$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +16° Варшава +9° Вашингтон

Кабмін підтримав законопроєкти про впровадження суду присяжних

UA.NEWS 01 Жовтня 2020 15:28
Кабмін підтримав законопроєкти про впровадження суду присяжних

Як зазначив міністр юстиції Денис Малюська, мінімальний вік присяжних хочуть знизити з 30 до 25 років, а також переглянути порядок розгляду проваджень судом присяжних щодо злочинів, за які передбачене покарання від 10 років до пожиттєвого.

Відповідні проєкти законів були схвалені на засіданні Кабміну, повідомляє Урядовий портал.

«При формуванні списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України повідомлятиме особу про те, що її буде включено до такого списку та про вимоги до присяжного. У разі ж наявності умов, за яких особа не може бути включена до списку присяжних, вона зобов’язана упродовж 30 календарних днів з дня отримання повідомлення сповістити про це територіальне управління Державної судової адміністрації України. В іншому випадку її буде включено до списку присяжних», – пояснив міністр юстиції Денис Малюська.

Законопроєктами передбачається спрощення порядку формування списків присяжних шляхом виключення місцевих рад з процесу їх формування та покладення такого обов’язку на Державну судову адміністрацію України та її теруправління з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців. Це покликано пришвидшити процес формування суду присяжних.

Ще однією новацією є зменшення мінімального віку присяжного з 30 до 25 років.

Також запропоновано законодавчі зміни щодо удосконалення порядку розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років та довічного позбавлення волі, розмежування функцій присяжних та професійних суддів, а також забезпечення розгляду таких справ у розумні строки.

Наразі в нашій державі у судах першої інстанції розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, за вчинення яких передбачене довічне позбавлення волі, може здійснюватися судом присяжних у складі двох професійних суддів і трьох присяжних. І це – лише за клопотанням обвинуваченого.

«Такий підхід суттєво обмежує участь народу в кримінальному провадженні як за колом справ, де можуть брати участь представники народу, так і за закріпленою моделлю суду присяжних, яка по суті є судовим розглядом з народними засідателями, а не є власне судом присяжних. На розгляд судом присяжних пропонуємо виносити справи з категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання понад 10 років, як такі, що мають найвищий рівень суспільної небезпеки», – зазначив Малюська.

Проєкт передбачає поступове запровадження суду присяжних, яке розпочинатиметься зі справ про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Законопроєктом пропонується удосконалити порядок провадження в суді присяжних. Зокрема, шляхом анкетування осіб, внесених до списку присяжних, для визначення їх об’єктивності та неупередженості при розгляді кримінального провадження. Право підготувати питання до присяжних матимуть сторони у відповідному провадженні.

Серед пропонованих змін – також покладення на суд присяжних вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого. Рішення про його винуватість вважається прийнятим, якщо за нього проголосували 5 із 7 присяжних.

«Коли вердикт у справі ухвалено колегією громадян, які є жителями тієї громади, де відбувається розгляд справи, – це призводить до легітимізації цього рішення громадою, тобто сприйняття його як справедливого більшістю громадян. Таким чином можна уникнути негативної реакції, яку часто викликають судові рішення, ухвалені в резонансних кримінальних справах, та значно підвищити довіру громадськості до судової влади», – наголосив Міністр юстиції.

Крім того, пропонується запровадити адміністративну відповідальність особи, внесеної до списку присяжних, за неявку без поважних причин на виклик суду, а також кримінальної відповідальності присяжного за надання завідомо недостовірних відомостей на запитання головуючого та сторін кримінального провадження.

«Запропоновані зміни сприятимуть комплексному удосконаленню порядку залучення громадян до участі у здійсненні правосуддя та розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних», – додав Денис Малюська.

Нагадаємо, про плани створити в Україні суд присяжних і третейський суд в рамках судової реформи повідомлялося ще в червні.

Читайте також:

Міністр юстиції України Денис Малюська розповів про грошові виплати українцям за рішеннями Європейського суду з прав людини. Усі несплати стосуються справ щодо невиконання судових рішень.

Нагадаємо, ЄСПЛ виніс рішення щодо люстрації в Україні, констатувавши значні порушення Конвенції з прав людини. Україна 16 січня 2019 року оскаржила вердикт Європейського суду з прав людини, повідомив глава Мін’юсту Денис Малюська.

Якщо у Європі знову скажуть, що в Україні люстрували чиновників з порушенням Європейської конвенції, то ймовірно доведеться їм виплачувати компенсації. Тому Кабмін припинить люстрацію через те, що вона суперечить європейським стандартам.

Також Денис Малюська заявив, що Міністерство юстиції не відбирає за борги собак чи інших домашніх улюбленців, але закон цього не забороняє.