Ситуація в глобальній економіці та відповідна кон’юнктура зовнішніх ринків, а також тривалість пандемії коронавірусу та обмежувальних заходів є основним джерелом ризику для валютного ринку України.
Повільніше за очікування відновлення економік країн – основних торгівельних партнерів обумовлюватиме негативний вплив на українську економіку через низький світовий попит на товари українського експорту, а також продовження відпливу капіталу з країн з ринками, що розвиваються (ЕМ).
Ми вирішили висвітлити зовнішні та внутрішні фундаментальні фактори курсоутворення на вітчизняному валютному ринку.
Монетарні умови та фінансові ринки
У серпні вартість гривневих ресурсів в економіці продовжувала зменшуватися, реагуючи на попередні зниження облікової ставки та зростання ліквідності банківської системи. Ukrainian OverNight Index Average, (UONIA), індикатор вартості ресурсів на міжбанківському кредитному ринку, упродовж більшої частини місяця перебував практично на рівні нижньої межі коридору ставок НБУ.
Таблиця 1 – Показники фінансового ринку
Джерело: НБУ.
Впродовж липня знизилася дохідність гривневих ОВДП як на первинному, так і на вторинному ринках. У липні зменшилися ставки для клієнтів банків на позики у гривні, відображаючи загальну тенденцію. Отже, поступово триває здешевлення кредитних ресурсів. (рис. 1).
Рисунок 1 - Середньозважені гривневі процентні ставки за новими кредитами та депозитами, %
Джерело: НБУ.
Вартість державних залучень у національній валюті та ставки за гривневими депозитами наразі перебувають на рекордно низьких рівнях. Одночасно зберігався приплив коштів у банки, а залишки за гривневими кредитами у порівнянні з червнем дещо зросли під впливом поступової активізації економічної діяльності та заходів НБУ щодо стимулювання банківського кредитування.
Платіжний баланс та валютний ринок
У липні профіцит поточного рахунку звузився (до 360 млн дол.) через подальше розширення дефіциту товарів.
Затримка збирання врожаю і нижча врожайність пшениці та олійних культур призвела до поглиблення падіння обсягів експорту товарів (до 15.9% р/р). Крім того, збільшення постачання з боку Бразилії призвело до скорочення постачання залізної руди до Китаю, зазначають в НБУ.
Падіння обсягів імпорту товарів також дещо поглибилося (до 21.6% р/р). На тлі вичерпання ефекту відкладеного споживчого попиту знизився обсяг імпорту промислових товарів, сповільнилося зростання обсягів імпорту продовольчих товарів і побутової техніки. Також тривало падіння обсягів імпорту енергоносіїв на тлі високих запасів газу.
Профіцит торгівлі послугами дещо звузився через певне відновлення закордонного туризму, однак залишався на високому рівні. За фінансовим рахунком відновився відплив капіталу (449 млн дол.), сформований банківським сектором. Останній наростив активи внаслідок придбання іноземної валюти, зокрема на умовах форвард, та погашення урядом валютних ОВДП.
Водночас за державним сектором сформувався приплив капіталу: розміщення єврооблігацій урядом нівелювало виплати за зовнішнім боргом та подальше помірне скорочення обсягів ОВДП у власності нерезидентів. У результаті зведений платіжний баланс був сформований із незначним дефіцитом (88 млн дол.).
Рисунок 2 - Фінансовий рахунок: чисті зовнішні зобов’язання, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Водночас через переоцінку фінансових інструментів обсяги міжнародних резервів зросли до 28.8 млрд дол., що покриває 4.9 місяця майбутнього імпорту (таблиця 2).
Таблиця 2 – Тенденції на валютному ринку України
Джерело: НБУ.
На валютному ринку після певної корекції у другій половині липня та на початку серпня курс гривні поступово зміцнювався, проте в середньому дещо послабився у порівнянні з липнем.
Національний банк здійснював інтервенції на міжбанківському валютному ринку для поповнення міжнародних резервів. Додатне сальдо інтервенцій НБУ в серпні становило 0.5 млрд дол. (із початку року – 1.2 млрд дол.).
