Про банки в часи коронакризи та про фінмоніторинг: інтерв'ю з Заряною Ківак, т.в.о. голови правління IBOX Bank

Про нові можливості після коронакризи, банківську діджіталізацію та регуляторне сприяння НБУ в ексклюзивному бліц-інтерв'ю нам розповідала виконуюча обов'язки голови правління IBOX Bank Заряна Ківак

Заряна, недавно Ви стали тимчасово виконуючою обов'язки голови правління Айбокс Банку. Які позитивні зміни зможуть відчути ваші клієнти в найближчому майбутньому? Які завдання ви собі ставите?

Заряна Ківак: Наші головні цілі – діджитал-трансформація банку та розвиток роботи IBOX Bank як транзакційного банку. Це звучить красиво, але, говорячи про конкретні завдання, ми повинні перевести ініціацію та підготовку більшості наших послуг (відкриття рахунку, заявка на карти і т.д.) в онлайн і запустити мобільний банкінг.

Уже ці першочергові кроки дозволять нам нарощувати і депозитний портфель, і давати нові можливості для обслуговування фізичних та юридичних осіб, тим самим збільшуючи основні фінпоказники. Ми розуміємо запити сучасного клієнта і народжену ним конкуренцію. Тому, щоб досягти успіху, ми не можемо дозволити собі фальстартів.



Нещодавно ми спілкувалися з вашим колегою Дмитром Яковлєвим, який говорить про діджіталізацію і намір активно розвивати онлайн-сектор. Які стратегічні питання в цьому напрямку вирішувати найскладніше?

Заряна Ківак: Як і в будь-якому іншому банку, це питання внутрішньої оптимізації. Фінансовий ринок і його запити розвиваються набагато швидше, ніж встигає нормативна база. До того ж, банк, який має багаторічний досвід роботи з бізнесом за класичною моделлю, не відразу може перебудуватися під нові завдання.

Найбільш складними залишаються питання контролю і ризиків. У процесі трансформації звичний механізм взаємодії між банком і клієнтом порушується. Банки хочуть розширювати канали продажів і комунікації, залучаючи агентів, посередників, web-провайдерів. А Національний банк йде назустріч банкам, поступово дозволяючи банкам входити в нові партнерські канали та мережі, змушує відповідати новим стандартам з управління ризиками і безпекою.

Отримуючи "благословенн" від регулятора багато гравців відразу шукають додаткові можливості, але не думають про втрати, нові види шахрайства, у тому числі кібершахрайства. В результаті це вимальовується у величезну загрозу нових видів високоризикових операцій, які нас чекають в майбутньому. І особливих готових рецептів по боротьбі з ними у банків на сьогодні немає

НБУ посилив фінмоніторинг. Також в кінці березня був опублікований документ «Індикатори підозрілості фінансових операцій», що піддавався в тому числі і критиці. Як Ви його оціните?

Заряна Ківак: Однозначно, дані індикатори в цілому допоможуть службам фінансового моніторингу банків більш детально вивчати «схемні» операції, і ті які викликають підозрілу діяльність, створюючи додатковий інструмент для виявлення кейсів. Насправді НБУ раніше вже направляв на банки критерії фінансових операцій з ознаками фіктивності, та банки успішно застосовували їх на практиці.

Вважаю, критика виникла більше з боку саме сектора клієнтів, які не зацікавлені в оприлюдненні певних маркерів їх «сірої» діяльності. Для реального сектора економіки і бізнесу, діяльність якого зрозуміла банку та обґрунтована документально з боку клієнта, загрози немає. Більш того, такі типи клієнтів не відчують на собі кардинальних змін при роботі з банком.

Довгий час Ви очолювали напрямок фінмоніторингу в IBOX Bank. Напевно доводилося розплутувати якісь складні схеми. Можете розповісти якусь цікаву історію на цю тему?

