Виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк заявив, що ІТ-сектор загалом підтримує концепцію особливого правового режиму Дія.City, проте Україні потрібен комплексний закон, який би розвивав і захищав усю галузь, а не лише резидентів Дія.Сіті.
Фахівець у інтерв’ю НВ зазначив, що Мінцифри не врахувало пропозиції ІТ-асоціацій при написанні законів, тому модель містить суттєві недоліки, зокрема відсутність у законі обіцяних англійського права та освіти, надширокі повноваження Мінцифри, складні гіг-контракти та збільшення податків. Якщо Рада не ухвалить ці закони, галузь нічого не втратить, вважає Васюк, проте Україна не матиме шансу спробувати новий підхід для розвитку сектору. Усе інтерв’ю за хвилину.
Недоліки Дія. City з точки зору ІТ-сектору:
- проект розвиває обмежене коло ІТ-компаній, а не усю індустрію. «Модель пропонує стимули для розвитку для окремої частки сектору, але не вирішує питань, які є нагальними для всієї індустрії».
- Вступ до Дія.Сіті не є добровільним, адже режим пропонує нерівні умови для резидентів і нерезидентів. «Дія City виглядає як добровільний вибір, але насправді це — ілюзія»
- Дискримінаційні умови Дія.City створюють ризики корупції
- підвищення податків для ІТ-галузі, адже у податковому законі, який ще не внесли до ВР, є податок на виведений капітал. «Компанія повинна заплатити 9% на зовнішні платежі, зокрема і ФОПу, а потім ФОП ще 5% з обороту і ЄСВ». На сьогодні оподаткування галузі складає 7%.
- ризик перекваліфікації відносин з ФОП. «Будь-якої миті держава може визнати відносини ФОП з компанією трудовими і зробити донарахування податків та штрафів за весь період співробітництва».
- Об’єднання резидентів Дія.Сіті з платним членством. «Це дискримінаційна історія: якщо ти не є членом Об'єднання, тебе виключають з Дія City».
- Відсутній принцип вступу до Дія City, а критерії відповідності резидента встановлюються суб'єктивно.
- у Дія City не приділяється увага освіті та англійському праву.
У законі про Дія. City немає нічого про норми англійського права, яке обіцяло Мінцифри. «Воно корисне для ІТ у питаннях авторського права - і для продуктових компаній і для стартапів, а особливо — для ігрової індустрії». Проте для реального функціонування потрібно імплементувати деякі норми англійського права в українське законодавство. «Країни, де урегульовані питання авторського права, стають магнітом для інвесторів»
ФОПи потрібні ІТ-індустрії не для ухилення від податків, а для оптимізації відносин між спеціалістом і компанією. «ІТ-фахівець може працювати над кількома проектами одночасно, у різних часових поясах і сам регулювати тривалість робочого дня». Модель гіг-контрактів у Дія. City цю проблему не вирішує. Ідеально, щоб у режимі були і трудові договори, і гіг-контракти, і ФОПи.
ІТ-галузь не проти підвищення податків, однак це «треба робити виважено і поступово». «Якщо держава хоче підвищити податки — то ІТ-галузь ставиться до цього із розумінням» ІТ-бізнес дуже зацікавлений у податковому режимі Дія City, однак вони вагаються, бо не знають як експеримент діятиме на практиці.
Гіг-контракти передбачають складну систему адміністрування, яка потребує залучення додаткових фахівців, бухгалтерів. А якщо компанія перестає бути резидентом, гіг-контракт втрачає силу. ІТ-сектор не розуміє, навіщо вводити гіг-контракти і будувати навколо них цілу систему, «коли уже існують і опробувані моделі штатних працівників і ФОП».
Широкі повноваження Мінцифри не влаштовують ІТ-бізнес, відомство стане регуляторним та контролюючим органом одночасно, зможе визначати критерії резидента та виключати їх.
Іт-сектор не йде в опозицію до Мінцифри і режиму Дія City. «Ми точно союзники, але ми пропонуємо одне, а в результаті отримуємо інше». З прийняттям законів про Дію.Сіті, ІТ-галузі доведеться докласти більше зусиль, щоб зростати на 30% щороку. Якщо Рада провалить Дія.Сіті та проігнорує пропозиції ІТ-асоціацій, для індустрії нічого не зміниться, але «буде втрачено можливість спробувати нові підходи та інструменти для розвитку сектору», який дає 3% ВВП України.
