$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+5° Київ +1° Варшава +17° Вашингтон
Кабміну буде складно змінити керівництво НАК «Нафтогаз України»

Кабміну буде складно змінити керівництво НАК «Нафтогаз України»

04 Грудня 2019 13:08

Рішення уряду про зміну керівництва НАК «Нафтогаз України», «Укренерго» та інших енергетичних компаній, пов’язані з трьома головними факторами – електоральним, політичним та економічним. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.

Експерт нагадав, що рішення уряду викликало досить бурхливу реакцію громадськості і після оприлюднення такої інформації, у ЗМІ з’явилося навіть її спростування.

Аналітик також зазначив, що технологічно відправити у відставку чинне керівництво НАК «Нафтогаз України» досить складно і рішення лише Кабміну недостатньо: по-перше, контракт голови правління компанії Андрія Коболєва чинний до березня 2020 року, а по-друге, рішення про відставку повинна також ухвалити Наглядова рада компанії.

Головними причинами рішення Кабміну про відставку, експерт пов’язав з трьома головними факторами: електоральним, політичним і економічним.

Електоральний фактор Олесь Доній пояснив тим, що Андрій Коболєв був одним з найбільш розпіарених чиновників із найвищим рівнем зарплати. Це викликало негативні емоції у суспільстві і дозволило скористалися силам, які критикували попередню владу і сприяли наступній владі. Тому навіть за усіх дружніх відносин персонально з Коболєвим, в уряді все одно виникатиме питання щодо ротації керівництва «Нафтогазу».

Політичним фактором, експерт назвав потенційний російський вплив на Кабмін в контексті переговорів з щодо нового контракту на транзит газу.

«Газові переговори ведуться між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» і вони явно перебувають під керуванням політиків. Нам невідома позиція нинішнього правління «Нафтогазу», який судиться з Росією і наскільки Москва зацікавлена у його зміні. Враховуючи той факт, що російська сторона запропонувала відмовитися від позовів, до яких причетне керівництво «Нафтогазу», то цілком імовірно, що Кремль причетний і до рішення про зміну керівництва компаній. Хоча це лише одна з версій. За іншою версією, західні партнери тиснуть на Київ, аби залишити нинішнє керівництво «Нафтогазу» до завершення переговорного процесу за новим контрактом»

Олесь Доній

політичний експерт


І третім, економічним фактором такого рішення уряду, Олесь Доній вважає бізнес-інтереси європейських компаній, в яких Україна закуповує газ.

«Економічні інтереси рішення Кабміну пов’язані зі схемами непрямих поставок російського газу. Україна закупає паливо в європейських партнерів і там задіяно багато посередників. Деякі європейські газотрейдери підозрюють, що на цих посередників мають вплив українські енергетичні компанії. Очевидно, що в НАК «Нафтогаз України» та інших компаній, є як мінімум інформація, а як максимум – вплив на всі ці контракти, а також їхні умови»

Олесь Доній,

політичний експерт


Експерт також не зміг підтвердити, чи пов’язане рішення про відставку Олени Зеркаль з посади заступника голови МЗС України зі зміною керівництва енергетичних компаній, оскільки «інформація про відставку базується лише на одному інтерв’ю». Аналітик переконаний, що Зеркаль пішла з посади через політичні амбіції, а прямий зв’язок з відставкою керівництва енергетичних компаній, може бути лише приводом.

Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив рішення змінити керівництво державних енергетичних компаній, зокрема НАК «Нафтогаз України» та ДП НЕК «Укренерго». Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель заявив, що «ухвалене політичне рішення про зміну керівництва та початку конкурсів на всі стратегічні компанії».

Раніше директор з інтегрованого газового бізнесу «Нафтогазу» Андрій Фаворов зазначив, що американські підприємці Лев Парнас та Ігор Фруман, які підтримували ділові зв’язки з Рудольфом Джуліані – особистим адвокатом президента США Дональда Трампа, – намагалися встановити контроль над держкомпанією.

Тим часом НАК «Нафтогаз України» звернулася з позовом до суду Відземського передмістя у Ризі, в якому вимагає заарештувати активи російського «Газпрому» у Латвії в рамках вердикту Стокгольмського арбітражу.