Нормандський формат переговорів може бути розширений за рахунок США і Великої Британії. Водночас діалог у Будапештському форматі малоймовірний, оскільки одним з держав-гарантів цього документу виступає Російська Федерація, яка є агресором і стороною війни на Донбасі.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів голова громадської організації «Асоціація Політичних Наук» Дмитро Сінченко.
Розширення переговорного формату, на думку експерта, можливе у тому випадку, якщо Росія висуне Україні вимоги, які неприйнятні навіть для чинної влади, і, не отримавши бажаного, піде на нову ескалацію конфлікту. Також розширення можливе, якщо в Україні достроково зміниться влада, а Кремль використає цю дестабілізацію й активізує бойові дії на Донбасі.
«Формат може змінитися і розширитися в разі спроби агресора окупувати нові українські території, або у разі остаточного заходження переговорів у «глухий кут». Водночас переговори на основі Будапештського меморандуму апріорі не можливі, оскільки одним з підписантів цього документу є Росія, і, як країна-агресор та сторона конфлікту, вона не може виконувати роль посередника. Найбільш імовірним є долучення до посередників в особі Німеччини та Франції, також США і Великої Британії»
політичний експертАналізуючи заяви Офісу президента про наміри внести зміни до Мінських угод до наступної зустрічі «четвірки» у березні 2020-го року, Дмитро Сінченко нагадав, що напередодні саміту в Парижі, президент Володимир Зеленський заявив про намір змінити черговість пунктів угод, поставивши відновлення контролю над держкордоном до проведення виборів в ОРДЛО. Водночас експерт переконаний, що Володимир Путін навряд чи на це погодиться.
«Президент Росії не звик нічим поступатись – поступки суперечать його життєвим принципам. Більше того, він намагатиметься отримати ще більше вигоди від наступної зустрічі «четвірки» у березні. І саме ця риса російського диктатора може врятувати Україну, зірвавши досягнення остаточних домовленостей про повернення окупованого Донбасу на російських умовах. Сьогодні Україні вкрай невигідне проведення місцевих виборів включно з окупованими територіями. Навіть у тому разі, якщо ми отримаємо контроль над ділянкою російсько-українського кордону. Після відновлення контролю над цією територією, обов’язково має відбутися період адаптації не менше п’яти років. За цей термін в ОРДЛО повинні відновитися органи державної влади України, проведені розслідування і судові процеси над злочинцями, відновитися діяльність українських політичних партій і громадських організацій. А населення Донбасу слід повернути в українське інформаційне поле з розвінчанням усіх міфів російської пропаганди. Зробити усе це за кілька місяців, як Києву намагається нав’язати Москва, неможливо»
Нагадаємо, 9 грудня в Парижі відбувся саміт у нормандському форматі. Президенти України Володимир Зеленський, Франції Еммануель Макрон і Росії Володимир Путін, а також канцлер Німеччини Ангела Меркель, домовилися провести до 31 грудня 2019 року обмін полоненими в форматі «всіх на всіх» і відвести озброєння ще на трьох ділянках до кінця березня 2020 року. Крім того, Україна зобов’язалася імплементувати до свого законодавства т.зв. «формулу Штайнмаєра». Сторони домовилися провести наступну зустріч за 4 місяці.
Зеленський заявив, що Україна готова до виконання домовленостей, «але це дорога з двостороннім рухом». Президент також назвав «червоні лінії»: неприйнятність федералізації, неможливість зовнішнього впливу на вектор розвитку України і неможливість компромісів врегулювання на Донбасі шляхом територіальних поступок.
Тим часом у Кремлі не виключили зміни складу учасників «нормандського формату». Заступник держсекретаря США з політичних справ Девід Хейл повідомив, що ведуться дискусії про розширення нормандського формату переговорів.
А представник України в Тристоронній контактній групі Олексій Резніков заявив, що Київ підготує план змін у Мінські угоди перед наступною зустріччю, яка запланована на березень 2020 року.
