Ірина Цибульник, LeoGaming: про статус важливої платіжної системи та головні перспективи закону про платіжні послуги

Днями у другому читанні Верховна Рада прийняла Закон про платіжні послуги, який вважають одним з найбільш серйозних викликів для українського фінансового ринку. Редакція UA NEWS поспілкувалася з начальником управління з розвитку сервісів і платіжної системи fintech-компанії LeoGaming Іриною Цибульник щодо головних перспектив цього  закону та чому більшість учасників ринку давно готові до змін.

Закон про платіжні послуги вже давно обговорюють як «must-have» для того, щоб Україна повністю інтегрувалася зі світовою фінансовою системою. Це так?

Ірина Цибульник: З питання випливає, що зараз Україна з фінансовим світом не інтегрована, а це не так. Цей популярний серед ЗМІ міф руйнується фактами іншого – того, де «українська економіка повністю залежить від заробітчан».

Подібна заява про заробітчан, звісно ж, груба маніпуляція. А ось те, що протягом років Україна є країною-реціпієнтом міжнародних грошових переказів – це факт, який можна перевірити на сайті НБУ. Статистика регулятора каже, що впродовж 1 кварталу 2021 року сума коштів, отриманих в Україні з використанням міжнародних систем переказу коштів, майже у п’ять разів перевищує суму коштів, відправлених за її межі. І – що важливо – розрив із року в рік скорочується.

«Закон – лише база, необхідний мінімум для предметної розмови. Питання, заходити на вітчизняний ринок чи ні, вирішується на основі цифр. Так було з прогнозами щодо Apple Pay від Приватбанку, так буде і з PayPal»

Але повернемося до питання. В Україні діють міжнародні системи переказу коштів, які обробляють мільйони транзакцій на мільярди гривень. У банківських застосунках можна без проблем скористатися SWIFT- або SEPA-переказом. Тому питання зовсім не в інтеграції, а в гучних іменах.

Анонс розгляду закону про платіжні послуги часто супроводжували фразою «нарешті в Україну зможе зайти PayPal». Звучить добре, але є нюанси. Дійсно, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був прийнятий ще у 2001 році, а останні суттєві зміни отримував у 2012-му, було врегульовано лише один вид платіжних послуг, а саме фінансову послугу з переказу коштів. Всі інші визначені законом підходи до регулювання переказу коштів вже застаріли та не відповідають міжнародним практикам.

Новий Закон України «Про платіжні послуги» пропонує запровадити дев’ять видів платіжних послуг, сім з яких є фінансовими платіжними послугами, а дві – нефінансовими, саме вони поширені в державах ЄС. Закон також враховує вимоги PSD2 (payment service directive 2 – прим. ред.), які важливі для таких платіжних систем, як PayPal та Stripe.

«Небанківські надавачі платіжних послуг зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Зараз такі можливості є лише у банків. Це дуже посилить НФУ»

Нюанс у тому, що раніше представники PayPal заявляли, що український ринок для них не є пріоритетним. Так, це було кілька років тому, а, згідно з даними Мінцифри, у 2020 році лише для продажу фізичних товарів український МСБ (малий і середній бізнес – прим. ред.) здійснив близько 13 млн транзакцій на платформі Etsy на суму понад $450 млн. Єдиним платіжним методом платформи є PayPal.

Саме тому, закон – лише база, необхідний мінімум для предметної розмови. Питання, заходити на вітчизняний ринок чи ні, вирішується на основі цифр. Так було з прогнозами щодо Apple Pay від Приватбанку, так буде і тут.



Як ви вважаєте, чому із проекту закону про платіжні послуги виключили норму про регулювання міжбанківських комісій?

Ірина Цибульник: Тому що компроміс із рітейлом було досягнуто. Комісія інтерчейндж буде поступово зменшуватися до 2023 року. Згідно з меморандумом, який підписали НБУ, Mastercard та Visa:

• з 01.07.2021 – комісія не більше 1,20%;


• з 01.07.2022 – комісія не більше 1,00%;


• з 01.07.2023 – комісія не більше 0,90%.

Все вже врегульовано на рівні ключових учасників ринку.

А які пункти нового закону ви вважаєте найбільш прогресивними?

Ірина Цибульник: Я б виділила три ключових пункти Закону про платіжні послуги, які дійсно виводять ринок на новий рівень.

По-перше, небанківські надавачі платіжних послуг зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Зараз такі можливості є лише у банків. Це дуже посилить НФУ, рівень сервісу та технічної компетенції яких випередив нормативні можливості.

«Ми ставимо собі за мету не тільки зберегти позицію серед лідерів ринку за обсягами платежів, а й збільшити їх шляхом залучення нових учасників, партнерів, запуску нових продуктів. Однією із головних задач є запуск транскордонних переказів коштів та розширення мережі відділень»

По-друге, це створення «регуляторної пісочниці» НБУ. Така платформа для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, повністю формалізує взаємодію регулятора зі стартапами. Можна протестувати інноваційну функцію «вживу», що значно збільшить потенціал учасників ринку з генерації нових продуктів.

По-третє, право регулятора випускати «цифрову валюту Національного банку України». Поки не зрозуміло, як це буде, проте такі проекти роблять для нашої держави серйозну «інвестицію у майбутнє».

Загалом, я вважаю, що весь ринок готовий до змін і розвитку, і тепер технічна готовність буде йти поряд із нормативною.



Можна сказати, що за останні 5-6 років на ринку залишилися найбільш стійкі до змін та динамічні банки та фінансові компанії. За цей самий період під егідою ТОВ «ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ» було створено міжнародну платіжну систему LEO, яка вийшла у топ-4 гравців ринку та отримала статус «важливої». Що саме означає останній термін?

Ірина Цибульник: Щорічно НБУ визначає важливість платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури за підсумками їх діяльності в попередньому році, а саме за обсягами операцій і видами послуг, які надаються платіжними системами. У цьому році ряди важливих ПС поповнили 2 платіжні системи: LEO (ТОВ «ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ») і PrivatMoney (АТ КБ «ПриватБанк»).

Існує 3 категорії важливості платіжних систем: системно важливі, соціально важливі та важливі. Розподіл по категоріях здійснюється НБУ для приведення діяльності значущих платіжних систем у відповідність до міжнародних стандартів оверсайту.

До таких платіжних систем НБУ встановлює посилені вимоги щодо управління та організації діяльності, кібербезпеки, доступу та участі в платіжній системі, системи управління ризиками, управління безперервністю діяльності.

Які головні задачі стоять перед МПС LEO до кінця року?

Ірина Цибульник: Ми ставимо собі за мету не тільки зберегти позицію серед лідерів ринку за обсягами платежів, а й збільшити їх шляхом залучення нових учасників, партнерів, запуску нових продуктів. Однією із головних задач є запуск транскордонних переказів коштів та розширення мережі відділень.