Падіння курсу гривні, що спостерігається впродовж останнього тижня, викликане припливом валюти через масовий продаж експортерами зерна за кордон. Подальший курс нацвалюти визначатимуть рішення МВФ про видачу нових траншів та результати судових розглядів позовів Ігоря Коломойського щодо «ПриватБанку».
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
Крім того, за словами економіста, на курс гривні впливає і низка інших факторів, серед яких, загроза реприватизації «ПриватБанку» і перспективи подальшої співпраці країни з МВФ.
Водночас аналітик не вважає, що причиною нинішнього ослаблення гривні є відсутність нового траншу МВФ. Однак, на його думку, цей фактор може суттєво вплинути на валютний ринок у майбутньому.
Нагадаємо, наприкінці січня гривня почала послаблення щодо долара та євро. Так, 28 січня, гривня втратила 27 копійок, а 29 січня – 12 копійок. 30 січня Нацбанк встановив курс національної валюти на рівні 24,85 за долар, що на 13 копійок нижче попереднього дня.
Гривня дешевшала шість днів поспіль, але сьогодні дещо зміцнилася – на 5 лютого НБУ встановив курс на рівні 24,85 гривень за долар і 27,45 за євро.
У грудні 2019 року гривня встановила новий рекорд зміцнення, сягнувши позначки 23,29 за долар. Востаннє такий курс спостерігався наприкінці 2015 – початку 2016 року. Загалом у 2019 році гривня за офіційним курсом зміцнилася щодо долара США на 14,5% – до 23,69 гривні/долар, до євро – на 16,7%, до 26,42 грн/євро.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук не вважає зміцнення курсу гривні негативним явищем для економіки України.
Міністр фінансів Оксана Маркарова зазначила, що тривале зміцнення гривні викликане низкою дострокових позитивних чинників – інвестиційною активністю на ринку цінних паперів та у реальному секторі, а також масштабним урожаєм.
У Національному банку очікують, що у 2020 році курс гривні може помірно коливатися в обидва боки. Водночас регулятор не виключив подальшого зміцнення національної валюти.