Ірина Цибульник: Огляд небанківського фінансового сектору

Ірина Цибульник: Огляд небанківського фінансового сектору

Ірина Цибульник
Автор
Ірина Цибульник
UA.NEWS
Поділитись:

Фінансовий сектор – одна з найважливіших сфер національної економіки, де відбувається формування та розподіл фінансових ресурсів і послуг. Фінансовий ринок забезпечує накопичення і розподіл інвестиційних ресурсів та надання фінансових послуг, взаємодію надавачів і споживачів цих послуг за правилами, визначеними законами та іншими актами законодавства, що сприяє сталому розвитку економіки.

Активи небанківського фінансового сектору, який формують страхові компанії, кредитні спілки, фінансові компанії та ломбарди, все ще залишаються незначними у порівнянні з активами банків, не дивлячись на сталий ріст останніми роками. Але з початку року обсяги активів НБФУ знизилися на 10.9%. Криза, пов’язана з карантинними обмеженнями по-різному позначилися на показниках діяльності НБФУ. Найбільше постраждали кредитні спілки, активність яких суттєво знизилася навесні, а погіршення якості активів призвело до збитків. Перед фінансовими компаніями та ломбардами також постала проблема падіння рівня кредитування. Лише обсяги факторингових операцій продовжували зростати. Ринок страхування найменше постраждав від кризових явищ – основні показники діяльності не погіршувались.

Кількість страхових компаній, кредитних спілок та ломбардів поступово скорочується, переважно через добровільну здачу та анулювання ліцензій. Також виключалися з державного реєстру установи, чиї ліцензії було анульовано в попередні періоди. Проникнення небанківських фінансових послуг є помірним, відношення страхових премій уключно зі страхуванням життя до ВВП становить усього 1.4%, частка страхування життя – найнижча серед європейських країн.

Національний банк України опублікував на сайті огляд небанківського фінансового сектору

Страхові компанії

Станом на 1 липня 2020 року на ринку було 215 страхових компаній, з них 20 здійснювали страхування життя. Зменшення кількості компаній спричинило зниження обсягу активів страховиків. Водночас, валові страхові премії компаній, що продовжували працювати на ринку, зросли на 4.4% порівняно з першим півріччям 2019 року. Це дещо нижче від показників попередніх періодів. Зростали також обсяги страхових виплат. Рівень виплат, що розраховується як співвідношення виплат і зібраних премій, зріс із 25% у IV кварталі 2019 року до більш як 30% у ІІ кварталі 2020 року. Ця зміна здебільшого технічна, адже ринок залишила низка компаній, які займалися переважно перестрахуванням та мали низький рівень виплат. Структура страхових премій протягом останніх років залишається відносно сталою. Переважна частка 36% це автострахування (КАСКО та ОСЦПВ), 28% складають премії зі страхування життя, добровільного медичного страхування та страхування від нещасних випадків, також значні обсяги премій зібрано за страхування майна та вогневих ризиків, фінансових ризиків. Показник збитковості ризикових видів страхування (loss ratio) за результатами ІІ кварталу 2020 року становить 26%. Він дещо знизився під час карантину порівняно з показниками початку року. Для обов’язкових видів страхування він вищий і становить 37%. Премії за ОСЦПВ становлять 68% премій за обов’язковими видами страхування. Для добровільного страхування рівень збитковості становить 23%. Страховики non-life із кінця 2019 року демонструють невисоку ефективність. Сукупно страхові виплати, витрати на формування резервів та інші пов’язані з веденням страхової діяльності витрати на 23-25% перевищували премії. У ІІ кварталі, не зважаючи на запровадження карантину, спостерігалось незначне поліпшення метрик через нижчі показники збитковості (loss ratio). Попри погіршення операційної ефективності частини страхових компаній, фінансовий результат залишався прийнятним, а рентабельність активів становила 1.7%. Загалом поточні показники діяльності страховиків, що встановилися після згортання діяльності окремими гравцями, краще відображають ринкові умови, ніж спостережувані в попередніх періодах. 30 червня 2020 року завершився перехідний період для повного виконання вимог до забезпечення платоспроможності страхових компаній. Відтак проявилися проблеми в окремих страхових компаніях, які порушують вимоги регулятора. Зокрема 57 страховиків не виконували повною мірою вимогу до платоспроможності та достатності капіталу. Основна причина – низька якість активів. Позитивною зміною з початку року є зниження частки дебіторської заборгованості в складі активів, що покривають вимоги до запасу платоспроможності. Натомість зросла частка грошових коштів та залишків у МТСБУ. Найбільші ризики нині пов’язані зі значною часткою в активах неліквідного нерухомого майна, вартість якого до того ж може бути завищеною.

