Хроніка торгової війни: чого чекати світу в результаті нового саміту G20
Напруженість торговельних відносин між США та Китаєм вступила в нову небезпечну фазу, зазначає видання Bloomberg. На тлі загострення торговельних відносин між країнами, зростають тарифи й все більше з’являється передумов для повномасштабної торговельної війни.
Глава МВФ Крістін Лагард у свою чергу висловила стурбованість з приводу розвитку торговельного протекціонізму, який може перерости в повномасштабну торговельну війну між США та Китаєм.
Китай виставив Трампу три умови для торгового перемир'я
На передодні саміту G20, США та КНР обговорили умови угоди про тимчасове перемир'я в торговельній війні, яка, за оцінкою МВФ, може обійтися світовій економіці в $455 млрд на рік – розмір ВВП Південної Африканської Республіки.
Нагадаємо, економісти агентства Bloomberg порахували, що наслідки торгової війни США з КНР може обійтися світовій економіці в $ 600 мільярдів вже у 2021 році.
В останніх публікаціях South China Morning Post йдеться, що домовленості про перемир'я практично досягнуто, які будуть закріплені при зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна на саміті G20.
Подробиці угоди, яка тимчасово зупинить введення додаткових тарифів на китайські товари вартістю 300 млрд доларів, будуть викладені в скоординованих прес-релізах. При цьому спільної заяви Трамп і Сі робити не будуть, наголошують в South China Morning Post.
За даними The Wall Street Journal, для тимчасового зупинення введення додаткових тарифів на китайські товари існує три таких умови, жодна із яких не виглядає реалістичною.
По-перше, Пекін вимагає, щоб Білий дім скасував заборону на продаж американських технологій китайської Huawei.
Нагадаємо, за підрахунками компанії, у найближчі два роки Huawei Technologies Co. недоотримає через санкції США $30 млрд виручки.
По-друге, США повинні скасувати вже введені мита, і по-третє — відмовитися від примушування Китаю закуповувати більше американської продукції, що вже було погоджено на зустрічі лідерів двох країн в грудні 2018 року.
Та ситуація виглядає не такою однозначною, оскільки, нагадаємо, Трамп і Сі, планували зустрітися в травні, проте переговори були зірвані. Відтоді, Дональд Трамп підняв уже чинні тарифи на імпорт з КНР на суму 200 млрд доларів і запустив процедуру підготовки мит на товари ще на 300 млрд. Також було ведено технологічні санкції проти Huawei та підготовлено аналогічні заходи відносно ще 5 великих китайських компаній.
Зі свого боку, Китай також запровадив тарифи на американські товари, опублікував перелік неблагонадійних іноземних компаній, і через контрольовані Компартією ЗМІ погрожував введенням обмеження на експорт в США рідкоземельних металів.
Нагадаємо, рідкісноземельні метали (РЗМ) використовуються при виробництві інноваційних високотехнологічних продуктів і належать до видів мінеральної сировини, яка має стратегічне значення для економік усіх розвинених країн світової спільноти. Властивості та можливості цих елементів використовуються в авіабудуванні, машинобудуванні, радіотехніці, хімічній промисловості, ядерній енергетиці тощо. Глобальний ринок РЗМ зростає надзвичайно швидкими темпами. За останні 50 років його обсяг збільшився більш ніж у 25 разів (з 5 тис. т до 125 тис. т на рік).
Переважний попит на РЗМ генерують технологічно розвинені країни — Китай (54%), Японія і Південна Корея (24%), Європейські країни (14%) і США (8%).
Варто зазначити, що Китай контролює 78% світового видобутку рідкоземельних металів, критично важливих для виробництва високотехнологічної електроніки, і забезпечує 80% потреб економіки США, де попит виходить від виробників електромобілів, вітрогенераторів, військового та інноваційного обладнання.
Та варто зазначити, хоча Китай займає майже 80% світового ринку, але контроль світових запасів поширився лише на 40%, зазначають аналітики Bank of America Merrill Lynch.
