$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+1° Київ 0° Варшава +2° Вашингтон

Хомчак доручив активізувати підготовку ЗСУ до наступальних дій: головне з інтерв’ю головнокомандувача

Ілона Завальнюк 08 Липня 2020 19:24
Хомчак доручив активізувати підготовку ЗСУ до наступальних дій: головне з інтерв’ю головнокомандувача

Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак заявив, що Україна є найбільшим отримувачем допомоги НАТО. Інструктори Альянсу підготували понад 30 тисяч військових, а новий статус України відкриє доступ до навчань НАТО з колективної оборони.

Генерал в інтерв’ю «АрміяІnform» повідомив, що ЗСУ активно відпрацьовують наступальні дії в урбанізованих умовах, випробовують комплекси Javelin і БПЛА Bayraktar. За його словами, інформація про скорочення чисельності війська є неправдивою і маніпулятивною, а оборонну реформу гальмує ментальна неготовність до радикальних змін. Головне з інтерв’ю Хомчака.

Україна активізувала підготовку військових «до наступальних дій в урбанізованій місцевості», у будь-який час доби та за різних погодних умов. Таке завдання Хомчак поставив рік тому, адже «армія має бути всебічно підготовленою до різного розвитку подій». До того ж сильне військо – «серйозний аргумент під час переговорів».

Застосування американських систем «Джавелін» відпрацьовує одна із бригад зі складу ООС. Військові також вчаться обслуговувати ці ПТРК. «Кожну з бригад, яка заходитиме в район ООС, підсилюватимуть «Джавелінами». Турецькі безпілотники «Байрактар» випробують перед ротацією бригади у зону ООС.

Надання статусу члена Програми розширених можливостей НАТО – «своєрідний аванс для України». Такий крок демонструє високу оцінку членами Альянсу прогресу України у реформі оборони та розгляд України як «стратегічного і прогнозованого партнера». НАТО проводить систематичне оцінювання прогресу України (Річної національної програми Комісії Україна — НАТО, пакета Цілей партнерства, та Робочого плану Військового комітету Україна-НАТО).

Новий статус України у НАТО дозволить покращити сумісність із військами Альянсу, відкриє доступ до  обміну розвідувальними даними та майже усіх навчань НАТО, посилить партнерство щодо підтримки безпеки у Чорному морі. «Збройні Сили України прагнуть максимально ефективно використати можливості, які надає програма». Для ЗСУ важливо брати участь у спільних навчань з НАТО за тематикою ст. 5 Вашингтонського договору (щодо колективного захисту), за сценаріями колективної оборони та кризового реагування. Україна розраховує отримати посади у штабах НАТО щодо функціональних завдань,  «а не лише з тематикою військового співробітництва».

«Офіцери НАТО багато запозичили з бойового досвіду наших воїнів». Члени Альянсу розуміють, що суверенна і сильна Україна – запорука безпеки у Європі.

В Україні діють тренувальні місії чотирьох країн НАТО: Британії, Канади, Литви та США. Американські інструктори підготували 13 батальйонів та 3 бригади, британські у 2015-2019 в рамках операції «Орбітал» навчили 17,5 тисяч українських воїнів, канадські фахівці займались підготовкою 17 тисяч бійців у рамках операції «Юніфаєр». Литовці допомагають у підготовці Сил спеціальних операцій, механізованих і десантно-штурмових підрозділів, снайперів та старшинсько-сержантський склад.

«Україна є найбільшим реципієнтом допомоги НАТО, яку надають державам-партнерам з трастових фондів Альянсу». У 2014-2019 лише від США надійшло підтримки на 490 мільйонів доларів (це засоби зв’язку, бронеавтомобілі, системи проти снайперів, радіолокаційні станції). У 2020 Штати нададуть Україні понад 30 видів озброєння та устаткування.

Реформа логістики в армії знаходиться на першій стадії. «Крім зміни вивіски і певних структурних переформатувань, інших результатів не бачу». Результатом реформи має стати створення єдиного органу військового управління, який надаватиме армії усі види зброї та мат-техзасоби, без паперової роботи (з е-обліком) та з максимальною ефективністю.

Чинники, які блокують і уповільнюють розвиток української армії:  пусті заяви і обіцянки високопосадовців, недостатнє фінансування, ментальна неготовність до радикальних змін. Яскравий приклад спротиву реформам спостерігався під час переходу управлінської ланки на J-структуру.

Україна не збирається скорочувати чисельність армії на десятки тисяч осіб, у тому числі у десантно-штурмових військах.  «Інформація про нібито скорочення війська є маніпулятивною та неправдивою». Держава лише хоче поетапно привести штатну чисельність військ у відповідність до визначеної законодавством. Некомплект згідно штатної чисельності є суттєвим, а от за законом «Про чисельність Збройних Сил України», армія укомплектована на 100% (там вказано чисельність 250 тис осіб).  Розбіжність між штатною чисельністю і чисельністю особового складу у законі підриває боєздатність: неможливість досягнути злагодженості підрозділів, неефективне використання фінансів, погана якість бойової підготовки.