Здивування Україною, війна поза шаблонами, важливість Маріуполя: оцінки вторгнення росії від The Guardian
24 Березня 2022 12:00 Чому війна росії проти України вважається нетиповою і не вписується в загальноприйняті військові канони, як це впливає на хід бойових дій, чим важливий окупантам Місто-Герой Маріуполь і де приховані слабкі сторони українського опору – пропонуємо огляд аналітичних матеріалів від The Guardian.
The Guardian: Ця війна – поза шаблонами. Чому путін програє війну в Україні
Автор статті Nearly a month in, Russia-Ukraine war is defying all expectations для The Guardian пише про те, що війна росії проти України кидає виклик усім очікуванням. Мало хто у світовій спільноті передбачав, вважає аналітик, що українці чинитимуть такий жорсткий опір, при тому, що баланс сил був на користь росії. Те, що кремль розв'язав на нашій території – це пекло, йдеться у колонці.
«І все ж таки у цій війні є щось особливе: вона кинула виклик усім очікуванням, насамперед тих, хто її почав. Оскільки наприкінці минулого року нарощування російської військової сили по периметру України прискорилося, мало хто з експертів вірив, що володимир путін віддасть наказ про повномасштабне вторгнення. Не кажучи вже про те, щоб повалити український уряд та встановити маріонеткове керівництво. Адміністрація Байдена постійно попереджала, що кремль готується зробити саме це, але більшість спостерігачів поставилися до її прогнозів скептично»
Нетипово й те, що деякі, навіть досвідчені військові аналітики, не змогли передбачити хід війни.
«Українці з самого початку здивували жорстким опором, частково тому, що вони захищали свою батьківщину, частково тому, що вони готувалися до такого розвитку подій і в ході підготовки створили Територіальні сили оборони, а частково завдяки озброєнню та навчанню зі США, Великобританії та Канади»
При цьому, баланс сил у переважній більшості був на користь росії, чи то відносно чисельності військ, кількості основних озброєнь та їх технологічного рівня, пише автор. Ця війна нетипова й у сенсі аналізу балансу зусиль і реального стану речей.
«Навіть якщо вона закінчиться поразкою України, що лишається можливим, це безперечно не та кампанія, яку планували путін і його генерали. Майже через місяць росія зазнала великих втрат: у живій силі і щодо всіх категорій озброєння. Більше того, логістичні проблеми, такі як брак продовольства, води та бензину, та поломка обладнання є нескінченними»
Ніхто, включаючи путіна, не очікував такого провалу російської армії, яку після грузинського вторгнення в 2008 році реформували, модернізували та вливали значні інвестиції.
До початку великої війни 24 лютого були вагомі підстави очікувати швидкого російського вторгнення. Але фактично через місяць росія не досягла своїх цілей. Навіть не зважаючи на деякі успіхи у південно-східній частині України.
«Щоправда, росія досягла значних територіальних надбань, особливо вздовж узбережжя Чорного моря та на сході; створено сухопутний коридор, хоч і не укріплений (адже Маріуполь не здався), що сполучає Росію з Кримом узбережжям Азовського моря. Однак не зрозуміло, чи є достатнім ступінь контролю російських сил навіть на чорноморському узбережжі та в точках на північ від Криму, щоб дозволити відволікти свої сили для битв, наприклад, навколо Києва»
Щодо атак на громадянські цілі, вони, за словами автора, «мабуть, випливають із розчарування російського командування та рішення російського керівництва заподіяти якомога більше болю народові України та завдати такої колосальної шкоди її економічним активам, щоб президент Володимир Зеленський був змушений погодитися на драконівський мир».
Українці продовжують тримати оборону і Маріуполь – тому підтвердження. Як можна пояснити нетиповість цієї війни? Посилаючись на дослідницьку книгу «Чому нації йдуть на війну» Джона Стоссінгера, автор пише про те, що путін, з одного боку, перебував в ілюзіях щодо волі українців, а з іншого, був дезінформований своїм оточенням. Через свою нетиповість, результат війни між Росією та Україною залишається поки що невизначеним.
The Guardian: Україна не здає Маріуполь. Чому місто так важливе росії
Облога Маріуполя триває фактично від початку активної війни росії проти України. На даний момент це велике промислове місто-порт зруйноване на 80%, окупанти безжально б'ють по мирних жителях і знищують міську інфраструктуру. Автор колонки для The Guardian у замітці Why is Mariupol so important to Russian forces? пояснює, яке значення має порт для кремля.