Зайняти домінантне положення допоміг демпінг: у 1990 році Китай почав активну розробку, яка сильно понизила світові ціни та змусила західні компанії відмовитися від власних проєктів видобутку РЗМ. Зокрема, каліфорнійське родовище Mountain Pass, яке було у 20 ст. найбільшим з видобутку у світі, було закрито у 2002 році.
Втім, Китай вже вводив квоти на експорт РЗМ до 2015 року, які були визнані незаконними в рамках СОТ.
Тиск на фінансовий сектор
Як повідомляє The Washington Post, під ударом може опинитися Shanghai Pudong Development Bank. Розміри активів банку складають 900 млрд доларів (9-е місце в банківській системі КНР) - банк, який можна порівняти з Goldman Sachs.
Відтак, Мінфін США отримав легальні підстави для того, щоб запровадити жорсткі санкції з забороною на операції в доларах щодо одного з найбільших банків Китаю.
Федеральний окружний суд округу Колумбія встановив, що SPDB, а також ще два китайські банки - Bank of Communications, China Merchants Bank - відмовилися надати свідчення в рамках розслідування транзакцій з КНДР, які, як підозрює слідство, порушували встановлений ООН режим санкцій.
В матеріалах слідства йдеться про угоди, які проходили через зареєстровану в Гонконзі фіктивну компанію і дозволили «відмити» $100 млн для Банку зовнішньої торгівлі КНДР (Foreign Trade Bank).
Розслідування ініційовано в рамках закону про боротьбу з тероризмом (USA Patriot Act), який наділяє повноваженнями застосування санкцій у випадку відмови співпрацювати з судовими органами – йдеться про розкриття даних щодо сумнівних транзакцій.
Рішення, відповідно до закону, може прийняти або глава Мінфіну Стівен Мнучін, або генеральний прокурор Вільям Барр, зазначає WaPo. Санкції можуть передбачати розміщення банків в SDN-list - «чорний список». Зазначимо, будь-які операції з фігурантами SDN-list потрапляють під заборону.
Для банків це означає повну заборону в США мати кореспондентські рахунки, без яких неможливі операції в доларах США.
«Банки з активами на мільярди нехтують вимогою розкриття даних для розслідування щодо розповсюдження ядерної зброї державою-спонсором тероризму», - цитує рішення WaPo.
Акції всіх трьох банків різко упали в ціні на Шанхайській біржі: котирування China Merchants Bank подешевшали на 4,82%, Shanghai Pudong Development Bank - на 3,08%, Bank of Communications - на 3,02%.
Очевидно, що загроза «смертельних санкцій» у вигляді відключення від глобальної доларової системи є частиною кампанії економічного тиску на Пекін, під каток якої вже потрапив телекомунікаційний гігант Huawei.
Загроза вирізати зі світового ринку 9-й за активами банк Китаю стане ще одним «козирем в рукаві», який Дональд Трамп міг використовувати на переговорах з Сі Цзіньпіном в Осаці на саміті G20, зазначали експерти.
Результати зустрічі в рамках G20: без прориву, але є час
Президент США Дональд Трамп оголосив про пом'якшення технологічних санкцій проти китайського телекомунікаційного гіганта Huawei, звинуваченого раніше в крадіжці інтелектуальної власності, шпигунстві та продажу американських комплектуючих до Ірану.
За підсумками переговорів з головою КНР Сі Цзіньпіном в Осаці Трамп повідомив, що поки утримається від введення додаткових мит на китайські товари вартістю 300 млрд доларів на рік, а також дозволить американським компаніям відновити поставки товарів для Huawei.
Наразі йдеться лише про торгівлю в сферах, які не зачіпають національну безпеку США, зазначив Дональд Трамп. За його словами, міністерство торгівлі в найближчі дні проведе нараду, щоб скорегувати «чорний список» підприємств, яким заборонено купувати американські комплектуючі.
