Гірше за інфляцію: центробанки постали перед викликами передумов стагфляції
Будівельна галузь Великобританії потерпає внаслідок безпрецедентної нестачі сировини та робочої сили, витрати на яку також ростуть темпами, які набагато перевищують все, що було зафіксовано раніше за більш ніж двадцятирічну історію досліджень PMI. Уповільнення темпів зростання також може бути частково пов’язано з безперервною і майже рекордною нестачею сировини, вимірюваної термінами постачання постачальників, що, своєю чергою, призвело до безпрецедентного зростання цін на будівельні матеріали в останні місяці.
Відтак виробничий сектор уповільнюється на тлі зростання цін. Такі тенденції показують проблему стагфляції — термін, який використовується для позначення кризового стану економіки, при якому стагнація у виробництві відбувається одночасно з інфляцією.
Монетарна політика та її вплив на економічні тенденції
Недавні дані PMI показали різноспрямовані сигнали про те, що політики центральних банків поступово змінюються. Типовими прикладами останніх даних є стагфляція, коли зростання різко сповільнюється, а ціновий тиск залишається підвищеним.
Про це повідомляє IHS Markit. Однак є різні сигнали для різних економік, а також, можливо, деякі паралелі зі світовою фінансовою кризою, які натякають на те, що Банк Англії та FOMC можуть відмовитися від скорочення стимулів, пов'язаних з пандемією.
Рисунок 1 – Монетарна політика та РМІ
Джерело: IHS Markit.
Нагадаємо, американська економіка наближається до цільових показників Федеральної резервної системи, після досягнення яких центробанк буде готовий приступити до згортання стимулювальних програм, зазначив глава ФРС США. У своїй промові він вкотре висловив думку, що підвищена інфляція, ймовірно, виявиться тимчасовим явищем, і не дав жодних сигналів щодо можливих термінів зміни монетарної політики Федрезерву.
Провідна роль ЄЦБ
В останні місяці велися чисельні дискусії щодо скорочення стимулів, однак перші реальні кроки центральних банків світу з розвиненою економікою були помічені на вересневому засіданні Ради керуючих Європейського центрального банку, на якому йшлося про зниження темпів купівлі облігацій в умовах пандемії, які проводилися в межах програми екстреної купівлі (PEPP).
Попри те, що йдеться лише про коригування або перекалібрування швидкості купівлі облігацій, це розглядається як крок до звуження політики. ЄЦБ навмисно уникає будь-яких згадок щодо «звуження» і що важливо підкреслити, напевно залишає чинною вкрай гнучку грошово-кредитну політику. Рішення було ухвалено у відповідь на сильний економічний відскік з глибини пандемії, який супроводжувався висхідний інфляційним тиском.
Оскільки в серпні індекс PMI Єврозони від IHS Markit знову наблизився до 16-річного максимуму, до кінця року економіка, схоже, повернеться до свого допандемічного рівня набагато раніше, ніж багато хто очікував.
Водночас індекси цін PMI єврозони піднялися до максимуму за останні два десятиліття, при цьому зростання витрат призвело до найвищого рівня інфляції споживчих цін за десять років - 3,0%.
Єврозона демонструє велику стійкість дельти
Тим часом як Федеральна резервна система США і Банк Англії ще більш голосно заявляли про можливість неминучого згладжування політики, але дані по PMI для обох економік з того часу лише розчарували аналітиків, адже супроводжувалися різким уповільненням зростання зарплати в несільськогосподарському секторі США.
Індекс ділової активності IHS Markit/CIPS для Великобританії впав з 59,2 в липні до 54,8 в серпні, що є найнижчим показником з лютого. Еквівалентний індекс PMI США від IHS Markit тим часом впав з 59,9 до 55,4, що є найнижчим показником у 2021 році. Таким чином, індекси PMI в США і Великобританії мають значно нижче значення 59,0 для єврозони, яке, хоча й не досягло недавнього піка, продемонструвало набагато більшу стійкість в умовах дельта-хвилі COVID-19.
Рисунок 2 – Динаміка PMI та виробничого сектору
Джерело: IHS Markit.
Тим часом попри уповільнення економічного зростання, ціновий тиск у США та Великобританії практично не знизився. Фактично, інфляція виробничих цін у США і Великобританії є набагато вищою, ніж у єврозоні.
Прогноз монетарної політики з урахуванням даних
Якщо розглядати історичні рішення у сфері грошово-кредитної політики центральних банків в контексті відповідних даних щодо випуску PMI та цін, то заклики ЄЦБ щодо запровадження певних кроків в напрямку стримування політичних стимулів мають підґрунтя. Утім, аргументи на користь звуження політики в США і Великобританії слабші, і, напевно істотно послабилися внаслідок нещодавнього різкого падіння індикаторів випуску PMI.
Багато що залежить від того, чи виявиться недавнє падіння показників виробництва Великобританії та США тривалим, чи навпаки. У більшості країнах значно поширеним є занепокоєння з приводу стійкого зростання цін на матеріали, викликаного дефіцитом і обмеженням пропозиції в результаті пандемії, що призвело до зростання інфляції зарплат. Це, своєю чергою, призведе до того, що інфляція споживчих цін буде залишатися вищою уподовж тривалого часу. Вже є певні свідчення, які пояснюють природу цього вторинного ефекту зарплати. Якщо уповільнення темпів зростання в США і Великобританії викликано короткостроковими збоями через варіант «Дельта», то зростання виробництва може незабаром відновитися, що знову підтвердить необхідність поступового зниження.
Однак протилежне занепокоєння викликає те, що центральні банки можуть приділяти занадто багато уваги даними про ціни, особливо в періоди відновлення економіки, коли, можливо, в центрі уваги повинні перебувати дані про випуск. Зрештою, дуже рідкісним є явище, коли ціновий тиск залишається підвищеним надовго, якщо попит падає. Наприклад, відразу після виходу зі світової фінансової кризи ЄЦБ відреагував на наростальний ціновий тиск посиленням політики, що контрастувало з більш гнучкими позиціями, прийнятими FOMC і Банком Англії. В цьому випадку ЄЦБ був змушений швидко скасувати свої монетарні рішення, адже відновлення економіки сповільнилося, оскільки він був введений в оману через необґрунтоване підвищення ставок на початку фінансової кризи через побоювання з приводу цін.
Вочевидь, будь-яке неминуче звуження монетарної політики може погіршити уповільнення дельта-хвилі, завдати шкоди відновленню й навіть спричинити поновлення спадів. У такому сценарії можна було б стверджувати, що центробанки повинні дочекатися додаткових даних, перш ніж починати коригувати політику.