ризику корозії та псування обладнання.
Наразі компанії продумують альтернативні варіанти розв'язання проблеми, які вони хочуть запропонувати Міненерго.
Попри протести підприємств галузі у сфері перероблення, схема очищення трубопроводів вже узгоджена «Транснєфті» та уряду, враховуючи коментарі експертів: зміст хлорорганіки перебуває в межах максимальних значень техрегламенту ЄАЕС, а відтак, плани трубопровідної монополії навряд чи зміняться.
Через хлор ціни на російську нафту Urals вже знизилися: якщо на початку травня вона коштувала на 70-80 центів дорожче Brent, то до кінця червня торгувалася з дисконтом у 2-2,2 долара.
Окремі партії нафти вимушені були продавати зі знижкою в 7-10 доларів за кожен барель, коментують нафтотрейдери Reuters.
Вплив ситуації на пересічних споживачів бензину та дизелю
Оцінюючи ринок нафтопродуктів України, така ситуація може викликати занепокоєння щодо якості пального на АЗС. Адже, частка українського ринку, на яку припадає російський та білоруський скраплений газ та дизпальне — складає 70-80%, а частка цих країн на ринку бензину — 50%.
Але, варто наголосити, брудна нафта несе загрозу лише устаткуванню НПЗ. Споживачі можуть бути спокійні. Як зазначено вище, виявлені у великій кількості хлоровмісні сполуки мають високу корозійну агресивність. А це – загроза устаткуванню, насамперед, металевим деталям. За деякими оцінками, загальні втрати лише одного підприємства можуть становити сотні мільйонів доларів та принести багатомільйонні збитки для транзитерів.
Водночас споживачам світлих нафтопродуктів боятись не слід – їхнім авто ніщо не загрожує (якщо вони, звісно ж, заправляють їх на легальних АЗС). Як пояснюють експерти, на сучасних підприємствах галузі забезпечуються технологічні режими, які унеможливлюють вихід неякісної продукції, адже сировина проходить через декілька рівнів очищення.