«Мені до вподоби, коли наші компанії мають продажі, тому я дозволив щоб це сталося», - підкреслив Д. Трамп на прес-конференції після саміту G20, додавши, що зустріч з Сі пройшла «краще, ніж можна було очікувати».
«Huawei - це не проста тема. Ми залишимо її наостанок і подивимося, куди ми зможемо просунутися з торговельною угодою», - заявив Трамп. Відтак, остаточне рішення проблеми Huawei буде залежати від результатів торгових переговорів, які КНР та США відновлять найближчим часом.
За словами Трампа, Сі пообіцяв, що Китай буде закуповувати сільськогосподарську продукцію США в «істотних» обсягах, проте в повідомленнях китайських ЗМІ наголошується лише про сподівання Трампа, що КНР буде імпортувати більше американських товарів в рамках перемир'я.
Поступки китайської компанії, яка не лише втратила доступ до американських комплектуючих, але і втратила можливість оновлювати ОС Android від Google, викликали шквал критики в конгресі.
Відновити санкції закликали сенатор від Флориди Марко Рубіо, а також лідер демократів у Сенаті Чак Шумер, який заявив, що Huawei - це «один з небагатьох важелів тиску», який може змусити китайців відновити справедливість взаємної торгівлі.
В підсумку зазначимо, що Трамп відклав мита і запланував продовження переговорів з Китаєм. Переговори президента США Дональда Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна на саміті G20 завершилися без прориву, але і не принесли розчарування.
США поки утримаються від введення додаткових мит на китайські товари, в той час як Пекін збільшить закупівлі американської сільгосппродукції, повідомив Дональд Трамп журналістам в Осаці.
«Ми притримаємо дію тарифів, а вони будуть купувати продукцію наших фермерів», - зазначив Дональд Трамп на прес-конференції, коментуючи зустріч з Сі, яка була «чудовою і саме такою, якою вона повинна була бути».
«Ми знову в справі, й подивимося, що буде далі», - додав він, натякаючи на перемир'я в тарифній війні, через яку світова торгівля пережила найгірший квартал з 2009 року, а глобальна економіка, за оцінкою МВФ, може втратити, як зазначали вище, 455 млрд доларів у наступному році.
США і Китай домовилися відновити переговори, а Вашингтон не буде вводити нові тарифи на китайський експорт, підтвердило підсумки міністерство закордонних справ КНР.
Сі висловив надію в бесіді з Трампом, що США будуть справедливі відносно китайських компаній, а також нагадав, що Китай буде захищати свої інтереси і суверенітет, йдеться в повідомленнях китайських ЗМІ.
Спільних інтересів США та КНР більше, ніж розбіжностей, заявив Reuters за підсумками переговорів високопоставлений китайський дипломат.
Нагадаємо, опираючись на бачення співзасновника Alpine Macro Чень Чжао, відомого своєю інвестиційною стратегією і далекоглядними ставками проти акцій технологічних компаній в 1998 році, а також на фондовому ринку Америки в березні 2009 року, можна робити припущення, що торгівельна війна, насправді, є складною «партією» Дональда Трампа. Як зазначали в Bloomberg, інвестиційний стратег Чень Чжао стверджує, що прийшов час купувати ризикові активи з прицілом на укладення торговельної угоди між США та Китаєм.
Чергова ідея Чжао, яка відрізняється від думки багатьох інших учасників ринку, базується на припущенні, що погрози Дональда Трампа запровадити мита в основному обумовлені наполегливим прагненням президента змусити Федеральну резервну систему знизити процентні ставки. Його гіпотеза полягає в тому, що жорстка риторика щодо Китаю тим самим спонукає економістів понижати прогнози зростання економіки, що врешті змусить ФРС відреагувати пом’якшенням її політики. Це, у свою чергу, може підтримати фондовий ринок США, динаміку якого Трамп розглядає в якості одного з ключових виграшних моментів для своєї виборчої кампанії у 2020 році.