Насправді, існує з десяток унікальних схем відмивання грошей в банках, які регулярно відстежує Нацбанк і повідомляє про них усі банки. Більшість фінансових операцій клієнтів частково або повністю вписуються у дані схеми. Боротися з цими схемами - щоденна робота всіх банків

За 2017-2018 роки по банках пройшла хвиля клієнтів, які знімали мільйони гривень на закупівлю металобрухту у населення або сільгосппродукцію. При цьому реальних ресурсів на ведення такого роду діяльності у підприємств не було – на зразок складів або транспорту. Деякі компанії прикривалися гучними назвами своїх підприємств щоб бути схожими на великий холдинг.

При перевірці з'ясувалося, що серед директорів/засновників були звичайні люди без адекватної бізнес-історії, а в деяких випадках навіть з наявністю судимості. Для банку ж завдання в такому випадку використовувати ризик-орієнтований підхід і критерії операцій з ознаками фіктивності для того, щоб підтвердити або спростувати реальність діяльності клієнта і переконатися, що вона не несе загрози відмивання грошей і подальшої ризикової діяльності банку.



Україна, як і весь світ, пережила і продовжує переживати пандемію. Як Ви оціните стійкість нашої банківської системи в цілому на тлі коронакризи?

Заряна Ківак: Будь-яка криза завжди знижує показники для банків та інших фінансових установ. Депозити відкриваються рідше, частина клієнтів-юросіб йдуть, якщо їх бізнес розорився. Це неприємна, але цілком зрозуміла динаміка на тлі загального падіння економіки у кризовий час.

Однак коронакриза тим і особлива, що змінила звички людей. По-перше, це відкрило нові чи розширило деякі існуючі бізнес-ніші. По-друге, клієнт форсовано йде в онлайн, а це лише йде на руку транзакційним банкам

Які кроки регулятора в особі НБУ допомогли вітчизняному фінсектору? Чого не вистачає?

Заряна Ківак: Однозначно, зниження облікової ставки регулятора, особливо недавні 6%. Абсолютний рекорд для фінансового ринку незалежної України. Пропозиція ввести кредитні канікули для будь-якого банку – це прояв лояльності до клієнта, але ніяк не ситуативне поліпшення під час карантину.

Ще один корисний момент – відстрочка вимоги дотримання банками буфера запасу (консервації) капіталу, який ті повинні накопичувати під час економічного зростання для компенсації можливих втрат.

Нинішній рік почався бурхливо і продовжує бути складним, але напевно у вашій сфері відбуваються і якісь позитивні явища? Що Вас порадувало і радує як професіонала?

Заряна Ківак: Якщо розглянути законодавчі зміни у сфері фінансового моніторингу, який на сьогоднішній день задає тон і напрямок ведення діяльності клієнтів у банку, я можу сказати, що регулятор в деяких питаннях пішов назустріч банкам введенням деяких рішень.

Наприклад, із внесенням нового Закону про фінмоніторинг з'явилося поняття «відеоверифікації», використання КЕП і послуги BankID, коли клієнт без присутності зможе здійснити ідентифікацію і верифікацію в банку та успішно використовувати банківські продукти

Крім того, АУБ та банки зараз активно розглядають і впроваджують проект Paperless 2.0, що стосується спрощення порядку здійснення і перекладу в електронний формат значної частини банківських операцій, скорочення паперового документообігу і поліпшення операційної ефективності банків.

В рамках даного проекту вносяться зміни в частині електронного документообігу та розробляється порядок використання електронних підписів у банківській системі. Також опрацьовуються процеси ідентифікації і верифікації клієнтів, касових операцій, обслуговування зовнішньоекономічної діяльності, документарних операцій, формування кредитної справи клієнта.

По суті, дані кроки спрощують паперову процедуру і звільняють основну масу клієнтів від неефективного заповнення паперових форм. Банки готові змінюватися заради клієнтів, які давно хочуть впровадження нових діджитал-можливостей. Завдання регулятора – зробити так, щоб усі «хочу» банків та їх клієнтів перетворилися в законне «можливо».