Кредитні спілки

Сектор кредитних спілок розвивається повільно: обсяги активів майже не зростають, кількість гравців скорочується. 23% членів кредитних спілок є активними, тобто користуються послугами кредитних спілок. Кредитним спілкам непросто конкурувати з іншими кредиторами: можливості надавати супровідні фінансові послуги законодавчо обмежені. Ставки кредитування нижчі порівняно з іншими небанківськими кредиторами, але близькі до банківських. Під час кризи ситуація загострилася. На початку карантину кредитним спілкам було тимчасово заборонено приймати клієнтів у відділеннях. Хоча така заборона діяла й для інших небанківських кредиторів, вони продовжували обслуговувати клієнтів онлайн, що було неможливим для кредитних спілок. Крім того, під час кризи почала погіршуватись якість обслуговування позик, які забезпечені переважно лише порукою. Прострочка виникла не лише за ризиковими споживчими кредитами, а й за кредитами на бізнеспотреби що значною мірою сконцентровані в агросекторі. Загалом саме через формування резервів за кредитами у 2020 році кредитні спілки почали генерувати збитки. При цьому навіть тепер резерви часто є недостатніми, бо відображають переважно фактичні збитки, а не очікувані. Крім того, значна частина кредитних спілок не має достатнього обсягу чистих процентних доходів для покриття адміністративних витрат. Відповідно кредитні спілки не мають можливості нарощувати капітал, а тому 12 з них працюють із порушенням вимог до достатності капіталу.

Фінансові компанії

Фінансові компанії розвивались останніми роками чи не найжвавіше. Їхня кількість протягом останніх трьох років зросла на 30%. Разом з тим, кожна шоста компанія із зареєстрованих наразі неактивна. Фінансові компанії часто є ланками в перерозподілі коштів у межах груп під спільним контролем. Разом з тим на ринку присутні класичні фінкомпанії, що займаються кредитуванням, значна частка позик нині надається домогосподарствам. Ці кредити здебільшого є короткими, однак переважно беззаставними, а отже, – ризиковими. Надвисокі ставки, що сягають 1–2% на день, покривають основні ризики. Під час карантину попит на позики фінансових компаній відчутно скоротився. Фінансові компанії також зробили дещо жорсткішими стандарти кредитування. Тож порівняно з другим півріччям 2019 року обсяги кредитування знизились. Проте з початку літа спостерігається його відновлення. Обсяг лізингових операцій порівняно з другим півріччям 2019 року також знизився на 25%. Лише обсяги факторингових операцій фінкомпаній загалом зростають. Більшість з них стосується викупу непрацюючих кредитів. Загалом карантинні обмеження відчутно позначилися на обсягах діяльності фінкомпаній. У І кварталі 2020 року вони продемонстрували збиток уперше після більш як двох років прибуткової діяльності. Сукупний фінансовий результат за перше півріччя був уже позитивним

Ломбарди

Ломбарди від початку 2020 року також сповільнили обсяги кредитування. Обсяг кредитного портфеля порівняно з кінцем року майже не зріс. Коефіцієнт покриття кредитів заставою продовжував знижуватись і нині становить 112%. Проте реалізація заставного майна забезпечує всього 9% доходів ломбардів. Понад 87% доходів формують проценти, що зросли порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Зниження обсягів витрат дало змогу забезпечити рентабельність на рівні попереднього року. Перспективи та ризики Після проходження гострої фази економічної кризи та з початком відновлення економічної активності очікується зростання обсягів надання послуг страховими компаніями, фінансовими компаніями та ломбардами. Кредитні спілки, на яких криза позначилася найбільше, ймовірно відновлюватимуть показники діяльності довше. Усі НБФУ, що порушують вимоги регулятора, мають щонайшвидше вжити всіх необхідних заходів для покрашення свого стану. Передусім це стосується страховиків, які мають привести структуру активів у відповідність та подекуди навіть докапіталізуватися для виконання вимог до платоспроможності. Кредитні спілки мають визначити причини операційної неефективності: переглянути рівень адміністративних витрат, за потреби скоригувати вартість залучення та надання коштів. Кількість компаній може знижуватись і надалі, переважно через добровільну здачу ліцензії тими компаніями, що не проводять активну діяльність. Особливої уваги заслуговує якість та своєчасність надання НБФУ звітності. На цей час до НБУ звітність за ІІ квартал 2020 року подали 92–95% установ залежно від сектору. Протягом року НБУ працюватиме над оновленням системи подання звітності, що потребуватиме відповідної роботи з боку НБФУ.

Перспективи та ризики

Після проходження гострої фази економічної кризи та з початком відновлення економічної активності очікується зростання обсягів надання послуг страховими компаніями, фінансовими компаніями та ломбардами. Кредитні спілки, на яких криза позначилася найбільше, ймовірно відновлюватимуть показники діяльності довше. Усі НБФУ, що порушують вимоги регулятора, мають щонайшвидше вжити всіх необхідних заходів для покрашення свого стану. Передусім це стосується страховиків, які мають привести структуру активів у відповідність та подекуди навіть докапіталізуватися для виконання вимог до платоспроможності. Кредитні спілки мають визначити причини операційної неефективності: переглянути рівень адміністративних витрат, за потреби скоригувати вартість залучення та надання коштів. Кількість компаній може знижуватись і надалі, переважно через добровільну здачу ліцензії тими компаніями, що не проводять активну діяльність. Особливої уваги заслуговує якість та своєчасність надання НБФУ звітності. На цей час до НБУ звітність за ІІ квартал 2020 року подали 92–95% установ залежно від сектору. Протягом року НБУ працюватиме над оновленням системи подання звітності, що потребуватиме відповідної роботи з боку НБФУ.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!