«Місцева влада каже, що 80% міської інфраструктури зруйновано, частина не підлягає відновленню. Місто залишилося без води, електрики та опалення, а кількість загиблих неможливо підрахувати. Цього тижня Україна відхилила ультиматум росії щодо здачі Маріуполя. Падіння міста стало б економічним ударом для України та символічною перемогою москви»
Посилаючись на українських експертів Київської школи економіки, журналіст пише про Маріуполь як велике портове місто та базу ЗСУ. І якщо росіянам потрібен сухопутний коридор до Криму, їм потрібно контролювати це місто.
Те, що зараз переживає Маріуполь, окрім облоги, називається економічним удушенням, пише автор. російська армія завдає ударів не тільки по цивільних об'єктах, а й по економічній інфраструктурі з метою завдати якомога більшої шкоди Україні.
«Маріуполь – це найбільший торговий порт на Азовському морі, з якого Україна експортує зерно, залізо та сталь, а також важку техніку. У 2021 році основними напрямками українського експорту з Маріуполя були країни Європи та Близького Сходу, такі як Італія, Ліван та Туреччина. Порт сильно постраждав після початку війни на Донбасі, втративши транзитні вантажопотоки з колишніх ринків, у тому числі з росії. Після анексії Криму росія побудувала міст, що сполучає півострів з материком, і в односторонньому порядку ввела обмеження на прохід суден через Керченську протоку»
Для кремля взяття Маріуполя має також особливе символічне значення.
«Мало того, що Маріуполь знаходиться на території, на яку претендує так звана ДНР, визнана Росією до повномасштабного вторгнення, він також є частиною бачення путіним «Новоросії» — території, що простягається через східну та південну частини України вздовж узбережжя Чорного моря, які кремль розглядає як «історично російські землі»
Крім цього, захоплення Маріуполя було б величезною перемогою російської пропаганди, яка зображує Україну як «керовану нацистами», а війну як «денацифікацію». Адже місто було базою батальйону «Азов», колишнього воєнізованого формування, що має коріння в ультраправих силах.
The Guardian: Логістика може переламати хід російського вторгнення
Ще один аналітичний матеріал від The Guardian Military supplies depleted on both sides but Russia retains advantage присвячений проблемі логістики, з якою зіштовхнулися і в Україні, і в росії під час бойових дій. Автор вважає, що саме цей аспект буде ключовим у питанні результату війни.
Через місяць військові запаси виснажені по обидва боки, але росія зберігає перевагу, пише експерт. При цьому реальність стану справ у забезпеченні оцінювати та виміряти складно, оскільки ця інформація залишається секретною.
«Україна особливо стурбована тим, що їй не вистачає зброї, що поставляється із Заходу, яка допомогла їй вивести з ладу російські танки і літаки. ЗСУ запросили величезну кількість зброї напередодні саміту НАТО в четвер і заручилися зобов'язанням Великобританії відправити ще 5000 ракет»
Очевидно і те, що Росія страждає від серйозних логістичних обмежень, які змусили її відмовитися від надмірно оптимістичного плану щодо одночасного оточення Києва та Харкова та наступу з півдня та сходу.
«Західні офіційні особи вважають, що росіяни втратили здатність вести наступ за декількома напрямками, частково через проблеми з поповненням запасів, але також і через понесені втрати (десь від 7000 до 10 000 осіб). І тепер вони просто зосереджені на спробах захопити Маріуполь за допомогою жорстоких та тривалих бомбардувань»
Важливою ознакою масштабу проблем росії стане те, чи зможе Україна провести ефективну контратаку в районі Ірпеня на північному заході від столиці, де практично з самого початку війни відбулися одні з найбільш кровопролитних боїв. Саме успіх контрнаступу в Ірпені покаже приблизно загальний стан справ із російським забезпеченням на Київському напрямку.
«Водночас, превалює думка, що перевага залишається за агресором. «Загалом росія зберігає значні матеріальні та кадрові резерви, на які вона може розраховувати», - сказало західне джерело на умовах анонімності. Але шляхи постачання для деяких сил вторгнення ускладнені, особливо зі східних районів росії»
Проблема України серйозніша, вважає автор. Військова промисловість країни спочатку була слабшою за окупантську і багато промислових районів на сході сильно постраждали від війни. Це довгостроковий збиток, який був частково навмисним.
«Київ, з погляду більшої частини ключової військової техніки, тепер повністю залежить від регулярних, безперервних поставок із Заходу, щоб протидіяти здатності росії використовувати танки та авіацію проти ЗСУ та населення. Але така високотехнологічна зброя використовується у війні набагато швидше, ніж вона виробляється»
Коли справа доходить до зброї та боєприпасів, це може означати, що триваліша війна буде вигідна росії, якщо кремль готовий і надалі терпіти велику кількість жертв. На жаль, володимир путін, схоже, готовий йти цим шляхом.
